РОЗДІЛ 2
ГАРМОНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
2.1. Поняття та структура національної системи бухгалтерського обліку
Останнім часом з’являються наукові праці, автори яких намагаються узагальнити
систему бухгалтерського обліку на міжнародному рівні, сформулювати її загальні
характеристики [303, 428, 430, 432, 434, 435]. Дійсно, у контексті глобального
економічного середовища все частіше робляться спроби створити одноманітну
модель бухгалтерського обліку на міжнаціональному рівні. До найбільш типових
відносять англо-американську та європейську континентальну моделі [36, с.
11-14]. Чи означають подібні спроби вихід на новий якісний або системний рівень
для бухгалтерського обліку?
Значною мірою відповідь на це питання була нами сформульована в п. 1.2. Але для
управління системою бухгалтерського обліку (об’єктом за системним підходом),
тобто надання йому нового якісного стану, необхідно розкрити сутність поняття
та виявити структуру національної системи бухгалтерського обліку. Для
досягнення поставленої мети використаємо системний підхід, наукові методи
теоретичного дослідження (гіпотетико-дедуктивний) та загально-логічні методи
(синтез, абстрагування).
Перше, що привертає увагу, це неточне або некоректне в етимологічному та
методологічному розумінні вживання терміну “модель”. Модель – це відтворення
характеристик певного об’єкта на іншому об’єкті, спеціально створеному для його
вивчення [389, с. 289], тому сам термін вживається лексично не точно.
Можна припустити, що закордонні, а за ними і вітчизняні автори, мали на увазі,
передусім, певну сукупність характерних рис, які визначають особливості
організації та ведення бухгалтерського обліку. Сукупність цих рис і представляє
свого роду модель. Хоча для цього наука має в своєму методологічному арсеналі
такі поняття, як: клас, вид, рід. Але тоді виникне питання про клас, вид або
рід чого саме?
Вчені, розглядаючи так звані “облікові моделі”, розкривають фактори, які
зумовлюють особливості ведення обліку в тій чи іншій країні. Ці особливості, на
думку Г. Мюллера, Х. Гернона, Г. Міїка, залежать від інформаційних зв’язків
компанії ї її інвесторами, зв’язку бухгалтерського обліку з міжнародними
соціально-економічними відносинами, правового регулювання бухгалтерського
обліку, інфляційних процесів, соціально-економічного прогресу тощо [211, с.
21-26]. Наприклад, інформаційні зв’язки компанії з її інвесторами впливають на
зміст облікової практики через: тип кредиторів та інвесторів як основних
користувачів облікової інформації; число фізичних і юридичних осіб, залучених
до процесу інвестування; участь інвесторів в управлінні бізнесом; ступінь
розвитку ринку та бірж цінних паперів; ступінь участі в міжнародному бізнесі.
Вважається, що міжнародні соціально-економічні відносини вплинули на тотожність
облікових систем Англії, Нової Зеландії, Індії тощо. Мова йде про політичне
домінування метрополії над своїми колишніми колоніями. Також називають
географічну наближеність, а відповідно, економічну залежність, наприклад,
Америки і Канади, Франції та її колишніх африканських колоній. Наприклад,
класифікуючи системи регламентації обліку відповідно до “сфер впливу” на них
законодавства певних країн-матерів, Сейдлер [432] виділив три сфери:
американську, яка охоплює ряд латиноамериканських країн, а також Ізраїль та
Японію; французьку або континентальну, яка охоплює країни Південної Європи,
Середземномор’я, а також ті південноамериканські країни, комерційне
законодавство яких складено за зразком Кодексу Наполеона (колишні колонії
Португалії, Іспанії, Франції); британську, яка впливає на розвиток обліку в
Австралії, Індії та інші колишні англійські колонії.
Тут прихована ще одна, вже методологічна, помилка, коли поєднані всі фактори,
що впливають на методологію обліку, з тими, що визначають власне особливості
організації обліку в тій чи інший країні. Тільки перший чинник – інформаційні
зв’язки компанії – прямо та безпосередньо впливає на розвиток методологічної
складової обліку, або, якщо сформулювати іншим чином, то на бухгалтерський
облік як інформаційну систему. Інші ж чинники визначають особливості поняття
“національна система бухгалтерського обліку”.
Існують різні підходи до визначення та виявлення структури національної системи
бухгалтерського обліку. Наприклад, досліджуючи національні системи фінансової
звітності європейських країн, Н.Г. Айрапетова називає три основні елементи:
систему регулювання бухгалтерського обліку і фінансової звітності; професію
бухгалтера; відповідність національних стандартів бухгалтерського обліку МСФЗ
[37, с. 5].
Доц. Т.Ю. Дружиловська [108, с. 18] стверджує, що національна система
бухгалтерського обліку характеризується наступним: наявність та використання
розвинутої системи національних бухгалтерських стандартів, які забезпечують
отримання та використання досить повної інформації для прийняття рішень на
мікро- та макрорівнях; національні бухгалтерські стандарти розробляються
спеціалізованими організаціями, ґрунтуються на теоретичних дослідженнях та є
обов’язковими для виконання на рівні країни, впроваджуючись низкою урядових
законів, указів та директив; національні бухгалтерські стандарти визначають
методи обліку та оцінки всіх об’єктів господарської діяльності підприємства,
звітні форми та показники з їх регламентацією, зовнішні способи контролю за
діяльністю фірми тощо; національні бухгалтерські стандарти можуть включати
національний план рахунків.
Метьюс М.Я., Перера М.Х.Б. [210, с. 544] з метою класифікації національних
систем бухгалтерського обліку виділяють сім основних факторів за ідентичними
- Київ+380960830922