РОЗДІЛ 2
ВИТОКИ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ ТА ЇХ СТАТУТНІ І ПРОГРАМНІ
ДОКУМЕНТИ
2.1. Відображення головних векторів роботи в статутних і програмних документах
національно-демократичних організацій
Поява громадських (неформальних) організацій в Україні в др. пол. 80-х рр. ХХ
ст. була закономірним результатом послаблення режиму, з одного боку, та
існування багатьох невирішених суспільно-політичних проблем – з іншого. Періоду
перебудови, який був започаткований генеральним секретарем СРСР М. Горбачовим в
1985 р., була характерна поява інформативного прориву та певного ідеологічного
розмаїття в межах комуністичної системи. Запровадженню альтернативних КПРС-КПУ
громадських структур сприяли оприлюднення правди про сталінські репресії,
критика брежнєвських часів, перша інформація про стан української мови та
культури, проблеми функціонування українських церков та ін. наболілі питання
розвитку українського суспільства.
Цілком закономірно, що серед причин виникнення неформальних організацій
домінуючу роль на першому етапі їх розвитку відігравала протестна реакція
більшої частини населення на пануючі порядки. Крім соціального протесту,
спонукальним фактором процесу утворення неформальних груп було бажання частини
громадян створити альтернативні офіційним організаційні структури, які б
вирізнялися справжнім демократизмом. Важливу роль відігравало також прагнення
лідерів неформальних громадських організацій привернути увагу громадськості до
низки актуальних проблем (екології, історії, мови тощо), які недостатньо, або
взагалі не розв`язувалися офіційними політичними і державними інститутами.
Робилися перші спроби обґрунтувати альтернативні проекти і програми вирішення
проблем, які б спиралися на силу громадської думки.
Основою для появи перших громадських утворень та створення демократичної
коаліції стала ідея духовного відродження України. Саме вона була провідною для
організацій національно-демократичного напрямку [133 Див.: Білоус А.О.
Політичні об’єднання України. – К.: Україна, 1993. – С. 43.]. З приводу
діяльності новоутворених об’єднань Секретар ЦК КПУ С.І. Гуренко зазначав: «В
ході перебудови чимало виникло самодіяльних структур, зокрема «Спадщина»,
Товариство Лева, «Зелений світ», «Меморіал», Товариство української мови імені
Т. Шевченка, різноманітні культурницькі товариства... У більшості своїй ці
організації проводять корисну роботу, сприяють задоволенню зростаючих потреб
людей, реалізації їхніх творчих можливостей» [134Центральний державний архів
громадських об’єднань України (Далі ЦДАГО України). – Ф. 1. – Оп. 32. – Спр.
2532. – Арк. 46. ]. Він же зауважував, що організації поступово відходять від
задекларованих принципів і включаються в політичну боротьбу [135 Див.: там
само. – Арк. 47.]. Спочатку їх діяльність була спрямована на відродження
української культури, мови, традицій тощо, але поглиблення процесів
демократизації і гласності сприяло використанню цих проблем для втручання в
політичні процеси. Боротьба влади і новостворених структур приймала характер
ідеологічного протистояння в боротьбі за владу.
Катастрофа на Чорнобильській атомній станції і замовчування владою наслідків
трагедії стали причинами активного зростання екологічного руху. Причому він не
був локальним, лише українським, явищем. Проблеми екології турбували переважну
більшість республік Радянського Союзу. Проте формалізація руху відбулася вперше
саме в Україні. Активісти вміло використовували проблеми екології для втручання
в політичну боротьбу.
Про потужність екологічного руху на Україні свідчить Міжреспубліканська
екологічна конференція Асоціації «Зелений світ», що відбулася у Києві 25-26
квітня 1989 р. (у 3 річницю Чорнобильської катастрофи). У роботі конференції
взяло участь приблизно 170 осіб. Були присутні також окремі представники
Українського культурологічного клубу, Української гельсінської Спілки,
Української Національно-Демократичної Ліги [136ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 32.
– Спр. 2611. – Арк. 41.]. Впливовість і масовість Асоціації підтверджувалася
кількістю запрошених. На конференції були присутні представники з 17 областей
України, а також з Білорусі, РРФСР, Грузії та Молдови. В основному виступи
містили критичний аналіз екологічної ситуації в окремих областях і в республіці
в цілому, викладенню досвіду і труднощів в практичній діяльності самодіяльних
екологічних об’єднань на місцях [137Там само. – Арк. 41. ]. У той же час
відзначалося, що «з боку низки виступаючих на конференції допускалися
некоректні висловлювання, обвинувачення, робилися провокаційні заяви, випади на
адресу партійних та радянських органів» [138 Там само. – Арк. 42.].
28-29 жовтня 1989 р. в Києві відбувся перший з’їзд «Зеленого світу», на якому
був присутній 301 делегат [139ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 32. – Спр. 2611. –
Арк. 102.] з усіх регіонів республіки, понад 100 спостерігачів, гості від
зарубіжних екологічних організацій [140 Литвин В.М. Асоціація «Зелений світ» і
Партія Зелених України // Людина і політика. – 1991. – №9. – С. 53.]. На думку
завідувача соціально-економічним відділом ЦК КПУ А. Савченка, з`їзд мав значною
мірою політизований характер. Більшість виступів містили не стільки пропозиції
щодо напрямків вирішення екологічних проблем у республіці, скільки запальні,
часом необґрунтовані оцінки і вимоги [141Див.: ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 32.
– Спр. 2611. – Арк. 102.].
З’зд затвердив Статут, програму, обрав секретаріат, прийняв звернення до
громадян України [142 Щербак Ю. Жити! // Літературна Україна. – 1989. – №50. –
14 груд. – С. 2.]. В Статуті зазначалося, що «Зелений світ» – це добровільна
громадська орга
- Київ+380960830922