РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У відповідності до задач дослідження нами були обрані три методологічні
підходи:
* порівняльний аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду у
ВІЛ-інфікованих вагітних в залежності від призначеного лікування, які народили
в Одеському обласному пологовому будинку протягом 1996 - 2004 років
(епідеміологічний метод);
* вивчення факторів ризику перинатальних наслідків у ВІЛ-інфікованих вагітних;
* проспективне дослідження перебігу вагітності, пологів, стану здоров’я
новонароджених при застосуванні диференційованих схем профілактичного
антиретровірусного лікування та методу розродження.
Вирішення цих завдань визначило зміст розділів дослідження. Критеріями для
виділення когорти ВІЛ-інфікованих вагітних для основного проспективного
дослідження були всі ВІЛ-інфіковані жінки, які що народили в Одеському
обласному пологовому будинку протягом 1996 - 2004 років дітей, ВІЛ-статус яких
був остаточно встановлений.
При обстеженні ВІЛ-інфікованих вагітних особливу увагу звертали на загальний та
спеціальний анамнез: термін та передбачуваний або відомий шлях ВІЛ-інфікування,
ВІЛ-статус партнера, наявність опортуністичних інфекцій, прийом
антиретровірусної терапії. В динаміці визначали масу тіла, рівень артеріального
тиску, вимірювали окружність живота, висоту дна матки над лоном. Верифікацію
строку вагітності здійснювали комплексно, з урахуванням дати менструації,
ворушіння плода, та за допомогою ультразвукового дослідження. Спеціальному
аналізу підлягали дані ультразвукової фетометрії та плацентографії, фетального
моніторингу серцевого ритму, біофізичного профілю плода, допплерометрії
матково-плацентарного кровоплину. Оцінювали імунний статус та гемостазіограму
хворих до і в динаміці лікування. Вивчали стан мікробіоценозу пологових шляхів
залежно від ВІЛ-статусу дітей.
Особливу увагу приділяли визначенню оптимального строку і способу розродження.
Вивчали параметри фізичного розвитку новонароджених (582 дітей від матерів
основних груп і 125 – контрольної), особливості перебігу періоду адаптації.
При проспективному аналізі здійснювали ведення, обстеження та розродження
наступних груп жінок. Основну групу (ОГ) склали 375 ВІЛ-інфікованих вагітних,
що приймали профілактичну антиретровірусну терапію під час вагітності та
пологів, які були розподілені на три групи: до першої групи увійшли 215
вагітних, які отримували комбіновану антиретровірусну терапію ретровір та
вірамун під час вагітності та пологів; до другої – 82 вагітних, які отримували
профілактичну антиретровірусну монотерапію - ретровір під час вагітності та
пологів; до третьої – 78 жінок, які отримували профілактичну антиретровірусну
терапію лише під час пологів - одноразово вірамун; до групи порівняння (ГП) або
четвертої групи – 202 вагітних, які не отримували профілактичного лікування під
час вагітності та пологів. Контрольну групу склали 125 вагітних з неускладненим
перебігом вагітності та відсутністю антенатального дистресу плода.
Стан здоров’я новонароджених та дітей першого року життя визначали шляхом
клініко-лабораторного обстеження. ВІЛ-статус визначали за допомогою
полімеразної ланцюгової реакції в 1 і 3 місяці, ІФА на наявність антитіл до ВІЛ
на 12 та 18 місяцях життя.
2.1. Загальноклінічні методи дослідження
Дані клінічного обстеження вносили в спеціально розроблену карту спостереження
за ВІЛ-інфікованими вагітними (додаток А).
При клінічному обстеженні вивчали скарги хворих, соматичний і
акушерсько-гінекологічний анамнез: спадковість, умови праці та відпочинку,
алергічний анамнез, перенесені екстрагенітальні та гінекологічні захворювання,
особливості статевої, менструальної і репродуктивної функції. Особливу увагу
приділяли вивченню шляху ВІЛ-інфікування, наявність ознак та стадії
ВІЛ-хвороби, перебігу та наслідків попередніх вагітностей і пологів (тяжкі
форми пізнього гестозу, затримка розвитку плоду, перинатальні втрати), а також
даної вагітності в кожному триместрі.
Дані традиційного об’єктивного обстеження включали загальний огляд, визначення
типу будови тіла, вимірювання маси тіла і зросту; звертали увагу на темп і
величину прибавки маси тіла протягом вагітності. Оцінювали стан нервової,
серцево-судинної, сечостатевої систем, шлунково-кишково-печінкового комплексу.
При гінекологічному дослідженні визначали строк вагітності, симптоми
істміко-цервікальної недостатності. При зовнішньому акушерському обстеженні
вимірювали висоту дна матки над лобком, окружність живота, оцінювали їх
відповідність гестаційному віку; в ІІІ триместрі вагітності встановлювали
положення, передлежання, позицію плода; оцінювали характер його серцевого
ритму, рухової активності, об’єм навколоплодових вод.
Параклінічні методи дослідження в динаміці вагітності включали
загально-клінічні аналізи крові та сечі, визначення групи крові, резус-фактору,
дослідження антитіл до вірусу імунодефіциту людини, австралійський антиген,
реакцію Васермана.
Загальний аналіз крові визначався автоматичним гематологічним аналізатором К
1000 (фірма “Sismex” – Японія). При біохімічному аналізі крові вивчали вміст
загального білка та його фракцій, рівень глюкози, ліпідів різних фракцій.
Біохімічні обстеження проводились на автоматичному біохімічному аналізаторі
“Рефлотрон”. Електроліти крові (K+, Na+) визначались методом плазмової
фотометрії.
Вивчення показників функціонального стану печінки включало також вивчення
активності в сироватці крові аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази,
глутамілтрансферази. Для проведення зазначених тестів використовували
с
- Київ+380960830922