РОЗДІЛ 2. Матеріали та методи досліджень
Мікробіологічне дослідження біоматеріалу на наявність M.tuberculosis проведено
у 1977 пацієнтів із різною локалізацією специфічного процесу. Серед них - 1694
пацієнти з туберкульозом органів дихання, у яких досліджено 3283 зразки
патологічного матеріалу: харкотиння, промивні води бронхів, промивні води
шлунку, бронхо-альвеолярний лаваж (БАЛ). При позалегеневому туберкульозі:
центральної нервової системи – обстежено 20 хворих і отримано 31 зразок
патологічного матеріалу (спиномозкова рідина ( ліквор)), туберкульозі кісток і
суглобів –обстежено 28 хворих і підготовлено 50 зразків патологічного мателіалу
(гній із нориці уражених кісток і суглобів, вміст із нориці уражених суглобів і
кісток), туберкульозі сечостатевих органів - обстежено 95 хворих (сеча,
менструальна кров у жінок, простатичний сік та сперма у чоловіків),
туберкульозі лімфатичних вузлів -– обстежено 6 хворих і 6 зразків патологічного
матеріалу (виділення із лімфатичних вузлів, біопсійний матеріал), туберкульозі
шкіри – досліджено 5 зразків патологчного матеріалу (гній із нориці ураженої
ділянки шкіри, виділення із нориці ураженої ділянки шкіри), туберкульозі
кишківника – досліджено 6 зразків патологічного матеріалу (фекалії),
ексудативний плеврит – обстежено 147 хворих та 203 зразки патологчного
матеріалу (плевральна рідина, харкотиння). При неспецифічних захворюваннях
легень - обстежено 16 хворих досліджено 22 зразки патологічного матеріалу.
Виділено 50 штамів мікобактерій туберкульозу від хворих легеневим і
позалегеневим туберкульозом, у 50 пацієнтів вивчено чутливість МБТ до основних
антимікобактеріальних препаратів методами абсолютних концентрацій і у
автоматизованій системі Bactec MGIT-960.
Для вирішення поставлених задач було використано комплекс мікробіологічних
методів дослідження. Посів на тверде поживне середовище Левенштейна-Йєнсена -
(контрольна група), посів у автоматизованій системі Bactec MGIT-960 – (основна
група).
2.1. Мікробіологічні методи дослідження
Бактеріоскопічний метод дослідження. Метод звичайної бактеріоскопії мазка,
зафарбованого за Ціль-Нільсеном. При дотриманні всіх правил виготовлення і
бактеріоскопії мазка, зафарбованого за Ціль-Нільсеном, мікобактерії
туберкульозу можуть бути виявлені при наявності їх не менше 5000-10000
бактеріальних клітин в 1 мл патологічного матеріалу (границі методу) [96].
Харкотиння чи інший патологічний матеріал, що надходив для дослідження, збирали
у чисту посудину (плювальницю, бажано одноразову), яку тримали закритою. Для
виготовлення мазків, добре загостреними паличками, вибирали грудочки із 5-6
різних ділянок. Грудочки харкотиння чи іншого патологічного матеріалу
розтирали. Виготовляли не менше двох мазків. Фарбування проводили за методом
Ціль-Нільсена. Для цього на фіксований мазок наливали фуксин і препарат
підігрівали для отримання парів (3 рази). Після охолодження препарат
знебарвлювали 15-25 % сірчаною кислотою або 3 % солянокислим спиртом до
блідорожевого кольору, промивали водою і дофарбовували розчином метиленового
синього, змивали надлишок фарби, просушували на повітрі і піддавали
мікроскопії. Для зчитування результатів досліджували 100 полів зору для
виявлення кислотостійких бактерій (КСБ), а при від’ємному результаті
продивлялися ще 200 полів зору. Кількісну оцінку бактеріоскопії мазка
здійснювали за наступними критеріями: більше 10 КСБ (МБ) в полі зору -
позитивний результат +++, 1-10 КСБ в полі зору - позитивний результат ++, 10-99
КСБ в 100 полях зору – позитивний результат +, 1-9 КСБ в 100 полях зору –
позитивний результат (вказується кількість) [96, 123].
Метод „збагачення”. У випадку відсутності мікобактерій при прямому
мікроскопічному дослідженні та при наявності клінічних ознак туберкульозу,
застосовували різні методи обробки досліджуваного матеріалу з метою
концентрації збудника - метод „збагачення”. Харкотиння хворого, чи інший
патологічний матеріал збирали у стерильний посуд, додавали рівний об’єм 0,5 %
розчину бікарбонату натрію, ставили на водяну баню і кип’ятили протягом 45
хвилин з моменту закипання води, охолоджували. Після охолодження вміст виливали
у центрифужні пробірки, центрифугували при 3000 об./хв, протягом 25-30 хв,
надосадову рідину зливали, а з осаду робили тонкі мазки, фіксували їх,
фарбували за Ціль-Нільсеном і мікроскопували з імерсійною системою світлового
мікроскопу [96, 123].
Культуральний метод дослідження. Культуральний метод виявлення мікобактерій має
значні переваги перед методом бактеріоскопії. Він дозволяє виявити мікобактерії
туберкульозу у досліджуваному матеріалі, якщо їх міститься біля 100 в 1 мл
патологічного матеріалу. Виділені культури повинні бути досліджені та
ідентифіковані, при цьому проводяться дослідження медикаментозної чутливості до
антимікобактеріальних препаратів, біохімічні властивості культур. Для
культурального дослідження може бути використаний різний патологічний матеріал:
харкотиння, лаваж, промивні води бронхів, сеча, асцитична рідина, ліквор,
плевральна рідина, і т.д. Направляється на посів тільки свіжий матеріал, який
збирається у стерильні плювальниці, баночки, пробірки. Патологічний матеріал
може засіватися без деконтамінації, якщо він за своєю природою не містить
супутньої мікрофлори, тобто зібраний в стерильних умовах, або ж його потрібно
обробити з метою знищення сторонньої мікрофлори, тобто провести деконтамінацію,
але при цьому так, щоб збереглась життєдіяльність мікобактерій туберкульозу.
Обробку досліджуваного матеріалу проводили з
- Київ+380960830922