РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
З метою реалізації поставлених завдань було проведено сім серій дослідів.
Завданням першої серії досліджень було дослідити взаємозв’язок між
інтенсивністю ПОЛ і активністю системи антиоксидантного захисту та обміном
речовин, особливостями синтезу окремих класів ліпідів з [1-14С]ацетату у
тканинах печінки та легень (in vitro), цитоморфометричними характеристиками
гепатоцитів, жирнокислотним складом мембран та співвідношенням популяцій
еритроцитів за чутливістю до кислотного гемолізу за умов постнатальної
адаптації та підсисного періоду розвитку поросят.
Перша серія дослідів виконана на 25 головах новонароджених поросят великої
білої породи, живою масою 1200-1250 г. До 30-добового віку поросята
утримувались під свиноматками. Умови утримання і годівлі відповідали існуючим
нормам, передбаченим для вирощування поросят-сисунів.
У 1-, 3-, 5-, 10- та 30-добовому віці від 5 поросят брали кров шляхом пункції
передньої порожнистої вени. У цьому ж віці забивали по 3 піддослідні тварини з
яких відбирали тканини селезінки, серця, скелетного м’язу, печінки, легень та
слизову оболонку 12-палої кишки.
У крові визначали вміст загальних ліпідів, НЕЖК, вітамінів А і Е, загальних
імуноглобулінів, сечовини, амінного азоту, білка, глюкози, гемоглобіну,
оксигемоглобіну, метгемоглобіну, активність каталази, аспартат та
аланінамінотрансферази, проводили кислотний гемоліз еритроцитів, визначали
співвідношення окремих популяцій по стійкості до кислотного гемолізу і
жирнокислотний склад їх мембран.
У тканинах селезінки, серця та скелетного м’язу визначали інтенсивність
накопичення МДА за умов провокованого ПОЛ у модельній системі, а в тканині
слизової оболонки 12-палої кишки – активність каталази.
У тканині печінки визначали процентне співвідношення гепатоцитів за діаметром,
кількість гепатоцитів на мм2, кількість хромофобних клітин на окулярному полі
(15 х 40), діаметр хромофобних клітин, об’єм хромофобних клітин, діаметр та
об’єм дистрофічних пошкоджень клітинно-ядерного апарату гепатоцитів, активність
СОД, каталази, вміст вітамінів А і Е, МДА, заліза цинку, міді, інтенсивність
використання [1-14C]ацетату в синтезі окремих класів ліпідів в умовах in vitro.
У тканині легень визначали інтенсивність використання [1-14C]ацетату в синтезі
окремих класів ліпідів, інтенсивність аскорбатзалежного ПОЛ в умовах in vitro,
активність каталази.
Наступний дослід було проведено з метою з’ясування особливостей
киснево-транспортної функції крові, інтенсивності процесів перекисного
окиснення ліпідів та активності системи антиоксидантного захисту в 1-добових
поросят у залежності від живої маси при народженні.
Було підібрано дві групи поросят великої білої породи по 5 голів у кожній. Від
народження до 1-добового віку поросята утримувались під свиноматками. Тварини
контрольної групи мали живу масу 1200-1250 г, а дослідної групи – 800-900 г.
Матеріалом для досліджень служила кров, печінка, легені, селезінка, слизова
оболонки 12-палої кишки та тканина серцевого і скелетного м’язу 1-добових
тварин.
У крові визначали кількість еритроцитів і гемоглобіну, гематокрит, середній
об’єм еритроциту, середній вміст гемоглобіну в еритроциті, середню концентрацію
гемоглобіну в еритроциті, проводили кислотний гемоліз еритроцитів з визначенням
співвідношення їх популяцій та сумарної кислотної резистентності, концентрацію
НЕЖК, сечовини, загальних ліпідів, загальний вміст імуноглобулінів, натрію,
калію, кальцію, вітамінів А і Е. У гемолізатах еритроцитів визначали активність
ГП, СОД та каталази.
У тканині легень визначали активність ГР, СОД, каталази, інтенсивність
використання [1-14C]ацетату в синтезі окремих класів ліпідів в умовах in vitro.
У тканині печінки визначали вміст міді, заліза, цинку, відновленого глутатіону,
вітамінів А і Е, гідроперекисів ліпідів та антиоксидантну активність тканини за
умов провокованого ПОЛ в умовах in vitro, інтенсивність використання
[1-14C]ацетату в синтезі окремих класів ліпідів в умовах in vitro, кількість
гепатоцитів на мм2, % співвідношення гепатоцитів за діаметром, площа та об’єм
гепатоцитів, діаметр клітинних ядер, діаметр, об’єм та площу хромофобних
клітин, діаметр їх клітинних ядер, кількість дистрофічних пошкоджень печінки на
окулярному полі (15х40), діаметр, площа та об’єм дистрофічних пошкоджень,
активність ГР, СОД та каталази.
У тканині слизової оболонки 12-палої кишки і селезінки визначали активність ГР,
СОД та каталази.
У тканині селезінки, серцевого та скелетного м’язу – вміст відновленого
глутатіону, гідроперекисів ліпідів та антиоксидантну активність тканин за умов
провокованого ПОЛ в умовах in vitro.
У третій серії дослідів вивчали вплив парентерального введення тироксину,
інсуліну і кортизолу на інтенсивність ПОЛ та активність антиоксидантних
ферментів у тканинах поросят за схемою (табл. 2.1.):
Таблиця 2.1.
Схема досліду № 3
Етапи досліджень
Контроль
Тироксин з 2 доби життя до 10 в дозі 4 мг/кг
Інсулін з 7 доби життя до 10 в дозі 0,15 МО/кг
Кортизол з 7 доби життя до 10 в дозі 40 мг/кг
1-добові
забій 3 голів
3-добові
забій 3 голів
забій 3 голів
5-добові
забій 3 голів
забій 3 голів
10 доба
забій 3 голів
забій 3 голів
забій 3 голів
забій 3 голів
Матеріалом для досліджень служили тканини печінки, серця, нирок, легень,
скелетного м’язу, слизової оболонки 12-палої кишки, у яких визначали активність
СОД, ГП, ГР, вміст гідроперекисів ліпідів та МДА.
У четвертій серії досліджень вивчали вплив різних доз цинку у раціоні поросних
свиноматок на обмін речовин, активність антиоксидантної системи і перекисного
окиснення ліпідів, інтенси
- Київ+380960830922