РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика матеріалів та методів дослідження в умовах
експериментальної обтураційної жовтяниці
В клінічних умовах на об’єктивну оцінку функціонально-морфологічних розладів
суттєвий вплив чинить комплексне медикаментозне лікування хворих на обтураційну
жовтяницю і цим самим ускладнює уявлення про глибину цих розладів, до того ж
лікар нерідко не має можливостей з метою оцінки ефективності лікування
порівнювати в динаміці результати лабораторних та біохімічних досліджень з
загальними чи спеціальними морфологічними дослідженнями тканин пошкоджених
патологічним процесом органів. Такі можливості надає тільки експеримент.
Оскільки собаки за топографоанатомічними особливостями будови і функції органів
гепатопанкреатобіліарної зони знаходяться найближче до людини і до того ж є
відносно доступним і зручним матеріалом для експериментальних досліджень,
останні були залучені до виконання експериментального розділу власного
дослідження.
З метою об’єктивної оцінки виявлених змін в органах печінково-протокової
системи за відсутності медикаментозної терапії в умовах експерименту на
безпородних собаках нами створено модель обтураційної жовтяниці шляхом
перев’язки загального жовчного протоку з наступним відновленням пасажу жовчі в
різні терміни в динаміці. До досліду залучено 37 безпородних собак вагою від 15
до 25 кг, з яких контрольну групу склали 5 собак, останні 32 були розподілені
на 4 групи по 8 собак в кожній. До того ж у 3 собак з кожної дослідної групи
додатково створено модель гострого холециститу за В.С.Шевченко [162]. Розподіл
на групи здійснено за термінами усунення холестазу: 1 група – 3 доби, 2 група –
7 діб, 3 група – 14 діб, 4 група – 21 доба. Дослідні тварини знаходилися в
однакових умовах утримання з витриманням карантину на протязі 10 діб відповідно
до етики правил “Європейської конвенції щодо захисту хребтових тварин, які
використовуються в експерименті та інших наукових цілях” (1990), також згідно
правил Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації та Міжнародних
рекомендацій з проведення медико-біологічних досліджень. Тварини на протязі
десяти діб витримувалися в карантинних умовах, до початку досліду здійснювався
нагляд за фізичним станом тварин, проводилось їх загальне обстеження, а також -
взяття крові для загальних та біохімічних досліджень.
Суть моделювання гострого холециститу у собак [162] полягала в передопераційній
підготовці з використанням 1% розчину морфіна гідрохлорида підшкірно чи
внутрішньом’язової ін’єкції фентанілу із розрахунку 0,05 мг речовини на кг маси
собаки. Загальне знечулення забезпечувалося внутрішньовенним введенням
гексеналу із розрахунку 0,1 гр сухої речовини на кг маси. В подальшому в
стерильних умовах операційної з використанням косопоперечного розрізу
С.П.Федорова чи Кохера в правому підребер’ї пошарово розтинали тканини
передньої черевної стінки. Після ретельного відмежування органів черевної
порожнини від елементів печінки, жовчного міхура та магістральних жовчовивідних
проток марлевими серветками, вдавались до крайової біопсії тканини печінки: для
загальних морфологічних та спеціальних нейрогістологічних досліджень видаляли
шматочки розміром 0,5 х 1 см з наступним проведенням гемостазу та ушиттям
дефекту “П”-подібними кетгутовими вузловими швами, інколи з використанням пасма
сальника. Ускладнень, пов’язаних з біопсією печінки, в жодному спостереженні
нами не виявлено.
На дно жовчного міхура, використовуючи шовк чи лавсан, накладали дві трималки
та поміж ними з цього ж матеріалу накладали кисетний шов. Голкою великого
діаметру (типа Дюфо) між трималками в ділянці кисетного шва здійснювали пункцію
жовчного міхура, отриману при цьому жовч в подальшому піддавали мікроскопічним
та біохімічним дослідженням. В просвіт жовчного міхура через голку вводили
заздалегідь підготовлену завись 2 млрд мікробних тіл добової агарової культури
стафілококу штаму-209 на фізіологічному розчині хлориду натрію, змішаного з
стерильним річковим піском. Ділянку пункції перитонізували раніше накладеним
кисетним швом. З метою створення холестазу в жовчному міхуреві міхурову протоку
перев’язували кетгутом. Рану передньої черевної стінки пошарово окремими
вузловими швами зашивали наглухо. До дренування черевної порожнини не
запобігали.
У собак з моделлю обтураційної жовтяниці пасаж жовчі відновлювали в різні
строки шляхом зняття лігатури з резекцією перев’язаного сегменту та постановки
Т-подібного дренажа у 12 собак, накладанням холедохоеюноанастомозу у 20 собак,
при цьому собакам зі створеною додатково моделлю гострого холециститу
виконувалася холецистектомія. У собак з пролонгованими термінами (3 і 4 група)
модель мала модифікацію: над лігатурою в холедох проводилася силіконова трубка
діаметром 4 мм, яка виводилася назовні, і за допомогою якої періодично
здійснювався скид жовчі для запобігання передчасного виникнення гострої
печінкової біліарної недостатності. При повторній операції у цих тварин
накладався холедохоеюноанастомоз на прихованому дренажі. Дослідні тварини
послідовно виводилися з експерименту у такі терміни: на 3 добу, на 7 добу, на
14 добу, на 21 добу. Дослідним тваринам під час першої та повторної операцій,
на 3, 7, 14 та 21 добу проводили комплекс клініко-лабораторних досліджень крові
з подальшим виведенням з експерименту у зазначені терміни для вивчення
структурних та нейроморфологічних змін в органах гепатопанкреатобіліарної
зони.
Собакам контрольної групи виконували лише лапаротомію з наступною біопсією
тканини печінки, стінки жовчного міхура та підшлункової залози, з
- Київ+380960830922