РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Експериментальні моделі ушкодження різних відділів системи травлення
Дослідження виконані на 640 статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар масою 140-220 г. Використання щурів цієї лінії обґрунтовано багато- чисельними дослідженнями, які доводять, що вони більш схильні до екстремальних впливів у порівнянні з іншими [121, 226, 238, 257]. Кількісний розподіл експериментальних тварин на групи представлений у таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1
Розподіл щурів в експериментальних групах
№Групи тваринТипиНестійкі до стресуПомірно стійкіСтресо-стійкі1Інтактні (контроль)6578752Гострий стрес5862553Адаптація109104Адаптація + гострий стрес101095Пептична виразка6-66L-аргінін8-77L-аргінін + пептична виразка6-78Пептична виразка + плацебо7-89Пептична виразка + L-аргінін8-610Глутапірон97811Глутапірон + гострий стрес88712Тироліберин119913Тироліберин + гострий стрес1091014 Спонтанний пародонтит15 При виконанні експериментів дотримувались рекомендацій щодо проведення медико-біологічних досліджень з використання тварин згідно з Європейською конвенцією [179]. Тварин утримували на звичайному раціоні в стандартних умовах віварію. Евтаназію тварин здійснювали під гексеналовим наркозом (50мг/кг маси тіла внутрішньоочеревно) шляхом кровопускання.
Гострий емоційно-больовий стрес моделювали за О.Desiderato et al. [412] протягом 5 годин, наносячи стохастично електробольові подразнення у спеціальній камері з двома площадками у дно яких вмонтовані електроди. Сила електроструму 5 мА. Основою програми дії подразників при використанні даної моделі є принцип стохастичності аферентних стимулів, завдяки якому моделюється ситуація прагматичної невизначеності. Тварина не в змозі виробляти тимчасові адаптивні зв'язки чи уникнути дії подразника, постійно їх очікує, що спричиняє виникнення реакції емоційного напруження.
Для вивчення особливостей вищої нервової діяльності гризунів широко використовується тест "відкрите поле" [46, 134, 282, 324]. Поведінка тварин в нових умовах середовища є адекватним критерієм оцінки їх індивідуальної стрес-реактивності [134, 168, 268]. Е.В. Коплік і співавт. стверджують, що за попереднім етологічним тестуванням в "відкритому полі" можливо прогнозувати не тільки стресостійкість до емоційного стресу, але і особливості кровотоку в корі мозку, а також чутливість тварин до церебральної мозкової ішемії [243].
Індивідуально-типологічні особливості поведінки тварин і прогностичну оцінку їх стресостійкості визначали на підставі нейро-етологічного тесту "відкрите поле" і факторно-аналітичного методу [161]. Тестування тварин відбувалося у строго визначений час до і після стресорного впливу. Тривалість одного тесту - 6 хвилин. Використовували наступні нейроетологічні перемінні: амбулація (ГА-горизонтальна активність, яка розраховувалась за кількістю пересічених квадратів), латентний період першого руху, час у центрі площадки, кількість та час виходів у центр поля, тривалість вертикальної активності (R-rearing), грумінг (G-grooming) і показник вегетативного балансу, який розраховували за кількістю болюсів. В результаті факторного аналізу виділені 3 фактора: F1 (пошуково-дослідницький) - відтворюють такі перемінні, які відображають такі характеристики поведінки, як рухова активність (ГА), тривалість вертикальної активності (R) та тривалість і час виходів у центр поля; в другий фактор - F2 найбільший внесок вносять час у центрі поля та латентний період першого руху, що відображає швидкість адаптації тварини до нової обстановки; з третім фактором - F3 сильно корелюють тривалість грумінгу і показник вегетативного балансу, які відображають емоційність та тривожність тварини. На підставі індивідуальних значень виділених факторів, що відображають особливості поведінки і нервової регуляції, розподілили тварин на стресостійких, помірно стійких та нестійких до стресу. Контролем до кожної групи були тварини відповідного типу реагування. Схильні до стресу тварини характеризуються типологічними особливостями, які відображені низькою швидкістю адаптації у сполученні з високою пошуково-дослідницькою активністю та підвищеною тривожністю. Помірно стійкі тварини володіють високою руховою активністю у сполученні з помірною емоційністю та високою швидкістю адаптації. До стресостійких були віднесені тварини, які характеризуються середньою або низькою рухомою активністю з високою швидкістю адаптації і низьким рівнем тривожності. Е.В. Коплік і співавт. [134, 243], також продемонстрували, що щури, які проявляють в "відкритому полі" більш тривалий латентний період першого руху і виходів в центр, високі показники вегетативного балансу є схильними до емоційного стресу.
Адаптацію до коротких стресорних впливів здійснювали протягом 13 діб на підставі моделі гострого емоційно-больового стресу (патент на винахід 52610 7 G09B23/28, 15.01.2003 ) за такою схемою: 1-й день - 10 хвилин, 3-й день - 15 хвилин, 5-й день - 30 хвилин, 7-й день - 45 хвилин, 9,11,13-й дні - 60 хвилин. При поєднанні адаптації з гострим стресом останній відтворювали на 14-у добу протягом 5 годин [223].
Пептичну виразку в експерименті на щурах моделювали за власно розробленим способом (деклараційний патент України на винахід 35336А, А 61 В 5/00, 15.03.2001), який враховує три механізми: 1) хронічне емоційне напруження, викликане конфліктною ситуацією (хронічний стрес відтворювали за О.Desiderato et al. [412] протягом 12 днів експозицією 1 година); 2) цитолітичну та детергентну дію 10% розчину жовчі (1 мл розчину жовчі вводили безпосередньо у шлунок через зонд перед моделюванням хронічного стресу); 3) харчовий дисбаланс (зменшення на одну третину добового раціону) [222, 378]. Запропонована нами експериментальна модель пептичної виразки створювалась з метою максимального наближення її за провідними патогенетичними механізмами до розвитку захворювання у людини.
Для корекції метаболічн
- Київ+380960830922