РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ ПРАЦІВНИКА МІЛІЦІЇ
У цьому розділі розкриваються теоретико-методологічні засади
соціально-професійної зрілості працівника міліції; наводиться характеристика
базових понять дослідження, аналіз феномена зрілість особистості,
обґрунтовуються засади формування соціально-професійної зрілості курсантів
вищих навчальних закладів МВС України.
2.1. Базові поняття дослідження
Ефективність навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі
визначається за багатьма критеріями. Але найголовніший серед них –
відповідність результатів підготовки майбутніх фахівців вимогам професійної
діяльності, яку вони мають здійснювати. За традицією цю відповідність
визначають за показниками та рівнями компетентності, готовності або професійної
культури. Значно менше дослідників звертаються до визначення якості підготовки
фахівців до професійної діяльності за критеріями їх особистісного розвитку,
зокрема за станом зрілості.
У зв'язку з дослідженням соціально-професійної зрілості працівника
правоохоронних органів вибір засад чи визначення рівня аналізу цього феномена є
особливо важливим. Зумовлюється це тим, що саме поняття зрілість може бути
розглянуте в контексті різних відносин особистості та з урахуванням переваги у
неї біологічного або соціального, спадкоємного або набутого [3, 20, 25, 80]. О.
І. Введенський свого часу висловив думку про те, що різні цілі під час вивчення
одного й того самого об'єкта передбачають можливість його опису і класифікації
різними способами на різних підставах [72]. У наш час це положення набуло
теоретико-методологічного обґрунтування. Сьогодні загальновизнано, що не існує
єдино можливого способу декомпозиції об'єкта на складові елементи, так само як
і не існує єдино правильного опису цього об'єкта. У кожному конкретному випадку
вибір засад, за якими проводиться аналіз і пояснення сутності пізнаваного
об'єкта, зумовлений, з одного боку, властивостями самого об'єкта, з іншого –
особливостями бачення цих властивостей дослідником, що зумовлюються метою його
дослідження [65, 104, 33].
Стан педагогічного знання щодо ефективності підготовки фахівців у вищій школі
до професійної діяльності сьогодні характеризується інтенсивним зростанням
науково-теоретичних і прикладних розробок. Постійно розширюється коло проблем,
що розглядаються в педагогічних дослідженнях, виникають нові підходи і напрями
у вивченні педагогічних реалій, пов’язаних з навчально-виховним процесом вищого
навчального закладу. Усе це неминуче приводить до змін у поняттєвому апараті
педагогіки, збагачення його новим змістом і новою проблематикою, удосконалення
методів дослідження.
Визначаючи логіко-методологічні засади дослідження феномену
соціально-професійної зрілості, ми виходили з того, що вони повинні
задовольняти функціям наукового пізнання: онтологічній, логічній і власне
методологічній. Іншими словами, досліджуючи соціально-професійну зрілість
працівника органів внутрішніх справ, ми повинні розглядати її в рамках
вирішення основного питання філософії, розкриття способів переходу від незнання
до знання та у зв'язку з дією законів діалектики.
Послідовне задоволення зазначених вимог передбачало проведення аналізу предмета
дослідження крізь призму категорій діалектики, що забезпечують конкретизацію
законів діалектики в межах вирішуваних завдань.
Вибудовуючи логіку свого дослідження, ми виходили з того, що
соціально-професійна зрілість працівника міліції як об'єкт спеціального
вивчення може бути описана в контексті різних категорій діалектики. Конкретний
вибір завжди зумовлений наявним рівнем знань і уявлень про сутність
досліджуваного явища.
Аналіз літературних джерел свідчить, що в теорії педагогіки ще не склалося
досить повної і єдиної думки в розумінні того, що являє собою зрілість
особистості як сутність, які її ознаки, що визначають приналежність до типу
професійної зрілої особистості та характеризують її саме як
соціально-професійну зрілість особистості, що реалізує себе в правоохоронній
діяльності. Нарешті, що породжує подібність і розбіжності в прояві
соціально-професійної зрілості працівників міліції та чи є вони розходженнями
якості, або являють собою кількісні розходження в рамках прояву тієї самої
якості.
При визначенні логіко-методологічної схеми дослідження ми виходили з того, що
послідовність категорій діалектики відбиває послідовність розвитку складних
матеріальних об'єктів, які мають здатність саморуху і саморозвитку. Отже,
послідовність процесу пізнання передбачає збіг із послідовністю категоріальних
структур і вихідним у ній виступає вивчення якості об'єкта. На цей момент
звертали увагу багато філософів, наголошуючи, що він має принципове значення й
ігнорування визначення сутності речей через категорію якості призводить до
відриву їх від об'єктивної реальності і породжує труднощі гносеологічного
характеру [33, 62].
Аналіз філософського змісту категорії якості показує, що вихідним посиланням
для визначення сутності соціально-професійної зрілості працівника міліції
слугує визнання того, що світ являє собою нескінченну багатоманітність речей,
явищ, подій. І ця багатоманітність констатується лише остільки, оскільки всі
речі певним чином відрізняються одна від одної тобто мають своєрідність.
Відзначаючи цю властивість речей, поряд із матеріальною єдністю, виявляти свою
своєрідність, філософи визначають її як якість: “... здатність всього існуючого
виділяти себе з навколишнього світу є універсальна і тому чисто логічна
влас
- Київ+380960830922