РОЗДІЛ 2
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ
Застосування піару для підтримки глобалізаційних процесів і міжнародного
розвитку значно актуалізувало важливу частину сучасних комунікацій – паблік
рилейшнз. Глобалізація стає провідною тенденцією сьогодення, створивши якісно
нову ситуацію в сучасному розвиткові комунікацій з громадськістю, посиливши
взаємозалежність і взаємодію. Паблік рилейшнз стають значною мірою
міжнародними, їх здійснення потребує врахування, а, отже, й дослідження
глобальних процесів, (зокрема, й тих, що відбуваються в самих паблік рилейшнз).
За допомогою системного та структурно-функціонального методів дослідження в
цьому розділі аналізуються сутність та фактори виникнення міжнародних
комунікацій з громадськістю, специфіка інституціональних форм реалізації
зв’язків зі світовою громадськістю у транснаціональному середовищі, глобальні
проблеми та основні тенденції глобалізації і иехнологій самого піару. Зокрема,
з огляду на важливість в системі міжнародних комунікацій зв’язків з владними
структурами, увагу приділено такій формі міжнародного піару, як лобізм, який
сьогодні проявляється як на національному, так і на регіональному та
глобальному рівнях глобального управління.
2.1. Актуалізація міжнародних комунікацій
у глобалізуючому світі
Глобалізація економічного, політичного та соціального розвитку призводить до
глобалізації самого піару, який виходить у мультикультурне середовище,
переростаючи національні рамки окремих держав і набуваючи справді міжнародного
характеру. Більше того, комунікації з громадськістю в умовах глобалізації
інформаційних потоків можуть бути лише міжнародними, а те, що нерідко називають
американським, французьким, англійським та іншим піаром, є нещо інше, як його
органічні складові, з яких складається міжнародний паблік рилейшнз. Національні
школи паблік рилейшнз в умовах глобалізації дедалі більше стають лише
національними формами існування єдиної сутності – міжнародного піару. Як
зазначає С. Белєнков, „стає очевидним, що національний PR можливий і необхідний
тільки як частина міжнародного процесу. Інакше ми отримаємо абсурд типу
„національних, відокремлених державними кордонами, метеорології або екології”.
На його думку, оскільки комунікація і PR набувають глобальнішого характеру,
говорячи про міжнародний PR, варто мати на увазі, перш за все, глобальність
цього явища. „Ми стаємо громадянами світу в інформаційному суспільстві, а не в
окремій країні. Кордони стираються. Знаходження грамотної пропорції між
національною специфікою тих методів, які ми використовуємо, і глобальною
специфікою стає ключем успіху в PR” [206], [209] .
Поняття „міжнародні паблік рилейшнз” та „глобальні паблік рилейшнз”
(“комунікації з громадськістю”) відносно нове в науковому і політичному
лексиконі. Воно все частіше почало з’являтися в науковій, навчальній та
методичній літературі з паблік рилейшнз. На перший погляд, це поняття просте,
зрозуміле й доступне для вживання і використання. Але вже перші спроби
визначити його в контексті глобалізації спричиняють певні труднощі, пов’язані
не лише з численними трактуваннями самого терміну паблік рилейшнз (про це
багато вже писали як зарубіжні, так і вітчизняні дослідники), а й з розумінням
терміну „міжнародні”. Так, С.Блек трактує міжнародні паблік рилейшнз як
міжнародні комунікації, які сприяють досягненню взаєморозуміння шляхом
зближення географічних, культурних і мовних відмінностей, або всіх їх
одночасно. Він підкреслює, що цей термін також використовується для позначення
діяльності у сфері паблік рилейшнз, яка здійснюється або має позитивне значення
поза країною походження. Г.Почепцов розглядає міжнародні паблік рилейшнз як
гармонізацію стосунків між певною країною та рештою світу [213]. Дослідниця з
Великобританії Ш.Харрісон, аналізуючи сутність міжнародних комунікацій з
громадськістю та зазначаючи, що виникнення мультинаціонального конгломерату і
стиснення світових ринків до масштабів ринкової площі одного світового
глобального села призвело до необхідності розвитку міжнародних зв’язків з
громадськістю, звертає увагу на те, що організації, діяльність яких виходить за
межі одної країни, потребують визначення міжнародного контексту своєї
PR-діяльності, незалежно від того, якій аудиторії (національній чи локальній)
вона адресована. Ш.Харрісон підкреслює, що навіть тим організаціям, які діють
лише у межах одної країни, слід враховувати міжнародний вимір своєї діяльності.
Це обумовлено тим, що у світі бізнесу юридичні норми, які визначають структуру
виробництва і екологічну політику підприємств в одній країні, незабаром можуть
бути прийняті і в іншій; символ (чи кольорова композиція) корпоративної
ідентичності, що застосовуються в одній країні, в іншій частині світу, в іншому
місці можуть мати зовсім інше значення; інтернаціоналізація ЗМІ приводить до
того, що матеріали новин можуть отримуватися в одному місці, а доводитися до
аудиторії у багатьох інших протягом дуже короткого часу [192].
На неоднорідність міжнародних зв’язків з громадськістю звертають увагу й
дослідники з Голландії Х.Віссе та Л.Шойверс, досліджуючи міжнародні аспекти
діяльності PR-агентств. Вони зазначають, що існує три напрями здійснення
міжнародних комунікацій. По-перше, їх здійснюють національні PR-агентства, коли
їх клієнти виходять на зарубіжні ринки. По-друге, до національних агентств може
звернутися зарубіжна компанія, коли буде виходити на ринок цієї країни.
По-третє, можна говорити й про глобальний масштаб, коли клієнтові потрібна
допомога в його справі одночасно в декількох країнах або на
- Київ+380960830922