ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ
ВСТУП
РОЗДІЛ І
1.1. КАТЕГОРІЯ ВІДМІНКА В НОВОГРЕЦЬКІЙ МОВІ. ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАГИ
1.2. ПРАІНДОЄВРОПЕЙСЬКІ ТА ДАВНЬОГРЕЦЬКІ ВІДМІНКИ
1.3. НОВОГРЕЦЬКА СИСТЕМА ВІДМІНКІВ
ВИСНОВКИ ДО
РОЗДІЛУ І
РОЗДІЛ ??
2.1. ВЛАСНЕ-ВІДМІНКОВЕ ВЖИВАННЯ ЗНАХІДНОГО.
2.1.1. Знахідний безприйменниковий
2.1.2. Знахідний із прийменниками
2.2. НЕ ВЛАСНЕ-ВІДМІНКОВЕ ВЖИВАННЯ ЗНАХІДНОГО
2.2.1. Обставинні значення знахідного безприйменникового
2.2.2. Обставинні значення знахідного відмінка з прийменниками
2.2.3. Емотивні значення знахідного безприйменникового та знахідного відмінка з прийменниками
ВИСНОВКИ ДО
РОЗДІЛУ ІІ
ВИСНОВКИ
БІБЛІОГРАФІЯ
ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ
Валентність дієслівна здатність дієслова сполучатися з іншими мовними елементами в реченні. Вміщує в слові вказівку на необхідність заповнення його гнізд відповідними за семантичним навантаженням партнерами і усунення інших контекстних партнерів із іншими семантичними ознаками.
Відмінок граматична категорія іменних частин мови, яка виражає їхню роль і їхні синтаксичні зв'язки щодо інших слів у реченні. Відбиває здатність іменних частин мови виконувати в реченні роль підпорядкованого або керівного члена.
Граматична категорія інтегральна одиниця мови, яка узагальненим граматичним значенням охоплює систему взаємопротиставлених і формально виражених граматичних значень.
Граматична форма морфологічний різновид слова, граматична видозміна того самого слова, яка надає йому додаткового відтінку значення, комплекс граматичного значення та його формального показника; один із різноманітних аспектів, які може приймати слово внаслідок додавання флексії, зміни написання або вимови.
Грамема конкретний носій / виразник ознак граматичної категорії.
Граматичне значення зокрема граматичне значення відмінків іменних частин мови - поняття, що відображає спроможність слів сполучатися в структурі речення.
Димотика "народна мова", офіційна мова сучасної Греції з року.
Ергативність стан синтаксису мови, який допускає паралелізм між об'єктом перехідного дієслова і суб'єктом неперехідного дієслова (вживання їх у тому самому відмінку), а також незмінне граматичне оформлення дієслова незалежно від того, спрямована його дія на об'єкт чи ні.
Ергативні дієслова такі дієслова, що мають однакову морфологічну форму як у перехідному, так і в неперехідному вживанні.
Катаревуса "очищена мова", офіційна мова Греції з XIX ст. до року, штучно очищена від іншомовних запозичень та простонародних слів, яка базується на граматиці та лексиці давньогрецької мови (її аттичного діалекту).
Функціональна граматика граматичний підхід, який ґрунтується на комунікативних, інформативних, прагматичних та соціальних аспектах мови, та інтерпретує граматичні форми переважно з огляду на ці фактори.
Функція роль, яку відіграє мовний елемент, зокрема відмінок у словосполученні, реченні, тексті і мовленні взагалі. Це мета, призначення того чи іншого мовного засобу, яка належить до структури мовного механізму і необов'язково пов'язана з внутрішнім змістом, значенням цього засобу. Функції відмінка засвідчують його спеціалізацію у відмінковій системі, а також позначають транспозиційні зв'язки з іншими грамемами.
Первинні функції
відмінкових форм вказують на призначення кожної з цих форм, їхню спеціалізацію в структурі відмінкової системи.
Вторинні функції
відмінкових форм не типові для них як спеціалізованих граматичних елементів, але перебувають у межах значення субстанційності, позначають транспозиційні зв'язки з іншими грамемами.
