Природна флора судинних рослин Карпат, її особливості та генезис

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ досліджень
2.1. Oгляд історії дослідження флори Карпат
Ідея цілісного опрацювання флори всієї Карпатської гірської системи виникала не
раз. Дуже чітко її сформулював відразу після другої світової вій­ни R.Soу,
запропонувавши проект флори Карпато-Панонського регіону [881]. Майже два
десятиріччя тому J.Dostбl ще раз обґрунтував необхід­ність реалізації такого
проекту і навіть намагався організувати колектив бота­ніків з метою створення
першої версії Enumeratio Plantarum Cormophytarum Florae Pannonicae-Carpaticae
[393]. На жаль, ця ідея так і не була зреалізована.
Проте, таке опрацювання є дуже необхідним, особливо в наш час, коли ботаніки
карпатських країн отримали можливість живого спілкування, спіль­них польових
досліджень і публікацій, а в необхідності оцінки флористичного різноманіття
Карпат, підготовки загально­карпатської Червоної книги рідкісних і зникаючих
видів рослин уже нікого немає потреби переконувати.
Систематичне вивчення флори Карпат почалось вже у 18 ст. [435, 900] і від того
часу тут працювали покоління австрійських, польських, російських, румунських,
словацьких, угорських, українських, чеських ботаніків. Серед вчених, що внесли
неоціненний вклад у ініціацію дослідження флори Карпат, слід згадати Baumgarten
J.Ch.G. [269], W. Besser [283, 284], B.Hacquet [473], P. Kitaibel [568, 569],
G.Wahlenberg [978], F.A.Waldstein [980] та ін.
Починаючи з другої чверті 19 ст., вивчення флори Карпат дуже
інтен­сифікувалось. В цей час тут працювала плеяда визначних вчених, котрі
опу­блікували низку праць з підсумком флористичних і таксономічних даних з
окремих регіонів та з усіх Карпат. У Татрах дослідження проводили, зокрема,
F.Berdau [274], F.Herbich [497], B.Kotula [596], E.Sagorski, G.Schneider [835],
A.Zawadzki [1019], R.Uehtritz [964, 965], в П’єнінах – F.Berdau [274],
B.Gustawicz [467], F.Filarszky [417], F.Herbich [498, 500], J. Zubrzycki
[1032], в П’єнінах, Західних Бескидах і Бабій Гурі – F.Herbich [500], E.Janota
[542], A.Rehman [825, 826], H.Zapaіowicz [1007, 1008]; в Бєщадах і їх
передгір’ях – B.Kotula [594, 595], у Західних Карпатах – L.Иelakovskэ [358],
H.Zapaіowicz [1010], V.Borbбs [288, 290-292], F.Hazslinszky [486-488],
R.Uechtritz [964-965]; у Західних і Східних Карпатах – L.Vбgner [971-975],
E.Woіoszczak [993-996, 1001], H.Zapaіowicz [1009, 1011, 1012], M.Raciborski
[811-818], на Буковині – F.Herbich [497, 499, 500], J.Knapp [573], у теперішній
румунській частині Карпат – F.Schur [852-854], V.Borbбs [290], J.Heuffel [503,
504], L.Simonkai [858], M.Fuss [428]. Дані про флору частини карпатських
земель, що входили до складу Австро-Угорщини, підсумував Hayek A. [485].
Нагромаджені за цей період дані у кінці 19 ст. узагальнив F.Pax [760]. І хоча
він зустрівся з критикою сучасників [1010], незаперечним його досяг­ненням було
те, що вперше автор об’єднав усю нагромаджену за понад сто­ліття досліджень
інформацію, вперше розробив схему фітогеографічного районування і представив
Карпати, їх рослинний покрив, як єдиний природний утвір.
Наступний період інтенсивних флористичних і фітогеографічних досліджень в
Карпатах припадає на початок століття та на час між двома світовими війнами 20
ст. В цей час вийшли друком зведення з флори Угорщини S.Jбvorka, яке охоплювало
значну частину території Карпат [549] та огляд флори Західних Карпат [880],
конспект флори Трансільванської височини E.G.Nyбrбdy і R.Soу [713] та було
започатковано перше серед карпатських країн видання багато­томної ”Flora
Polski” [420].
Найвизначнішими ботаніками цього періоду, що внесли найбільш ваго­мий вклад у
пізнання флори, її таксономічного складу і хорології, були J.Bіocki, A.Borza,
M.Deyl, K.Domin, J.Dostбl, M.Guєuleac, S.Jбvorka, І.Klбљterskэ, J.Klika,
S.Kulczyсski, А.Маrgittai, E.G.Nyбrбdy, B.Pawіowski, T.Savulescu, R.Soу,
P.Sillinger, W.Szafer, Е.Topa та багато інших.
Праці цих та сотень інших ботаніків, що досліджували флору Карпат, стали
основою, на якій базувались розпочаті уже в післявоєнний період видання
національних флор усіх інших карпатських країн: Румунії [421], Словаччини
[422], Угорщини [883], України [43, 188, 189, 190, 191], Чехії [622],
про­довжу­валась робота над ”Flora Polski …” . Передувала цим виданням і їх
су­провод­жувала публікація визначників, конспектів, атласів, флористичних
знахідок [17, 272, 297, 338, 387, 391, 549, 550, 658, 908] і бібліографій
націо­наль­них флор, що налічують тисячі позицій [92, 295, 296, 435, 484, 708,
900].
У другій половині минулого століття почалась верифікація флористич­них і
хорологічних даних, вивчення флор окремих регіонів. В опублікованих працях
наводяться флористичні списки для різних частин Карпат і окремих масивів – в
Західних Карпатах [280, 281, 328, 356, 429, 459, 464, 465, 492, 529-531, 559,
586, 587, 590, 566, 592, 593, 597, 598, 675, 676, 677, 679, 680, 717, 739, 743,
750, 762, 774, 882, 884, 894, 922, 925, 928, 932, 952, 979, 1004, 1013, 1014],
в Східних Кар­патах [71, 89, 92, 120, 121, 137, 138, 157-159, 163, 165, 171,
178, 194, 205, 208, 210, 315, 339, 367, 373, 471, 476, 478, 546, 928,
1021-1024, 1028, 1029], в Південних Карпа­тах [270, 301, 709, 838], в Апушені
[291, 298, 335, 355, 444, 828] та інші. Низка таксономічних монографічних
опрацювань, повідомлень про флористичні знахідки [4, 18-21, 27, 28, 38, 40, 46,
49-51, 89, 127-128, 158, 159, 171, 198, 287, 331, 333, 368, 379, 426, 560, 564,
572, 586, 675, 683, 684, 697, 707, 720, 721, 763, 767, 770, 805, 808, 810, 876,
911, 912, 940, 977, 990] сприяли уточненню видового складу флори Карпат, хоча
лише деякі з них стосувались тільки гірської час­тини те