РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методи фізико-хімічного і морфологічного досліджень
В ортопедичній практиці найпоширеніші два типи одонтопрепарування під
металокерамічні конструкції протезів: за першого типу металокерамічну
конструкцію накладають на препаровану коронку з уступом у шийковій частині, що
дозволяє зберегти косметичну картину цього зуба; за другого типу
одонтопрепарування (без уступу) проводять зі збереженням шийкової частини, що
дещо змінює косметичну картину зуба.
На наш погляд, вибирати перший чи другий тип одонтопрепарування слід з
урахуванням гістотопографічної будови пульпи зуба. Відомо, що в таких
однокореневих зубах як нижні премоляри, які досить часто стають опорними для
металокерамічних конструкцій, пульпа складається із трьох частин: коронкової,
устя та кореневої. У ділянці рога коронковії частини містяться кінцеві капіляри
і прекапіляри, а в ділянці устів – венули та артеріоли, які іннервуються
аксовазальними нервовими закінченнями.
Зважаючи на гістотопографію судинно-нервових взаємовідношень різних частин
пульпи, можна припустити, що вібраційні впливи під час різного
одонтопрепарування під металокерамічні конструкції будуть супроводжуватися
деякими особливостями морфологічної будови пульпи та фізико-хімічними змінами
дентину коронки зуба.
Метою фізико-хімічного і морфологічного досліджень є вивчення деяких змін
мінерального складу дентину премоляра і його пульпи після різного
одонтопрепарування під металокерамічні конструкції протезів.
Відповідно до поставленої мети дослідження необхідно було з'ясувати такі
питання:
Визначити фізико-хімічні зміни дентину та предентину в ділянці шийки зуба, що
виникають через 2-3 тижні після одонтопрепарування під металокерамічні коронки,
шляхом мікрорентгенологічного дослідження декальцинованих товстих і тонких
шліфів, установлення мікротвердості;
Уточнити характер адаптаційних морфологічних змін у пульповій камері, прилеглих
до неї ділянках пре- і регуляторного дентину на декальцинованих половинках
нижніх премолярів через 2-3 тижні після одонтопрепарування під металокерамічні
коронки.
Нами дотримувалися правила етики згідно вимог Токійської декларації Всесвітньої
медичної асоціації, Міжнародні рекомендації та відповідного Закони України “Про
проведення клінічних досліджень” (наказ № 281 від 01.11.2000 р.) та етичного
кодексу лікаря України.
Для встановлення морфологічних змін у премолярах, що відбуваються після
одонтопрепарування під металокерамічні конструкції зубних протезів, ми вивчили
6 премолярів, видалених за згодою пацієнтів за ортодонтичними показаннями
(аномальне розташування зуба). Матеріал був розділений на дві рівномірні
групи.
У першу групу ввійшли випадки, коли коронки премолярів препарували з уступом у
шийковій частині під металокерамічні конструкції; у другу групу - випадки, в
яких одонтопрепарування коронки премолярів проводили зі збереженням шийкової
частини коронки (без уступу). Металокерамічні коронки в обох групах фіксували
гібридним склоіономерним цементом «GС Fuji PLUS» “GC Corporation Tokyo, Japan”.
Вони знаходилися в порожнині рота пацієнтів 2-3 тижні, а потім видалялися за
ортодонтичними показаннями.
Вилучені зуби спочатку фіксували протягом місяця в 10% розчині нейтрального
формаліну. Потім алмазним диском АДД-2 (товщина робочої частини 0,5 мм і ширина
5 мм) фірми "Ирида" (м. Дніпропетровськ) на малих оборотах премоляри розрізали
у вестибулярно-оральному напрямку. З отриманих 2-х половин зуба в першій
частині обережно знімали половину металокерамічної коронки з найменшим
ушкодженням підлеглих тканин.
Потім цю частину зуба декальцинували в концентрованому розчині мурашиної
кислоти протягом місяця, після цього промивали у водопровідній воді, а для
адсорбції мінерального компонента клали в насичений розчин трилону Б. Цю
процедуру повторювали триразово до одержання м'якої консистенції компонентів
зуба.
Після парафінової проводки одержували гістологічні зрізи, які фарбували
гемотоксилін-еозином і пікрофуксином за Ван Гізон. Мікропрепарати проглядали й
фотографували на цифровому мікрофото “Olіmpus”.
Другу половину премоляра нижньої щелепи, отриману шляхом розпилювання алмазним
диском, після обережного відділення половини металокерамічної коронки
досліджували на мікротвердість апаратом ПМТ-3 (мікротвердометр).
Електронно-мікроскопічне вивчення та хімічний аналіз різних тканинних
компонентів емалі та дентину провели на сканувальному мікроскопі “JSM-820” із
системою енергодисперсного рентгенівського мікроаналізу Link AN 10/85s у
науково-дослідному інституті “Монокристал” АН України, м. Харків. Цей комплекс
забезпечений вторинними детекторами та має відбиток електронів у композиційному
контрасті. Режим вторинних електронів використовується для вивчення
морфологічної поверхні шліфів премолярів, напилених вуглецем. Режим відбитих
електронів дає контраст за середнім атомним номером і використовується для
виявлення мікронеподібності хімічного складу. У цьому режимі мікроділянки з
великою атомною масою виглядають яскравішими, що дозволяє виявити неподібність
зразка за складом зі здатністю близько 100 нм (глибина виходу відбитих
електронів). Різноманітні ділянки як емалі, так і дентину, які мають близький
склад, не дають доброго контрасту в режимі відбитих електронів, але мають
морфологічні відмінності, які добре виявляються в режимі вторинних електронів.
Далі вибрали найтиповіші тканинні компоненти дентину та предентину, за
допомогою спеціального детектора рентгенівського випромінювання з енергією 148
еv та кутом виходу 40 граду