РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОСТЕРЕЖУВАНИХ ХВОРИХ
2.1. Матеріали і методи дослідження
Проведене нами дослідження присвячено проблемі хірургічного попередження
пострезекційних синдромів, адаптаційно-компенсаторних взаємозв'язків травної
системи у порівняльному аспекті після загальноприйнятих типових і розроблених
гастроєюнопластичних операцій при пухлинних захворюваннях дистального відділу
шлунка. Принципова увага була приділена медико-соціальній реабілітації
оперованих хворих після використання розроблених у нашій клініці способів
гастроєюнопластики.
Об'єкт дослідження – 1121 хворих на рак антрального відділу шлунка, яким у
період з 1986 по 1999 рр. у Донецькому обласному протипухлинному центрі
виконані різні за обсягом дистальні резекції шлунка. За розробленими в клініці
способами виконано 810 субтотальних резекцій з ізоляцією кукси шлунка від
вільної черевної порожнини, 132 хворим виконана субкардіальна резекція шлунка з
параперитонізацією і за загальноприйнятою методикою Більрот-II з
ентеро-ентероанастомозом – 179 хворих.
Матеріал дослідження. Джерелом інформації послужили амбулаторні картки, історії
хвороби оперованих хворих, наркозні картки, протоколи операцій, описання
результатів патологоанатомічних розтинів, вивчення макро- і мікропрепаратів,
дані лабораторних досліджень, протоколи МСЕК.
Методи дослідження. Хворі до операції, з метою встановлення діагнозу,
локалізації, протяжності основного захворювання, комплексно обстежені
рентгенологічно з використанням загальноприйнятих методик рентгеноскопії,
рентгенографії, у тому числі в умовах подвійного контрастування. Проводилося
ендоскопічне дослідження шлунка з біопсією слизової в різних його анатомічних
відділах. Для визначення характеру розповсюдження пухлинного процесу, виявлення
фонових захворювань, супровідної патології пацієнтам виконувалася комп'ютерна
томографія, ядерно-магнітно-резонансне, ультразвукове дослідження органів
черевної порожнини, заочеревинного простору і малого таза. У ранньому і
віддаленому післяопераційному періоді, а також після закінчення 5-річного
строку після проведеного лікування здійснювали вивчення функції кукси шлунка,
печінки і жовчовивідних шляхів з використанням традиційної рентгенографії і за
допомогою радіонуклідної динамічної гастросцинтиграфії. З метою оцінки
морфологічного стану слизової оперованого шлунка здійснювали в динаміці
ендоскопічне дослідження, а при наявності скарг – повторну біопсію в різних
його відділах.
Дослідження крові для діагностики раку шлунка мають суттєве значення, однак при
цьому не виявляється жодного специфічного тесту, який дозволяє міркувати про
характер патологічного процесу. Нами були використані дані клінічних і
біохімічних досліджень до і після операції для оцінки об'єктивного стану
оперованих хворих. Вираження анемії визначали за концентрацією гемоглобіну в
еритроцитах, зниження його концентрації нижче 90 г/л у жінок і 100 г/л у
чоловіків розцінювали як анемію. Анемія на догоспітальному етапі була
обумовлена раковою інтоксикацією або носила постгеморагічний характер; у
ранньому післяопераційному періоді була наслідком інтраопераційної крововтрати,
а у віддалений строк – як прояв постгастрорезекційного синдрому з випадінням
синтезу фактора Кастля. Як показали дослідження, у хворих на рак шлунка, в
порівнянні зі здоровими особами, збільшена в'язкість крові і плазми, розміри
еритроцитарних агрегатів, ригідність еритроцитів, їх деформованість. Реологічні
тести вказують на наявність анемії, диспротеїнемії, збільшення обсягу
еритроцитів, спостерігається тенденція до гіперкоагуляції (зростає концентрація
фібриногену і розчинних комплексів фібрин-мономера), виявлений значний дефіцит
циркулюючої крові, зростання ШОЕ і лейкоцитарного індексу інтоксикації.
Виявлені зміни усували шляхом проведення їх корекції. Оперовані хворі, яким
була застосована зазначена лікувальна тактика, цілком задовільно і без
ускладнень перенесли найближчий післяопераційний період.
Проводили анкетування й опитування пацієнтів, аналізували якість життя у
найближчі і віддалені строки після операції. Для об'єктивної оцінки
функціональних результатів хірургічного лікування хворих на рак дистального
відділу шлунка у віддалений строк після резекцій нами проведений аналіз ряду
факторів, що ґрунтуються на суб’єктивних і об’єктивних методах обстежень. Для
порівняльного вивчення безпосередніх і віддалених результатів хірургічного
лікування та оцінки якості життя, використовувались стандартизовані показники,
при визначенні яких за стандарт були використані показники здорової людини.
З урахуванням віддалених результатів лікування даної категорії хворих,
проведена оцінка працездатності обласною спеціалізованою онкологічною
медико-соціальною експертною комісією у відповідності з існуючими державними
нормативними актами.
Статистичний аналіз проводили з використанням стандартних статистичних методів
[156], і методів математичного (нейромережевого) моделювання [129].
Стандартизація показників проводилась з метою елімінування впливу відмінностей
віково-статевої структури оперованих пацієнтів на результати показників
хірургічного лікування у порівнюваних групах пацієнтів.
При описанні результатів дослідження для кількісної характеристики у випадку
нормального закону розподілення наводиться значення середнього арифметичного
(M) та помилки середнього (m), медіани та її помилки (у випадку відмінності
закону розподілення вивчаючої величини від нормального). Для оцінки частоти
зустрічання ознаки використовувалось її значення (%) з указанням або помилки
частк
- Київ+380960830922