РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи дослідження
2.1. Об’єкти дослідження
Відповідно до мети та завдань роботи дослідження було проведено з використанням
тварин, які належать до рядів мідицеподібних – Soriciformes та мишоподібних –
Muriformes [181, 182], а саме (у дужках надані скорочення, що використовуються
в тексті):
Soricidae – родина мідицеві: мідиця звичайна Sorex araneus (Sa), мідиця мала –
Sorex minutus (Sm).
Myoxidae – родина вовчкові: соня лісова – Dryomys nitedula (Dn), ліскулька
звичайна – Muscardinus avellanarius (Ma).
Sminthidae – родина мишівкові – мишівка лісова – Sicista betulina (Sb).
Muridae – родина мишині: мишка лугова – Micromys minutus (Mm), миша польова –
Apodemus agrarius (Ag), мишак жовтогорлий – Sylvaemus flavicollis (= tauricus)
(Sf), мишак лісовий – Sylvaemus sylvaticus (Ss), миша хатня – Mus musculus
(Mm).
Arvicolidae – родина норицеві: нориця руда – Clethrionomys (=Myodes) glareolus
(Mg), нориця польова – Microtus arvalis (Ma), нориця лугова (східноєвропейська)
– Microtus levis (= rossiaemeridionalis) (Mr), нориця темна – Microtus agrestis
(Mag), нориця сибірська Microtus oeconomus (Mo).
Ця група тварин дуже приваблива для радіобіологічних досліджень. Постійне
перебування у найбільш забруднених радіоактивними випаданнями шарах екосистеми,
незначна міграційна здатність, а також невеликі розміри тіла обумовлюють значну
радіаційну вразливість мишоподібних та мідицеподібних.
2.2. Методичні підходи оцінки багаторічної динаміки вмісту радіонуклідів у
мишоподібних
Для аналізу загальної багаторічної динаміки накопичення радіонуклідів у
мишоподібних ЗВіЗБ(О)В було використано як літературні (табл. 2.1), так і
власні дані (табл. 2.2) про вміст радіонуклідів у 3630 особин, які належать до
13 видів мишоподібних (див. перелік у п. 2.1).
Таблиця 2.1
Аналізований літературний матеріал
Період
Кількість точок відлову
Види тварин*
Вид даних та їх кількість (n)
Наявність іншої інформації
Джерело
1986–1992
Mg
134Cs+137Cs (у тушці), n=163
Тільки місце відлову
[158]
1987–1988
Mg, Sf, Aa, (Msp), Ss
137Cs у тушці, n=28. 90Sr в кістках, n=17
Тільки місце відлову
[19]
(1988)
Mmus, (Msp)
90Sr в кістках
n- не приводився
Тільки місце відлову
[17]
(1989–1990)
Mr
137Cs у тушці
n- не приводився
Тільки місце відлову
[31]
1990–1994
Mg, Sf
134Cs+137Cs (у тушці), n=197. 90Sr в кістках, n=43.
Забруднення місця відлова
[18, 30]
1995–1996
Mg, Sf, Ss, Aa, Mo, Mar, Mr
134Cs+137Cs в сухих м’язах, n=131. 90Sr в кістках, n=70.
Забруднення місця відлова
[18, 163]
Примітка. *Розшифровка скорочень - у тексті (п. 2.1), у дужках - дані, що не
мають досить повного опису в першоджерелі).
Варто підкреслити принципову різницю власних і літературних даних. Літературні
дані відображали ситуацію у 1986–1994 рр. та складались зі середніх значень або
їхнього діапазону (причому в ряді джерел не було вказано кількість тварин).
Натомість власні дані було отримано із сукупності результатів по окремих
особинах упродовж 1995–2005 рр. Тому періоди 1986–1994 і 1995–2005 рр.
розглядались в роботі окремо.