Власне-відмінкові
функції відмінкових
форм функції, які виконують іменні частини мови у формі певного відмінка, пов'язані з опорним або залежним словом зв'язком сильного керування. Власне-відмінкові функції поділяються на формально-синтаксичні і семантико-синтаксичні.
Формально-синтаксичні
функції відмінкових
форм не пов'язані з об'єктивними відношеннями між предметами і явищами позамовного світу, а обслуговують мовний механізм, указують на синтаксичні зв'язки між членами речення.
Семантико-синтаксичні
функції відмінкових
форм пов'язані з внутрішнім змістом самої форми і формуються в ній.
Не власне-відмінкові
функції
відмінкових форм зазвичай транспоновані від інших частин мови (наприклад, обставинна функція знахідного відмінка транспонована від прислівника). Виконуючи ці функції, іменник у формі певного відмінка або перебуває у вільному зв'язку з опорним словом, або такий зв'язок відсутній.
ВСТУП
Проблема відмінка залишається в центрі уваги лінгвістів упродовж століть, при цьому традиційний розв'язок проблеми ґрунтується, як правило, на принципі "від форми до значення" (спершу реєструють випадки використання форми, потім на основі цього визначається спектр значень). Тим часом виникає необхідність вивчати відмінкові, а також інші пов'язані з ними граматичні явища уже не тільки в морфологічному, а й у семантичному плані, враховуючи і формально-граматичне оформлення синтаксичних елементів, і їхнє функціональне навантаження. Одночасне функціонування відмінка на двох рівнях мови (морфологічному і синтаксичному) вимагає нового підходу до цієї граматичної категорії і вивчення її з позицій синтаксису, оскільки відмінкова форма виражає в першу чергу синтаксичні зв'язки між членами речення. В минулому центральними в лінгвістиці щоразу ставали нові аспекти категорії відмінка, що привело до появи морфологічних, синтаксичних та інших концепцій. Сучасна необхідність пошуків нового підходу до категорії відмінка безпосередньо пов'язана, зокрема, з формуванням граматики нового типу - функціональної; в цілому ж актуалізація цілої низки відмінкових проблем зумовлена видозміною наукової парадигми і сутності мови як явища, що є плинним і змінюваним.
Новогрецька мова як флективна успадкувала свою відмінкову систему від давньогрецької, а через неї від праіндоєвропейської мови. На різних етапах розвитку мови одні відмінки зникли, інші звузили або розширили коло свого функціонування. З чотирьох сучасних відмінків новогрецької мови великий інтерес становить знахідний, який разом із називним оформлює суб'єктно-об'єктні відношення в семантико-синтаксичній структурі речення. Ця відмінкова форма поліфункціональна, в ній втілена як первинна відмінкова, так і вторинна відмінкова (адвербіальна) семантика. Кожну з функцій конкретизують прийменники. Попри те, що в грецькій лінгвістиці існують дослідження відмінкової системи у функціональному плані, до цього часу відсутній єдиний структурний і функціонально-семантичний опис конкретних функцій і значень знахідного відмінка, його співвідношення з іншими відмінками новогрецької мови, зіставлення функціонування чистих відмінкових форм із прийменниково-відмінковими конструкціями. Незважаючи на значний обсяг накопичених відомостей, відмінкова проблематика залишається дискусійною для сучасної елліністики.
Стан граматичної системи новогрецької мови ми досліджуємо в синхронному аспекті з урахуванням діахронної ретроспективи. На нашу думку, він стає краще зрозумілим із з'ясуванням історії розвитку категорії відмінка в грецькій мові. Це уможливлює пояснення багатьох відмінкових явищ новогрецької мови. Такий аналіз дозволяє побачити, чому в сучасній системі відмінювання іменника в новогрецькій мові на перший план виходить саме знахідний, перебравши на себе найбільше навантаження у вираженні різноманітних синтаксичних і обставинних значень.
Актуальність
- Київ+380960830922