Розділ 2
Основні НАПРЯМКИ трансформації ринку праці та її соціальні наслідки
2.1. Соціально-економічні перетворення та їх вплив на трансформацію ринку праці
й рівень життя населення
Трансформація ринку праці та підвищення рівня життя населення країни тісно
пов’язані з соціально-економічними, політичними, нормативно-правовими та
соціально-психологічними передумовами, тобто об’єктивними умовами, без яких
ринкові відносини в соціально-трудовій сфері неможливі, або можливі в
деформованому вигляді. Виокремлюючи чинники та елементи умов трансформації
ринку праці та рівня життя населення, слід підкреслити, що вони інколи є
взаємопроникаючими. Пояснюється це, наприклад, тим, що чинник, який впливає на
трансформаційні процеси, можна за певних умов характеризувати і як їх елемент.
Отже, умови трансформації ринку праці і рівня життя населення – це обумовлена
рівнем розвитку продуктивних сил та суспільно-економічними відносинами,
динамічна сукупність реальностей, яка детермінує ринок праці і рівень життя
населення.
Чинники, які зумовлюють при переході до ринку спад виробництва, зниження
добробуту населення, деформації ринку праці, є довготривалими, часто носять
об’єктивний характер і певною мірою не залежить від діяльності та зусиль
суб’єктів підприємницької діяльності. До них можна віднести дві групи чинників
– успадковані від командно-адміністративної системи і ті, що виникли вже після
проголошення України незалежною державою. До першої групи належать такі, як:
безпрецедентна монополізація виробництва, надмірна частка в економіці
військово-промислового комплексу, деформована структура національної економіки,
негнучка система оплати праці в усіх сферах суспільного виробництва, структурна
деформація сфери зайнятості, незавершеність виробничого циклу та ухвалення
основних економічних рішень успадкованою номенклатурою та бюрократією, що
швидко пристосувалася до умов перехідної економіки.
З цієї групи найсуттєвіший вплив на трансформацію ринку праці та рівень життя
населення здійснюють наступні чинники. По-перше, це ті, що сприяли загальному
спаду виробництва, катастрофічному і тривалому зниженню рівня життя, розвитку
вимушеної неповної та неформальної зайнятості, зростанню рівня і тривалості
безробіття. Сюди, на думку дисертанта, слід віднести такі:
1.Функціонування неефективної високозатратної економіки у стані стагнації,
внаслідок чого середньорічні темпи приросту ВВП в Україні задовго до здобуття
незалежності різко спадали. Так, якщо вони протягом 1961 – 1965р.р. становили
6,9%, у 1971 – 1975р. – 5,6%, а в 1981 – 1985 р. – 3,3%, то у 1986 – 1990 р.
цей показник, навіть без урахування зміни цін, становив 1,9%. Загалом же
упродовж 1961 – 1990 р. середньорічні темпи приросту ВВП і національного доходу
знизилися утричі [131, с.46)]. Зменшення доходів за останнє десятиріччя
зумовило різке зниження індексу людського розвитку (табл 2.1).
Таблиця 2.1
Індекс людського розвитку [321, с. 15]
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
Тривалість життя при народженні (в роках)
68,4
67.8
66,9
67.1
67.1
67,4
68.1
67,9
Письменність дорослого населення (%)
98,5
98,6
98,6
98,7
98.7
98.7
98,7
98,8
Загальне охоплення освітою (%)
72,5
72,4
72,7
73,4
74,1
74,9
75,8
77,3
Реальний ВВП на душу населення (ПКС, USD)
5192
4097
3734
3406
3295
3194
3213
3429
ІЛР
0,760
0,744
0,734
0,731
0,730
0,731
0,736
0,740
Доволі цікавими, на наш погляд, є результати, проведеного автором, починаючи з
2000 року соціологічного опитування ( Додатки А, Б ).Соціологічні дослідження
проводились поетапно. Під час першого пілотажного етапу ми уточнювали
коректність запитань, вносили необхідні зміни і доповнення. Головний етап
проведений в 2003 році. При цьому ми дотримувались двох критеріїв. По-перше, у
відповідності до вимог статистики ми насамперед звернули увагу на кількісні
показники. Перша анкета проводилась в м. Самбір, Харків, Луцьк, Тернопіль,
Калуш, Чортків, Херсон, Краматорськ, Луганськ, Одеса, Вінниця і охопила 3
тисячі респондентів. Друга – В м. Херсон, Самбір, Вінниця, Чортків, Калуш,
Луганськ і охопила 2 тис. респондентів. При другому критерію особлива увага
зверталась на регіональне представництво, зокрема на міське населення, оскільки
при спробі дослідження в сільській місцевості результати було отримати важко і
вони були суперечливими.
Різнопланова відповідь на запитання “Назвіть найважливіші, на Вашу думку,
фактори, які забезпечать економічний розвиток України” включила як політичні,
так і економічні, й інституціональні перетворення, що свідчить про широкий
діапазон трансформаційних процесів (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Фактори економічного розвитку України, ранг
Фактори розвитку
Тернопіль
Чортків
Калуш
Херсон
Вінниця
Краматорськ
Луцьк
Харків
Самбір
Одеса
Луганськ
Ранг фактору
1.Удосконалення системи влади
5
2.Удосконалення нормативно-правової бази
6
3.Залучення інвестицій, міжнародні зв’язки
3
4.Підтримка малого підприємництва
12
5.Реформування податкової системи
1
6.Легалізація тіньових доходів
10
11
10
7.Збільшення обсягів вітчизняного виробництва
4
8.Ліквідація причин корупції
2
9. Зміна свідомості людей
10
10
11
10
12
10.Удосконалення освіти
10
10
10
12
11
11
10
11.Підвищення заробітної плати
12
11
11
10
11
12
10
12
12.Стабільність національної валюти