Ви є тут

Методологічні основи нормування елементів міського середовища

Автор: 
Омельяненко Максим Вікторович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0505U000579
129 грн
Додати в кошик

Вміст

розділ 2.2). Однак слід зауважити
окремо, що такі чинники, як сейсміка і геологічна характеристика ґрунтів,
вносять корективи при виборі конструктивних систем.
Розглянувши всі аспекти формування житлового середовища, необхідно зазначити,
що серед безлічі обмежень, які існують на сьогодні щодо проектування житла,
слід визначити пріоритетні, дотримання яких повинно бути безумовним. Ці
обмеження повинні забезпечувати безпечні умови для життя та здоров'я людини і
охорони навколишнього середовища, тим паче що сьогодні актуальність в цих
обмеженнях як ніколи велика, оскільки останнім часом іноді на будівельний ринок
України потрапляє продукція сумнівної якості, а також мають місце випадки
неякісного виконання різних видів будівельних робіт, в тому числі внаслідок
зростання їх обсягів трохи не щомісяця.
Такими визначальними обмеженнями є санітарно-гігієнічні, протипожежні та
конструктивні вимоги (табл. 4.1).
Як бачимо, ці вимоги впливають на визначення нормативних обмежень практично з
усіх видів нормативів. Це й архітектурно-планувальні та містобудівні,
інженерно-технічні, протипожежні та санітарні.
Звичайно, при сьогоднішньому розвитку техніки більшість цих вимог можуть бути
задоволені за допомогою різних технічних засобів, починаючи від обігрівачів і
закінчуючи системами кондиціонування, вентиляції тощо.
Але такі засоби доступні далеко не всім громадянам, і в соціальному житлі на
сьогодні їх передбачити, на жаль, немає можливості, передусім, через їх високу
вартість. Тому наведені в таблиці 4.1 вимоги повинні реалізовуватись, перш за
все, за допомогою традиційних шляхів, які повинні передбачатися проектним
рішенням. Саме для цього і повинні бути встановлені чіткі та обґрунтовані
нормативні обмеження.
Недотримання цих нормативних обмежень повинно каратися аж до кримінальної
відповідальності, оскільки немає нічого ціннішого за здоров'я і безпеку
населення.
За недотримання нормативних обмежень другої групи, до якої належать і ті, що
ґрунтуються на функціонально-планувальних вимогах (площа приміщень з точки зору
їх функціонального призначення та інші), може бути передбачена адміністративна
відповідальність (стягнення штрафу, розмір якого визначатиметься
законодавством).
Однак зниження рівня відповідальності за невиконання обмежень другої групи не
повинно означати можливість їх недотримання.
Так, наприклад, якщо площа приміщень житла, яка обґрунтована необхідністю
розміщення мінімально необхідного набору меблів та іншого устаткування для
забезпечення виконання цими приміщеннями своїх функцій, має конкретний
кількісний показник, то проектувальник не має права ним нехтувати.
Таблиця 4.1
Пріоритетні обмеження, що регламентують формування житлового середовища
№ пор.
Вимоги
Види нормативів
Нормативні обмеження
Одиниці виміру нормативних обмежень
1.
Санітарно-гігієнічні
1.1.
кубатура
Архітектурно-планувальні
площа приміщення
м2
висота приміщення
1.2.
інсоляція
Санітарні
тривалість інсоляції
години
Містобудівні
орі­є­н­та­ція бу­дин­ку від­но­с­но сто­рін сві­ту
градуси
1.3
освітленість
Архітектурно-планувальні
пло­ща ві­кон­но­го отво­ру
м2
від­но­шен­ня пло­щі ві­кон­но­го отво­ру до пло­щі при­мі­щен­ня
1.4.
температурно-вологісний режим
Санітарні
тем­пе­ра­ту­ра по­ві­т­ря в при­мі­щен­ні
єС
во­ло­гість
Інженерно-технічні
то­в­щи­на огороджувальних стін
1.5.
шумовий вплив
Санітарні
рі­вень шу­му в при­мі­щен­ні
дБ
Містобудівні
від­стань від дже­рел шу­му
1.6.
хімічний склад повітря
Санітарні
гра­ни­ч­но-­до­пу­с­ти­мі кон­цен­т­ра­ції ре­чо­вин і спо­лук у по­ві­т­рі
при­мі­щен­ня
мг/м3
вміст хі­мі­ч­них ре­чо­вин в бу­ді­ве­ль­ній про­ду­к­ції
1.7
аерація, вентиляція
Санітарні
по­ві­т­ро­об­мін
м3/год.
Інженерно-технічні
пло­ща пе­ре­рі­зу вен­ти­ля­цій­них ка­на­лів
м2
Закінчення табл. 4.1
Протипожежні
2.1
евакуація
Архітектурно-планувальні
ши­ри­на ко­му­ні­ка­цій­них при­мі­щень в квар­ти­рі та бу­дин­ку
Інженерно-технічні
ева­ку­а­цій­ні ко­му­ні­ка­ції бу­дин­ку (крім за­зна­че­них ви­ще)
2.2.
протипожежна безпека
Протипожежні
вогнестійкість
хвилини, години
Архітектурно-планувальні
висота будинку
3.
Надійність конструкцій
Інженерно-технічні
несуча здатність
Третя група нормативних обмежень може мати рекомендаційний характер та
враховуватись під час розроблення територіальних будівельних норм місцевими
органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Взагалі в національних (державних) будівельних нормах повинні міститися,
передусім, нормативні обмеження першої групи, а також мінімальні (максимальні)
параметри обмежень другої групи та рекомендації щодо третьої групи обмежень.
На основі цих даних повинні формуватися територіальні будівельні норми,
положення яких не можуть протирічити положенням національних (державних)
будівельних норм.
4.2. Методологічні засади формування вимог до розроблення нормативів для
проектування прибудинкових територій.
При формуванні композиції житлового утворення його забудову можна розглядати як
комплекс будівель на основі секцій з різними розривами між ними. Ці розриви
утворюють прибудинкові території, які повинні виконувати дуже багато функцій –
від господарських до функцій рекреаційної зони.
В законодавстві на сьогодні є таке тлумачення поняття «прибудинкова територія»:
«прибудинкова територія – територія навколо багатоквартирного будинку,
визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і
призначена для обслуговування багатоквартирного будинку» [73].
Це тлумачення не відображує повною мірою ті функціональні та ек