РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМУ ДОСЛІДЖЕНЬ
ТА МЕТОДІВ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ ДОСЛІДЖЕНЬ
У розділі на основі аналізу ролі інформаційного простору в політичної системі
держави, функцій органів державної влади, особливостей забезпечення
інформаційно-аналітичної діяльності в органах державної влади, основних засад
автоматизації інформаційно-аналітичної діяльності в органах державної влади
обґрунтовується вибір напряму досліджень, наводяться методи вирішення завдань,
загальна методика проведення досліджень.
2.1. Мета і завдання дослідження
Отже, для урядів країн світу набула актуальності вимога адаптації систем
державного управління до нових викликів, які полягають у переході від прямого
управління до виконання регулюючих функцій та здійсненні стратегічного
планування, а також у забезпеченні відкритості перед суспільством [143]. Усе
більше зростає роль інформаційного простору в політичної системі держави [144,
145], при цьому має місце більш суттєвий вплив не лише безпосередньо
інформаційного середовища органів влади, а й національного інформаційного
простору, і навіть глобального інформаційного простору (рис. 2.1).
Інформаційне поле слід розглядати як складний елемент системи державного
управління, а також як основний засіб усунення кризових і передкризових явищ
шляхом використання в підготовці рішень зворотного інформаційного зв’язку.
Справа в тому, що динаміка інформаційної взаємодії органів влади із
суспільством визначається чотирма основними учасниками, що регулярно вступають
у конфлікт узгодження суперечливих інтересів, а саме власне органи державної
влади, опозиція, ЗМІ, а також незалежні експерти (громадянське суспільство)
[10, 15].
Рис. 2.1. Місце органу державної влади в інформаційному просторі
Розглядаючи реальні механізми формування, збереження і поширення інформації
слід зазначити, що цільова функція збору, обробки, збереження даних в органах
влади в більшості випадків або вкрай неефективна, або цілком ігнорується.
Тобто, інформаційні процеси здійснюються спонтанно, без використання наукових
розробок, теорії побудови сучасних інформаційних систем. На підставі приведених
міркувань висловлюється припущення про те, що в реально діючій системі
державного управління відсутній дуже важливий регулюючий і стимулюючий елемент,
роль якого має виконувати інформація.
Адже саме інформація пов’язана з проблемами, які розв’язує орган влади, і,
отже, основою технології вирішення проблем має стати нагромадження даних і
їхній детальний аналіз. Це набуває актуальності й ураховуючи той факт, що при
переході проблеми в стадію конфлікту різко збільшується інформаційний потік, а
також зворотній зв’язок по даному питанні.
Застосування запропонованої ідеології інформаційного впливу на систему
державної влади відкриває широкі можливості для впровадження сучасних
інформаційних технологій у державно-адміністративну управлінську практику.
Водночас слід зазначити, що орган держаної влади функціонує в змінному,
динамічному середовищі (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Динамічне середовище, що оточує орган державної влади
Зміни структури системи державного управління, які мають місце в умовах
адміністративних реформ, технологічний розвиток галузі, якою опікується орган
влади, трансформації суспільства, розвиток міжнародних стосунків, інші впливові
фактори приводять до постійного пристосування інформаційно-аналітичної
діяльності органу влади, а також його структури. Діалектика державної політики
та відкритості влади перед суспільством, як вище зазначалося, вимагає від
органу влади знаходитись в стані превентивної адаптації.
Крім того, слід указати ще й на такі впливові фактори, як здебільшого
невизначеність початкових умов функціонування, неповна апріорна інформація про
прийняття рішень та невизначеність власне критерію оптимальності прийняття
рішень.
Як відомо, адаптивна, або самопристосовуваюча система зберігає працездатність
при непередбачених змінах властивостей керованого об’єкта, цілей керування або
навколишнього середовища шляхом зміни алгоритму функціонування або пошуку
оптимальних станів. При цьому адаптація з точки зору кібернетики є процесом
нагромадження й використання інформації в системі, спрямованим на досягнення
деякого, в певному розумінні оптимального, стану чи поведінки системи при
зовнішніх умовах, що змінюються та початковій невизначеності. При адаптації
можуть змінюватись параметри і структура системи, алгоритм функціонування,
керуючи діяння тощо.
Очевидно, що з метою поліпшення якості роботи органу влади, керування ним має
відбуватись з адаптацією. Це керування має властивості адаптації в тому
розумінні, що воно залежить від доступної в даний момент інформації про процес
прийняття рішення. Чим повніший інформаційний опис процесу, тим ефективніше
рішення, що буде прийняте. Фактично забезпечення поліпшення характеристик
інформації є суттю адаптації.
Перебудова структури органу влади та алгоритмів роботи з метою адаптації –
враховуючи інерційність державного апарата - може відбуватись лише вкрай
повільними темпами. Завершені зміни вже можуть виявитись недоречними, тому що у
середовищі до того часу ймовірно буде панувати інша ситуація. Таким чином
прискорити процес пристосування органу влади можливо лише завдяки генеруванню в
органі влади нового знання на основі аналітичних моделей та актуальної
інформації.
Деталізація функцій органів державної влади. Виходячи з викладеного,
визначається низка чинників, під впливом яких в сучасних умовах знаходяться
органи держаної влади (рис. 2.3). Серед них важливе місце займає національна
інформаційна стратегія, яка знайшла
- Київ+380960830922