Розділ 2 МІСТОБУДІВНІ ЧИННИКИ ЯКОСТІ ЖИТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА
На думку автора, одним з найбільш прийнятних методів оцінки якості житлового середовища, є метод кваліметрії, відповідно до якого якість розглядається як деяка комплексна узагальнена характеристика, що залежить від характеристик окремих властивостей, у своїй сукупності являє собою складну ієрархічну систему. Ці окремі властивості зазвичай мають неоднакову соціальну вагомість (важливість) і можуть визначатися деякими числовими параметрами. Зведення цих параметрів воєдино з урахуванням різної вагомості окремих властивостей дозволяє одержати комплексний кількісний показник якості, що характеризує споживчу вартість об'єкта оцінки.
Формування і визначення комплексного показника якості житлового середовища, що враховує суспільний попит на елементи житлового середовища, зводиться до рішення чотирьох основних задач:
- визначення номенклатури й ієрархії елементів якості;
- визначення вагомості (суспільного попиту) елементів якості;
- вибір функції, що виражає комплексний показник якості через більш прості елементи.
2.1. Елементи житлового середовища як індикатор якості
Як вже було зазначено в попередньому розділі, будинок з урахуванням прилеглої території має досить значну кількість параметрів, що впливають на якість мешкання в ньому. Тож на даному етапі роботи постає питання розроблення переліку елементів якості житлового середовища таким чином, щоб якнайбільш повно охопити всі характеристики житлового будинку і прилеглої до нього території, які мають вплив на комфорт мешкання.
Як вже визначено раніше, житлове середовище складається з двох елементів: будинок та прилегла до нього територія, яка охоплює радіус обслуговування періодичних потреб. Ці основні параметри являють собою перший рівень показників.
Будинок в свою чергу має наступні елементи, які впливають на якість мешкання в ньому:
- структура та планування квартир;
- обладнання квартир;
- санітарно-гігієнічні умови житлового будинку;
- архітектурно-естетична виразність квартири.
Відповідно якість прилеглої до будинку території складається з наступних елементів:
- культурно-побутове обслуговування;
- благоустрій навколишнього середовища;
- естетичні умови навколишнього середовища.
Вище наведені елементи якості житлового будинку та прилеглої території являють собою показники другого рівня. Кожен з цих елементів відповідно включає в себе наступний, третій, рівень показників. І в свою чергу кожен з показників третього рівня включає в себе четвертий, самий нижчий, рівень показників. Ієрархічна рівнева структура зображена на рис. 2.1.
Після проведення детального аналізу функціонально-планувальних, санітарно-гігієнічних, естетичних, екологічних факторів житлового середовища, вимог нормативної документації та відповідних наукових праць, пов'язаних з даним питанням, ознак виникнення морального зношення, був складений перелік приведених елементів, що відображають споживчу якість житлового комплексу, причому вибір кожного з елементів обґрунтований вимогами нормативних документів, науковими роботами, факторами утворення морального зношення:
комплексний показник:
- житлове середовище;
елементи першого рівня:
- параметри будинку;
- параметри навколишнього середовища;
елементи другого рівня:
- структура та планування квартир;
- обладнання квартир (водопровід, каналізація та ін.);
- санітарно-гігієнічні умови житлового будинку (зашумленість, інсоляція тощо);
- архітектурно-естетична виразність квартири (якість опорядження та ін.);
- культурно-побутове обслуговування (магазини, бібліотеки та ін.);
- благоустрій навколишнього середовища (транспорт, майданчики, санітарні умови та ін.);
- естетичні умови навколишнього середовища (обслуговування, оформлення будівель, ландшафт, наявність пам'яток архітектури, історії та культури тощо);
елементи третього рівня:
- потреба в житлових приміщеннях (забезпеченість квартирою, кімнатою, необхідною площею);
- технічні характеристики планування (висота, площа та ін.);
- забезпеченість додатковими приміщеннями;
- додаткове інженерне обладнання (телефонізація, ліфт, сміттєпровід та ін.);
- інженерне обладнання (опалення, водопровід, каналізація та ін.);
- культурне обслуговування;
- просвітницькі заклади;
- заклади торгівлі;
- побутове обслуговування;
- наявність майданчиків;
- транспортний благоустрій (проїзди, стоянки та ін.);
- організація громадського транспорту (пішохідна доступність зупинок);
- санітарно-гігієнічні умови (освітленість, загазованість повітря та ін.);
- технічна експлуатація (обслуговування будівель, прибирання території та ін.);
- архітектурна виразність (оформлення будівель та ін.);
- привабливість торгових та побутових закладів (реклама);
елементи четвертого рівня не виконання яких відноситься до ознак утворення морального зношення:
- забезпеченість заселення квартири однією сім'єю - вимоги п.п. 2.21 [16];
- забезпеченість площею - регламентується перспективними нормами;
- число кімнат на одну людину - регламентується перспективними нормами;
- літні приміщення (балкон, тераса і т. ін.) - вимоги п.п. 2.22 [16];
- допоміжні приміщення - вимоги п.п. 2.22 [16];
- позаквартирні (господарчі) приміщення - необхідність даного елемента визначена та обґрунтована в дисертації [4];
- підземні гаражі - вимоги нормативної документації [17], необхідність даного елемента визначена та обґрунтована в дисертації [4];
- ізольованість кімнат (відсутність прохідних) - вимоги нормативної документації п.п. 2.25 [16];
- площа кухонь і ванних кімнат - вимоги нормативної документації п.п. 2.24, 2.27 [16];
- розміщення кухонного та сантехнічного обладнання - вимоги нормативної документації п.п. 2.30 [16];
- висота приміщень - вимоги нормативної документації п.п. 2.9 [16];
- опалення - вимоги нормативної документації п.п. 5.2