Таблиця 2.2
Власні матеріали, використані в даній роботі
Період,
роки
Кількість точок відлову
Види тварин
Вид даних та їх кількість (n)
З ким сумісно виконувалась робота
1995–1999
21
Aa, Mg, Mmin, Mag, Mar, Mr, Mo, Msp, Mmus, Mav, Dn, Sb, Sm, Sf, Ss
90Sr у кістках, n=555; 137Cs у сирих м'язах, n=699
ДСНВП “Екоцентр”
1995–1999
Aa, Mg, Mmin, Mag, Mar, Mr, Mo, Msp, Mmus, Mav, Sf, Ss
90Sr у кістках, n=32; 137Cs у сирих (n=44) та сухих (n=156) у м'язах
СРЕЛ (США) TTУ (США)
1997–2000
Aa, Mg, Dn, Mar, Msp, Mav, Sb, Sf, Ss
90Sr у кістках, n=155; 137Cs у сирих (n=117) та сухих (n=604) м'язах
СРЕЛ (США):
2001–2002
Aa, Mg, Mag, Mo, Msp, Mav, Sb, Sm, Sf, Ss
90Sr (n=68) і 137Cs (n=628) у всьому тілі, прижиттєво
TTУ (США):
2001–2003
Aa, Mg, Dn, Mo, Msp, Mav, Sb, Sf, Ss
90Sr (n=302) і 137Cs (n=302) у всьому тілі, прижиттєво
Університет Ліверпуля (Великобританія)
2000–2005
Aa, Mg, Mav, Sf
90Sr (n=151) і 137Cs (n=151) у всьому тілі, прижиттєво
2005
Aa, Mg, Msp, Mav, Sf
90Sr (n=668) і 137Cs (n=668) у всьому тілі, прижиттєво
Ланкастерський центр навколишнього середовища (Великобританія)
У роботі приведено дані, отримані на 20 дослідних ділянках ЗВіЗБ(О)В та 9
ділянках білоруського Поліського радіоекологічного заповідника (літературні
дані) (рис.2.1).
Рис. 2.1. Ділянки відловів тварин
Для опису вмісту радіонуклідів на ділянках відлову тварин використовували або
власні дані відносно активності 90Sr і 137Cs в поверхневому 0-30 см шарі ґрунту
(кБк·м-2), або дані з відповідних літературних джерел. За сукупною інформацією,
щільність забруднення ділянок відлову варіювала в широкому діапазоні: 137Cs –
0,1–150,3 МБк·м-2, 90Sr – 0,03–82,6 МБк·м-2 (табл. 2.3) .
Таблиця 2.3
Характеристика декількох ділянок відлову тварин [51, 163]
Назва ділянки
Коротка характеристика
Щільність забруднення ґрунту,
МБк·м-2
Рудий Ліс
Березове рідколісся на ділянці загиблого соснового лісу, на сухих піщаних
ґрунтах з бідною злаковою рослинністю і лишайниками; на пониженнях - зарості
молодих беріз, крушини.
90Sr - 33,4 ± 4,9 — 82,6 ± 5,3
137Cs - 59,6 ± 9,0 — 150,3 ± 9,4
Продовження табл. 2.3
Озеро Глибоке
Дубово-березове рідколісся (вік 15-30 років) з бідною трав’яною рослинністю;
ділянки загиблих від іонізуючого випромінювання молодих сосняків ("Другий Рудий
ліс"); уздовж берегової лінії трав'яниста рослинність, зарості шелюги
90Sr - 16,3 ± 9,4
137Cs - 37,0 ± 8,0
Чистогалівка
Лучний біотоп з різнотрав’яною рослинністю на дернових та торф'яних ґрунтах з
нормальним типом зволоження
90Sr - 9,3 ± 2,5
137Cs – 17 ± 4;
Новошепелицьке лісництво
Лісовий біотоп, перший ярус - змішана сосново-дубова деревна рослинніс
- Київ+380960830922