Ви є тут

Система стратегічного планування розвитку підприємства.

Автор: 
Смолін Ігорь Валентинович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0505U000321
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Дослідження параметрів конкурентного середовища
2.1.1. Конкурентне середовище та об’єкти його дослідження. Форму­вання
стратегії розвитку підприємства в контексті адаптивного стратегічного
планування потребує особливо ретельного дослідження характеру зовнішнього
конкурентного середовища. До основних його параметрів належать: кількість і
склад конкурентів, інтенсивність конкуренції та перспективи її динаміки, рівень
стабільності змін середовища. Кількісні та якісні ознаки прояву зазначених
характеристик середовища, окрім загальних ринкових чинників, залежать від
галузевих особливостей, які досить часто відіграють визначальну роль у
формуванні конкурентних відносин на ринку і обумовлюють перспективні напрями
стратегічного розвитку його суб’єктів.
У прикладних економічних дослідженнях широкого використання набуло розуміння
конкурентного середовища як сфери інтересів, в якій відбувається конкуренція.
Таке просте пояснення складної економічної категорії, хоча і відображає її
суть, але не може кваліфікуватися як вичерпне для розуміння різноманітних
економічних, соціальних, політичних та інших процесів і явищ, що породжують та
супроводжують конкуренцію.
Конкурентне середовище, як сфера взаємодії протилежних інтересів, охоплює
конкуренцію товарів, галузей, регіонів, країн, але найбільш значимою формою
його існування виявляється конкуренція підприємств, що складають основу усіх
інших конкуруючих сил.
Часто конкурентне організаційне середовище ототожнюють з його маркетинговим
середовищем, що являє собою сукупність суб’єктів і факторів ринку, які
впливають на поведінку контрагентів на ринку. Для цього є вагомі підстави,
оскільки маркетингове середовище – сфера діяльності підприємства, яка вміщує і
відносини з конкурентами.
Можна стверджувати, що конкурентне середовище є основою формування
маркетингового середовища. Через систему взаємовідношень між конкурентами
проявляються зміни, що відбуваються на ринку, оскільки саме суперництво
виступає головним генератором ринкових процесів. Ці обставини роблять доцільним
і необхідним вивчення і оцінку конкурентного середовища підприємства.
Являючись частиною маркетингового середовища, конкурентне середо­вище
підприємства являє собою сферу прояву суперництва між окремими суб’єктами
ринку, в якій формуються умови їхньої діяльності та оцінюється конкурентна
позиція.
Дослідження конкурентного середовища підприємства передбачає визна­чення
характеру конкуренції, розробку проблем сегментації середовища прояву його
галузевих особливостей, аналіз інтенсивності суперництва й оцінку
конку­рентоспроможності окремих суб’єктів ринкової сфери.
Специфіка конкурентного середовища визначається типом конкуренції та галузевими
особливостями підприємств, що входять у певне середовище. У практичній площині
однозначне визначення характеру конкуренції неможливе з причин неоднорідності
ринків і нестабільності їхніх меж. Унаслідок цього ре­зультатом дослідження
може бути виявлення лише переважної моделі конку­ренції, отриманої на основі
аналізу наслідків дії відповідних факторів.
На ринку чистої конкуренції умовою успіху є обґрунтована цінова політика.
Високий рівень еластичності попиту і відсутність перешкод вход­ження на ринок
робить малоефективними нецінові методи конкуренції. У сучасних умовах ринок
чистої конкуренції дуже обмежений і його елементи мають місце лише у галузях з
великою кількістю невеликих організацій. Так, чиста конкуренція, наприклад,
може спостерігатись у роздрібній торгівлі стандартизованими товарами
повсякденного попиту.
На ринку чистої монополії організації концентрують свої зусилля на конкуренції
з нововведеннями у споріднених галузях, протидії товарам замін­никам, імпортній
продукції. Крім того, створюються вхідні бар’єри у галузь, зокрема, прийняттям
відповідних юридичних норм.
У середовищі олігополістичної конкуренції підприємства змушені постійно
слідкувати за зміною цін конкурентів і формувати різні об’єднання для
узгодження дій у галузі нецінової конкуренції. Присутність на
олігопо­лістичному ринку невеликої кількості суб’єктів пояснюється наявністю
суттєвих перешкод для появи нових конкурентів.
Умови чистої монополії та олігополістичної конкуренції характерні для галузей
видобувної та переробної промисловості, транспорту, зв’язку, окремих
підрозділів комунального господарства. На ринку монополістичної конкуренції
організації намагаються отримати найбільший ефект від збільшення масштабів
діяльності. В умовах інтенсивної цінової конкуренції вони мають суворо
дотримуватись політики виключення зайвих витрат, використовувати
неквалі­фіковану працю, контролювати матеріальні запаси. Нерідко малоприбуткові
суб’єкти дотримуються принципу спеціалізації на декількох типах товару,
індивідуальних замовленнях споживачів, здійснюють спроби локалізувати свій
ринок, звузити його територіальні межі.
Такий характер конкурентних відносин притаманний сфері послуг. Існуючий тут
високий рівень суперництва поступово знижує рентабельність її суб’єктів,
спонукає до зростанням обсягів діяльності. Особливо пріоритетним для них є
закріплення на своєму регіональному ринку, оскільки територіальні фактори
відіграють дуже велику роль у діяльності цих підприємств. Звідси важливе
методологічне значення набувають проблеми визначення регіональних меж такого
ринку, виявлення основних конкурентів і ступеня інтенсивності конкуренції.
Кожне підприємство одночасно об’єктивно присутнє на декількох ринках ресурсів.
Цього