Ви є тут

Облік і аналіз банківського фінансування капітальних вкладень

Автор: 
Вовченко Олександр Леонідович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U000011
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2. Методичні засади бухгалтерського обліку банківського фінансування
капітальних вкладень
2.1. Методика обліку банківського фінансування капітальних вкладень за
дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів
Операції з фінансування капітального будівництва є відносно новою сферою
діяльності для вітчизняних комерційних банків. Цей вид діяльності в нашій
країні здійснює лише незначна кількість банків, зокрема АКБ “Аркада”, АКБ
“Київ” та АППБ “Аваль”. Проте ця діяльність добре відома за кордоном як одна з
найприбутковіших для банків та фінансових компаній. Тому значна кількість
іноземних фінансових організацій спеціалізується виключно на фінансуванні
капітальних вкладень, приділяючи іншим сферам діяльності набагато менше уваги.
Через механізми фінансування капітального будівництва коштами забезпечуються
підприємства, організації та інші суб’єкти підприємницької діяльності для
здійснення ними капітальних вкладень.
За сучасних умов великого значення набувають питання правильної організації та
методики обліку операцій банку з фінансування капітального будівництва, і
особливо операцій з фінансування капітальних вкладень за дорученням власників
або розпорядників інвестованих коштів.
Терміни “довірча власність” та “довірче управління” у вітчизняній практиці
почали активно вживатися з 1 січня 2004 року, коли набули чинності Закони
України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві
житла та операціях з нерухомістю” [57], “Про іпотечне кредитування, операції з
консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати [54].
Довірче управління майном - це юридичні і фактичні дії, які управитель майна
здійснює від свого імені, але в інтересах власника майна або призначеної ним
особи. В свою чергу, довірча власність – це система майнових відносин, за якими
довірчий власник від свого імені, в межах наданих йому повноважень, володіє,
користується та розпоряджається майном, переданим йому у довірчу власність
іншою особою, в інтересах цієї особи або призначеної ним особи.
Правові відносини довірчої власності обов’язково містять елементи довірчого
управління майном, в той час як довірче управління майном є більш вузьким
поняттям відносно поняття довірчої власності.
Фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників
інвестованих коштів є одним з видів інвестиційної діяльності банків, що
передбачений ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” [52], де
зокрема зазначено, що банки за умови отримання письмового дозволу Національного
банку України мають право здійснювати операції з довірчого управління коштами
за договорами з юридичними та фізичними особами.
Втім методика обліку довірчих операцій тільки починає формуватися. Тому в
процесі дослідження розроблені основні принципи обліку довірчих операцій на
підставі вивчення та узагальнення практичної діяльності АКБ “Аркада” та АКБ
“Київ”.
Механізм довірчого управління передбачає наявність в ньому певних учасників,
тобто суб’єктів. Суб’єктами фінансування капітальних вкладень за дорученням
власників або розпорядників інвестованих коштів, як правило, виступають:
1) банк-управитель – комерційний банк, який виступає управителем майна
(грошових коштів), отриманого у довірчу власність за договорами управління
майном;
2) забудовник – юридична особа, зареєстрована у встановленому чинним
законодавством порядку, яка отримала право на використання земельної ділянки
для спорудження об’єктів будівництва, уклала угоду про спорудження об’єкта
будівництва з банком-управителем щодо організації спорудження об’єктів
будівництва з використанням отриманих в управління банком-управителем коштів;
3) довіритель – фізична або юридична особа, яка укладає з банком-управителем
договір про передачу в довірчу власність банку-управителю грошових коштів або
майна з метою отримання у власність конкретного об’єкта інвестування. Після
введення об’єкта будівництва в експлуатацію довіритель, який виконав всі умови
договору для отримання у власність об’єкта інвестування, набуває для
забудовника статусу інвестора. Список таких інвесторів управитель передає
забудовнику для подальшого оформлення об’єкта інвестування у власність
інвестору.
Залучення коштів довірителів на фінансування капітального будівництва
здійснюється в певному порядку. Банк оприлюднює умови укладання інвестиційних
договорів та умови залучення коштів на особові рахунки довірителів шляхом
розміщення такої інформації в засобах масової інформації та в загальнодоступних
місцях банку. Форму та умови договору банк установлює самостійно.
Між банком і довірителем у письмовій формі укладається договір після подання
довірителем до банку необхідних документів. Банк гарантує збереження грошових
коштів та таємницю коштів за особовими рахунками. Довідки про довірителів або
про рух грошових коштів за особовими рахунками надаються тільки у випадках,
передбачених чинним законодавством України.
Банк проводить такі операції за рахунками довірителів:
- акумулює кошти, що надходять від довірителів відповідно до укладених
договорів;
- виплачує кошти, що належать до сплати довірителям при достроковому розірванні
договорів;
на підставі договору та інших договорів цивільно-правового характеру надає
кредити громадянам для житлового будівництва.
В свою чергу довіритель має такі права та обов’язки:
вносити кошти на фінансування будівництва житла;
отримувати інформацію з особового рахунку про обсяг коштів;
при виконанні умов інвестиційного контракту отримувати заздалегідь обумовлений
довірителем ефект;
розірвати договір та достроково зняти з особового рахунку кошти в п