РОЗДІЛ 2
ВИКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ І ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
Програма обстеження включала оцінку анамнезу, повне клінічне обстеження (оцінку
соматичного та неврологічного статусу). В разі наявності показань
використовувався широкий спектр додаткових обстежень (лабораторних,
інструментальних).
При виконанні роботи аналізувались виписки з пологових будинків, медичні карти
стаціонарного хворого, карти амбулаторного спостереження.
Оцінювали хронічні захворювання матері, обтяжений акушерський анамнез,
ускладнення вагітності, захворювання матері під час вагітності, усладнення
пологів, оцінку по шкалі Апгар, загрозливі стани в неонатальному періоді та
необхідність штучної вентиляції легень, захворювання неонатального періоду,
неврологічні синдроми неонатального періоду, неврологічні синдроми при
обстеженні [158, 209, 210, 236, 277, 422]. Перенесену новонародженим хронічну
внутрішньоутробну та інтранатальну гіпоксію підтверджували анамнестичними
даними про перебіг анте- та інтранатального періодів, результатами
кардіотокографічних (5-7 балів) та ультразвукових досліджень, що проводились в
динаміці в другому та третьому триместрах вагітності [111].
Клінічний неврологічний огляд новонароджених та немовлят у відповідності
пунктами, які є головними для оцінки психомоторного розвитку: оцінка
гестаційного віку, загальний зовнішній огляд, вираз обличчя, огляд голови,
рівень активності, поза, м’язовий тонус, рухова активність, функції
черепно-мозкових нервів, умовні та безумовні рефлекси [183, 204, 268, 358,
450]. Огляд проводився при дотриманні стандартних умов обстеження [204, 235].
Клініко-неврологічний стан новонароджених дітей трактувався посиндромно у
відповідності з “Класифікацією уражень нервової системи у дітей та підлітків”
від 2001 р. [99], “Классификацией последствий перинатальных поражений нервной
системы у детей первого года жизни“ [44, 162].
Реєстрація клінічних ознак неврологічної дисфункції немовлят протягом першого
року життя включала результати власного огляду на момент проведення
допплерсонографічного обстеження та результати обов’язкового огляду дитячого
невролога. Реєструвались клініко-неврологічні ознаки, що відповідали синдромам
відновного періоду гіпоксичного ушкодження ЦНС: синдрому підвищеної
нервово-рефлекторної збудливості, гіпертензійному синдрому, гідроцефальному
синдрому, гіпертензійно-гідроцефальному синдрому, синдрому вегетативних
дисфункцій, церебрастенічному синдрому, затримці стато-кінетичного розвитку,
затримці психічного розвитку, ністагму, бульбарному, псевдобульбарному
синдромам, синдрому рухових порушень (підвищення чи зниження рухової
активності, м’язова дистонія, гіпер- чи гіпотонія, пірамідна недостатність),
судомному синдрому [13, 18, 54, 99, 173]. Умовою включення дітей в групи
спостереження була відсутність ознак соматичних захворювань та маніфестних
проявів граничних станів на момент обстеження. Додаткові інструментальні,
лабораторні обстеження і профілактичні заходи у немовлят, які знаходились під
амбулаторним спостереженням, проводились згідно зі стандартами спостереження
дітей відповідних диспансерних груп.
Для оцінки нервово-психічного розвитку використовувався Денверський тест,
таблиці оцінки рівня психомоторного розвитку дитини Л.Т.Журби та О.М.Мастюкової
[152, 238].
Ультразвукове обстеження мозку (в подальшому – допплерсонографічне обстеження)
проводилось згідно уніфікованої методики [62, 68, 75, 142, 211, 283, 340, 360]
за допомогою ультразвукового пристрою Ultramark – 4 з мікроконвексним датчиком
частотою 10 Мгц, 7,5 Мгц та 5,0 Мгц.
Обирались такі місця розташування датчика: звичайне - розташування над переднім
тім’ячком; додаткові - над заднім тім’ячком (при необхідності оцінити стан
структур задньої черепної ямки), над відкритими черепними швами (для уточнення
характеру змін, що визначаються при первинному обстеженні), на скроневій кості
над вушною раковиною (для уточнення характеру змін, що визначаються при
первинному обстеженні, а також для оцінки субдурального простору).
Використовувались наступні зрізи сканування. Коронарне сканування проводилось в
шести відносно фіксованих зрізах [36, 88, 220, 276, 300]:
через лобні долі (оцінка лобних дільниць, передніх відділів міжпівкульної
щілини);
рівень передніх рогів бічних шлуночків (оцінка міжпівкульної щілини, передніх
рогів, мозолистого тіла, порожнини прозорої перетинки);
рівень отвору Монро (оцінка тіл бічних шлуночків, третього шлуночка, базальних
гангліїв, області гермінального матрикса, сільвієвої щілини, середньої мозкової
артерії);
через тіла бічних шлуночків (оцінка тіл бічних шлуночків, намету, півкуль
мозочку, зорових ядер, основної цистерни);
через бічні шлуночки (оцінка бічних шлуночків, судинних сплетінь, порожнини
Верге, основної цистерни);
через потиличні дільниці (оцінка перивентрикулярної області, міжпівкульної
щілини, потиличних долей).
В сагітальній площині сканування оцінювались мозолисте тіло, порожнина прозорої
перетинки й Верге, третій шлуночок, міст, продовгувастий мозок, мозочок,
четвертий шлуночок, основна цистерна, передня мозкова артерія.
Парасагітальне сканування проводилось в трьох відносно фіксованих зрізах:
через каудоталамічну вирізку (оцінюється зона гермінального матриксу, головка
хвостатого та зорового ядер);
через бічні шлуночки (оцінюються всі відділи бічного шлуночка, судинне
сплетіння, перивентрикулярна область, зорове ядро);
через островкову зону (оцінюється цей відділ та щілина між островком та іншим
мозком).
Аксіальне сканування через ніжки мозку (оцінюється третій шлуночок, сильвієвий
водопровід, субдуральн
- Київ+380960830922