розділ 2) і літоти:
As it is not unnatural to find an exotic-looking inedible fruit on a tropic
island (Fools, 359); But I had pictured myself as not wholly unmacho (Tough,
75); It is never unsexual (An American, 8).
Когнітивна складність депресивних мовних особистостей підтверджується також
їхньою здатністю змінювати точку зору і усвідомленням обмежень соціальної
категоризації:
And other things happened, sad, comical, or cruel, depending on one’s point of
view (Herzog, 7); We do resist being typed (Herzog, 72).
Отже, висока когнітивна складність депресивних мовних особистостей дозволяє їм
моделювати комплексний багатовимірний образ соціальної дійсності і таким чином
краще орієнтуватися у соціальному середовищі. Проте, одночасно висока
когнітивна складність таких індивідуумів корелює з певними труднощами в процесі
міжособистісного спілкування, що спричиняються частими категоріальними змінами.
Крім того, складна рефлективність не завжди сприяє кращому взаєморозумінню в
процесі комунікації, особливо, коли адресатами депресивних мовних особистостей
опиняються когнітивно прості особистості, до яких, зокрема, належать
демонстративні.
Когнітивна простота демонстративних мовних особистостей виявляється в обмеженій
кількості й високій стереотипності індивідуальних особистісних конструктів.
Відношення таких особистостей до категоризації оточення можна проілюструвати
фрагментом дискурсу Селі Метіас з роману Дж. Апдайка “Кентавр”:
Surely she was mistaken; there are millions of men and only a few types, only a
few men who aren’t types (Marry, 32) – з точки зору персонажа, існує певна
невелика кількість конструктів і більшість людей відповідають одному з них.
До стереотипізованих особистісних конструктів демонстративних мовних
особистостей належать певні соціальні:
And this was the way with all these Olinger aristocrats (The Centaur, 17); “One
can’t trust these hippies, they’ll do anything” (Foreign, 156); “What does she
look like?” “Very Upper West Side” (Slow, 220); “I can’t take much more of this
old maid’s tea party. Peter’s found a new friend, one of the chosen people,
Irene Bloch!” (Washington, 200);
психологічні:
“I mean, you’re a good Samaritan” (The Centaur, 163); “Dale’s a sweet guy”
(Roger’s, 71); “But, God, he’s a little sneak!” (Washington, 94);
соціально-психологічні:
“[…] but all the time my superego was saying Hey, whoa, wait a minute, this is
an uptight wooly liberal professor type, probably a real pig in disguise; all
you’ll get from him is grief, baby” (Foreign, 42-43); “I’ve been a bluffer all
my life so I can spot another” (The Centaur, 155); “Once a loser, twice a
loser” (The Centaur, 262);
інтелектуальні конструкти:
“He knows you both think he’s a dumbo, too” (Roger’s, 295).
Основою соціальної категоризації демонстративних мовних особистостей, як
правило, слугують психологічні критерії. Для таких мовних особистостей важко
розмежувати категоризацію й емоційну оцінку, що призводить до нечіткості,
розмитості їхніх особистісних конструктів, які здебільшого супроводжуються
емоційно-оцінними епітетами:
“Imbecile dons, think they know everything about the theatre because they once
read a play” (Foreign, 217); “It always reminds me of my mother’s two spinster
aunts in Bath, where I was sent to stay as a child during the war – mean,
obsessive old things” (Foreign, 120); “What I’ll get instead” – Rosemary rushes
on – “is some miserable immigrant who speaks only Pakistani or Portuguese and
is terrified of electricity. Or else some awful slut who can’t find a proper
job in a shop or factory because she’s too stupid and ill-tempered” (Foreign,
121); “And the ones who could, they were mostly nice sexless dopes like my
stepbrothers…” […] (Foreign, 44); “Go to one of these butchers in Alton that
pulls ‘em out and puts ‘em in the same day” (The Centaur, 77); “They’re
sadists, Peter. Mongoloid sadists” (The Centaur, 77); “With other people? Who
were they?” “They were perfectly all right” (Mr. Sammler’s, 159); “But you
don’t know much about men, Vinnie. They’re liars, the lot of them” (Foreign,
218); “My, my, what a pretty little fish you have at your table today, girls”
(Malice, 106).
Таким чином, у дискурсі демонстративних мовних особистостей багато
стереотипізованих узагальнень від відомих соціальних стереотипів до
індивідуального об’єднання певних конструктів: all immigrants are stupid, all
dentists are sadists, all dons are imbecile, all men are liars. Злиття оцінки й
категоризації у дискурсі таких особистостей пояснює також широке використання
вульгаризмів у якості емоційно-оцінних особистісних конструктів:
“[…] my boss was such a chauvinist shit […]” (Foreign, 45); “Christ, what a
bunch of rude bitches” (Malice, 106); “Don’t waste your time. They’re all
pricks” (Malice, 111); “Your cellie’s a real creep, and so’s her girlfriend”
(Malice, 111); That fat sonofabitch (Mr. Sammler’s, 300); “No use protecting
him! Everyone knows, the old goat!” (Washington, 153); “I don’t want to see the
bastard” (The Centaur, 49); “Some moron with dirty shoes” (The Centaur, 82);
“You twerps can’t keep her without my say-so” (Roger’s, 291); ”No one ever told
him what an asshole he is” (Slow, 220); “You really are a pig” (Foreign, 52).
Творчі оказіональні особистісні конструкти, у цілому нехарактерні для дискурсу
демонстративних мовних особистостей, також відрізняються категорійною
розмитістю і занадто великим ступенем узагальнення. До творчих конструктів
таких особистостей належать оказіональні психологічні й соціально-психологічні
конструкти:
“You’re kind of a non-person. You really drive me crazy” (Roger’s, 214-215);
With her body pressed a
- Київ+380960830922