РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ
КЛАСІВ У ГРЕЦІЇ
2.1. Професійна підготовка вчителя початкових класів як науково-педагогічна
проблема
Українські тлумачні словники подають приблизно однакове визначення терміна
«підготовка» як запас знань, навичок, досвід, набутий у процесі навчання,
практичної діяльності [9, с. 767].
Щодо поняття «професійна підготовка педагогічних кадрів», то аналіз
педагогічної літератури свідчить, що вітчизняні науковці розуміють професійну
підготовку вчителів як засіб та процес здобуття педагогічної освіти. Так, у
визначенні С. Гончаренка педагогічна освіта тлумачиться як система підготовки в
педагогічних інститутах, університетах тощо педагогічних кадрів для усіх типів
навчальних закладів; сукупність знань, здобутих у результаті цієї підготовки
[17, с. 252].
Якщо порівняти терміни «підготовка» та «освіта», то стає наочним, що перший
вживається у двох вимірах: як процес і як результат, а використання терміна
«освіта», на думку К. Авраменко, є тривимірним: до процесу і результату
додається мережа навчально-виховних закладів [3, с. 18]. Отже, якщо підготовку
вчителя розглядати як систему, то остання є системою нижчого порядку відповідно
до системи педагогічної освіти, яка, у свою чергу, є складовою професійної
освіти; нарешті, професійна освіта є складовою частиною єдиної системи освіти
тієї чи іншої країни.
Вивчення показало, що в педагогічній літературі стосовно підготовки вчителя
усіх освітніх ланок і спеціальностей вживаються такі терміни, як «професійна
підготовка» та «професійно-педагогічна підготовка». Щодо першого, то зауважимо,
що хоча різні дослідники і вносять певні варіації в його визначення, але усі
однаково розуміють «професійну підготовку» як сукупність усіх її складових
(традиційно – загальнонаукової, спеціально-предметної, психолого-педагогічної,
практичної), забезпечення яких веде до формування готовності вчителя до
педагогічної діяльності.
Так, наприклад, Л. Пуховська розглядає професійну підготовку вчителя у трьох
ракурсах: 1) як соціокультурний феномен, що є автономною цілісністю, має свою
внутрішню організацію і послідовно здійснює реалізацію покладених на нього
функцій; 2) як національну систему підготовки педагогічних кадрів, яка є
синтезом різних (за метою, структурою, змістом) моделей та систем підготовки
спеціалістів-педагогів; 3) як підсистему національної системи педагогічної
освіти, що виконує функцію її базової ланки [77, с. 6]. Складовими професійної
підготовки вчителя дослідниця називає: а) загальноосвітню (або
загальнонаукову); б) спеціально-предметну; в) спеціально-професійну
(психолого-педагогічну та методичну) складові [76, с. 146].
К. Авраменко на означення цілісної підготовки вчителя в сукупності усіх її
складників також вживає термін «професійна підготовка». Компонентами структури
професійної підготовки вчителя початкових класів, на думку дослідниці, є
загальноосвітня, психолого-педагогічна і спеціальна підготовка.
Психолого-педагогічний компонент, у свою чергу, складається з психологічної,
педагогічної і методичної підготовки. Невід’ємною складовою, що об’єднує усі
компоненти професійної підготовки вчителя початкових класів, К. Авраменко
називає педагогічну практику [3, с. 23].
О. Піскунов використовує термін «професійна підготовка», яка, на думку ученого,
повинна здійснюватись у трьох напрямах: суспільно-політичному, науковому
(спеціальному), психолого-педагогічному. Останній, у свою чергу, поділяється на
три відносно самостійних, але взаємопов’язаних компоненти – психологічний,
загально-педагогічний, методичний [70, с. 42].
Щодо поняття «професійно-педагогічна підготовка», то деякі учені розуміють його
як синонім до терміна «професійна підготовка», тобто мається на увазі
підготовка вчителя в сукупності усіх її компонентів: загальнонаукового,
спеціально-предметного, психолого-педагогічного.
Наприклад, у навчальному посібнику «Підготовка майбутнього вчителя до
впровадження педагогічних технологій» за редакцією І. Зязюна та О. Пєхоти
«професійно-педагогічна підготовка» розглядається як підготовка до неперервного
професійного розвитку, при цьому виділяються такі функції сучасної
професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя, як
соціально-гуманітарна, психолого-педагогічна, фахова, практична [69, с. 36].
О. Абдулліна характеризує «професійно-педагогічну підготовку» вчителя як
багатобічну систему, яка об’єднує відносно самостійні, але взаємопов’язані і
взаємозумовлені системи підготовки: суспільно-політичну, спеціально-наукову,
психолого-педагогічну, загальнокультурну [1, с. 24]. Тобто у перших двох
прикладах спостерігається ототожнення понять «професійно-педагогічна
підготовка» та «професійна підготовка».
Іншими ученими під «професійно-педагогічною підготовкою» розуміється лише її
педагогічний компонент (О. Пєхота [68, с. 90-91, 94-95]) або
психолого-педагогічний та практичний (Л. Хомич [91, с. 122], або психологічний,
педагогічний, методичний компоненти разом з педагогічною практикою (Н. Яцишин
[97]).
Таким чином, у вітчизняній педагогічній літературі простежуються певні
розбіжності у змістовому наповненні термінів «професійна підготовка» та
«професійно-педагогічна підготовка». Відсутня однозначність і у виділенні
складових професійної підготовки педагогічних кадрів, що спостерігається не
тільки в наукових джерелах, а також і на законодавчому рівні.
Так, у Концепції педагогічної освіти (1998) зазначено, що зміст педагогічної
освіти, виходячи з її особливостей, пе
- Київ+380960830922