Розділ III. Фінансово-кредитні важелі розвитку інноваційного підприємництва в
Україні
3.1. Державний бюджет і розвиток інноваційного підприємництва
Серед економічних передумов реформування економіки України важливе місце
займає вдосконалення механізмів її фінансування. Держава за допомогою прямих і
непрямих фінансових важелів може забезпечити раціональну структуру інвестицій.
Для країн з ринковою економікою позитивним у формуванні інвестиційного
потенціалу є збільшення кількості форм і джерел фінансування. В Україні за
останні роки власне простежується децентралізація джерел фінансування. Перелік
основних таких форм і джерел подано у табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Форми і джерела фінансування інвестиційних
проектів на території України
Форми фінансування
Джерела фінансування
Власні фінансові ресурси
Прибуток; амортизаційні відрахування; страхові виплати тощо
Позичені фінансові кошти
Облігаційні позики; банківські кредити; бюджетні кредити
Лізингове фінансування
Фінансовий лізинг; операційний лізинг; зворотній лізинг
Інвестиційні асигнування
Державний бюджет; місцеві бюджети; позабюджетні фонди
Іноземні інвестиції
Капітал іноземних юридичних і фізичних осіб
Міжнародні інвестиції
Кредити світового банку; кредити ЄБРР; засоби міжнародних фондів і агентств
Джерела фінансування, показані у таблиці, визначаються структурою фінансової
системи держави. Головними елементами цієї системи є: державний бюджет;
позабюджетні фонди; фінанси підприємств; місцеві фінанси [235, С. 209].
Державний бюджет – це, з одного боку, річний план державних видатків та
джерел їхнього фінансового покриття, а з іншого – головний важіль державного
регулювання перерозподілу фінансових потоків у країні.
За допомогою бюджету можна впливати на перебіг суспільного відтворення,
стимулювати економічне зростання, регулювати обсяг сукупного попиту, впливати
на короткотермінові коливання економічної кон’юнктури, проводити активну
соціальну політику.
Класифікація видатків державного бюджету на потреби господарства показана на
рис. 3.1.
Видатки державного бюджету
Державний кредит на пільгових умовах
Державні субсидії, дотації
Гарантії уряду
На конкретні цілі, закладені у державних економічних програмах
За періодичністю
регулярні
одноразові
За формою
інвестиційні
цінові
За напрямами
науково-дослідна робота
охорона навколишнього середовища
фінансування розвитку державного сектора
підтримка вітчизняних експортерів
Рис. 3.1. Головні види видатків державного бюджету
на потреби господарства.
Сучасні тенденції засвідчують необхідність скорочення обсягів субсидій і
дотацій з державного бюджету та активнішого використання пільгового
оподаткування і прискореної амортизації.
Обсяги видатків державного бюджету на господарські потреби змінюються залежно
від стану економіки. У період криз і депресій ці видатки мають тенденцію до
зростання, а у період перегріву економіки – до скорочення [235, С. 210].
Дієвість державного впливу на розвиток економіки і підприємницького сектора за
допомогою бюджетних видатків зумовлена обсягом, структурою та ефективністю цих
видатків. За останні роки спостерігаємо негативну тенденцію у бюджетній
політиці. Так, відсоток загальних доходів у ВВП коливався від 25 до 30, при
цьому відсоток бюджетних доходів у ВВП (без урахування доходів від
приватизації та власних надходжень) з 1997 р. мав сталу тенденцію до
скорочення; так само скорочувалась і частка податкових надходжень у ВВП [253,
С. 95]. За даними І.Луніної частка доходів бюджетів України у ВВП знизилась з
28,2 % у 1998 р. до 22,7% ВВП у 2001 р. (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Доходи бюджетів України, 1998-2001 рр., % ВВП [258, С. 37]
1998
1999
2000
2001 (попередньо)
ВВП, млрд. грн.
102,6
130,4
170,1
201,9
Податкові надходження, всього
21,3
19,3
18,4
18,2
Неподаткові доходи*
2,1
2,0
2,9
3,7
Державні цільові фонди**
3,9
2,6
1,7
0,5
Всього доходів
27,3
24,2
23,1
22,7
* неподаткові доходи не виключають доходи від приватизації і власні
надходження бюджетних установ;
** доходи державних цільових фондів не включають збори у фонд зайнятості і фонд
соціального страхування.
Держава, використовуючи бюджетний механізм, мобілізує фінансові ресурси та
застосовує їх для стимулювання розвитку економіки. Бюджетний механізм у
цілому – це сукупність форм, методів, важелів та інструментів використання
державного бюджету для впливу на соціально-економічний розвиток (див. рис.
3.2).
Шляхом виділення коштів на розвиток економіки держава стимулює таких
виробників, які в умовах ринку не можуть розвинутися лише за допомогою
власних ресурсів. Крім того, диференціацією ставок і пільг можна досягти
прискорення або гальмування розвитку окремих виробництв.
Однак необхідність пільг потрібно всебічно довести. У першій половині 2000
р., за даними Голови рахункової палати, найбільший приріст обсягів
промислового виробництва і ВВП забезпечили підприємства гірничо-металургійного
комплексу. Однак цей у