Розділ 2).
Порушення комунікативних постулатів відзначив сам П.Грайс, розглядаючи їх як
частотний спосіб створення комунікативних імплікатур [65: 233]. Н.Д.Арутюнова
наголошувала на природності порушення максим комунікації в художньому тексті,
зокрема на тому, що недотримання “максими якості” витікає з самої природи
художнього тексту [16: 366], адже художній вимисел, який становить
концептуальну основу будь-якого художнього твору і передбачає значущість
підтексту, вступає в протиріччя з категорією Якості в розумінні Грайса: “Не
стверджуй того, для чого не маєш достатніх підстав”. Серед видів порушення
даного постулату П.Грайс виділяє літоту та гіперболу [65: 227]. Аналіз
НМА-натяків, реалізованих шляхом трансформації ФО, показує, що модифікації ФО
призводять до порушення параметру Якість, на основі тактики перебільшення або
применшення, яка призводить до стилістичного прийому гіперболи або літоти.
Розглянемо приклад гіперболи:
(145) “Why, sales will go right through the roof” (McAllister: 68).
Тут використано базову ФО to go through the roof – ‘рости або збільшуватися
дуже швидко’ (OID: 324), в якій вклинювання компонента right створює натяк
шляхом гіперболізації якості вираженої дії. Цей натяк досягнуто шляхом непрямої
іллокуції, метою якої є прикрасити ймовірне майбутнє, дати надію. Фраза
адресована молодій письменниці, яка переживає період нудьги, вона не вірить в
успіх книги, яку закінчує. Її друг, старий сусід, хоче запевнити її в
протилежному: вихід нової книги приверне увагу читачів до попередніх творів
дівчини.
(146) Tim came up to Mor, took him by the wrist, and turning him about began to
lead him quickly back the way he had come.
“Tim,” said Mor. “Whatever is it? We can’t talk now. Look, I must get home. I’m
in an awful fix” (Murdoch. Sand: 98).
У даному випадку спостерігаємо вклинювання компоненту awful у базовій ФО in a
fix – ‘у важкій ситуації’ (АРФС: 283), що надає висловлюванню значного
емоційного забарвлення. Висловлювання з ФО створює натяк на ситуацію, описану в
попередньому контексті: машина Мора зламалася під час невдалої автопрогулянки з
Рейн Картер, коли він сам продемонстрував перед нею слабкість свого характеру і
нерішучість у вирішенні практичних проблем, що засмутило його самого і Рейн. На
правильність такого трактування натяку вказує подальший контекст: “There’s been
a horrible muddle today, all my fault” (Murdoch. Sand: 99).
Розглянемо тактику применшення, актуалізованої шляхом літотної трансформації
ФО, що є засобом створення натяку:
(147) “Why , we haven’t seen each other since our college days – ten years, is
it? A bit of water has flowed under my bridge since then, I can tell you, and
yours too, I’ll bet” (Alder: 392).
Засобом реалізації натяку в даному висловленні є заміна компонента у базовій ФО
much water has flowed under my bridge since – ‘багато води спливло з того часу
як’ (АРФС: 800) зі значенням зменшення: much > a bit. Натяк-літота є в данному
випадку непрямою характеристикою мовця, чиї риси описуються в подальшому
контексті: чоловік намагався легко ставитися до всього і всіх, з ким зводило
його життя, не надаючи нікому і нічому особливої уваги. Непряму іллокуцію можна
зобразити таким чином: (а) Десять років – це малий проміжок часу (b) Малий
проміжок часу не має значення.
Наведені приклади показують, що непрямі іллокуції в даних НМА з ФО можуть бути
адекватно сприйняті та інтерпретовані адресатом за умови залучення достатньо
широкої інформації мега-контексту. Вони актуалізують інформаційний сигнал, який
знаходить підтвердження в подальшому дискурсі, тобто натяки, виражені за
допомогою модифікації у ФО, виступають мовленнєвою тактикою.
Наступним чинником, що відіграє важливу інформаційну роль, є максима Кількості.
Аналізуючи мовленнєву природу постулатів комунікації, Дж.Фершуерен наголошував
на концептуальному зв’язку між параметрами Кількість та Якість. Він виділяв
номінації, що “зменшують кількість” (quantity-diminishing), “збільшують
кількість” (quantity-increasing), “підсилюють якість”(quality-increasing) та
“поcлабляють якість” (quality-diminishing) [329: 125]. Тобто становище може
бути представлене так, що речі здаватимуться меншими або більшими, ніж вони є
насправді. Причому зв’язок між якісною та кількісною шкалами однонаправлений:
якісна шкала залежить від кількісної, проте зворотної залежності немає [331:
125-127]. Досліджуючи порушення комунікативних постулатів у мовленнєвій
репрезентації дискурсу брехні, О.І.Морозова також підкреслює понятійну та
семантичну близькість вказаних параметрів та їх співвідношення [157: 132].
Використання трансформованих ФО для реалізації натяка-сигнала демонструє
взаємозв’язок максим Якості та Кількості у проаналізованих вище НМА: порушення
чинника Якості в них призводить до порушення чинника Кількості. Адже непрямі
іллокуції в них свідчать про те, що мовець повідомляє значно більше, ніж
здається на перший погляд. Можна стверджувати, що аналізовані вище натяки
характеризуються здатністю “збільшувати кількість” інформації, таким чином
виступаючи прикладом порушення максими Кількості та Якості.
Збільшення інформації спостерігається також у випадках, коли непряма іллокуція
натяку реалізується мовленнєвою одиницею, яка зазнала структурного скорочення.
Це випадки відсікання частини ФО або стягнення ФО. Прагматична суть такого
натяку полягає в акцентуації дискурсно важливих компонентів ФО, що виступає
методом сигналізації про підвищену дискурсну релевантність таких компонентів. В
таких висловленнях відзначається зміна “фокусування уваги” [170: 43] згідно з
вимогами дискурсу.
При відсіканні частини ФО у висловленні актуалізується н
- Київ+380960830922