Розділ 2
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ
ДЛЯ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ
У розділі здійснено аналіз професійної соціальної/соціально-педагогічної освіти у США, країнах Західної та центрально-східної Європи; охарактеризовано чинники, які враховуються в побудові освітніх програм; здійснено характеристику основних компонентів змісту освіти, тривалості і технологій навчання; розкрито тенденції, що притаманні процесам професійної підготовки відповідних фахівців, виявлено прогресивні ідеї зарубіжного досвіду професійної соціальної/соціально-педагогічної освіти, що заслуговують на впровадження в умовах нашої країни.
2.1. Особливості американської моделі
підготовки фахівців соціальної роботи вищої кваліфікації
Характеристику зарубіжних моделей підготовки спеціалістів вищої кваліфікації соціальної сфери ми починаємо з американської моделі, оскільки до кінця Другої світової війни у світі домінував американський підхід до концепції соціальної роботи і соціальної освіти. США відіграли вирішальну роль не тільки в реалізації соціальних програм у багатьох країнах світу, але й у підготовці професійних кадрів для соціальної сфери. З цією метою у навчальних закладах США були розроблені спеціальні програми, за якими навчалися молоді люди з багатьох країн. У результаті цієї діяльності американська система підготовки соціальних працівників набула поширення в усьому світі. Інтернаціоналізації теорії і практики професійної підготовки сприяв і той факт, що більшість публікацій із соціальної роботи була представлена англійською мовою.
Лідерство США у цій сфері було зумовлене не лише програмами допомоги тій чи іншій країні, воно базувалось на добротній теоретичній моделі розробки навчальних програм підготовки відповідних кадрів. У 1959 році було здійснено глибокий аналіз системи підготовки соціальних працівників у США, у результаті чого було опубліковано 13 томів, написаних видатними вченими у цій сфері, в яких подана детальна інформація та обґрунтовані критерії розробки навчальних програм, що мало великий вплив на розробку системи навчання соціальних працівників багатьох країн світу [435].
Проблема підготовки соціальних працівників у США стала предметом дослідження учених (М. Баркер, Р.Віттінгтон, М.Доуел, Ч.Казетта, А.Кадушкін, А.Мінахан, Дж.Районд, С.Шардлоу, Ф.Шервіш, Б.Шіфор), а також українських науковців (Н.Собчак, В.Тименко, Л.Віннікова та ін.).
Як свідчать результати вивчення, сьогодні підготовку соціальних працівників у США здійснюють школи соціальної роботи, коледжі та університети. Програмами передбачено три рівні підготовки: ступінь бакалавра, магістра та доктора соціальної роботи. Станом на початок 2003 року в США діяли 455 акредитованих програм на рівні бакалавріату і 174 на рівні магістратури; підготовку докторів соціальної роботи здійснювалася за 61 програмою [607]. За програмою вищої школи навчалися майже 41 тис. студентів, близько 31 тис. - магістратури, близько 2 тис. студентів були зареєстровані у 53 докторських програмах [607].
Сучасна трирівнева система підготовки соціальних працівників у США формувалась протягом майже столітнього періоду і остаточно оформилась лише в середині 80-х років минулого століття. Саме у цей період відбулось включення програм підготовки бакалаврів до системи вищої освіти, що стало одним із основних кроків, зроблених у напрямку об'єднання системи освіти у сфері соціальної роботи.
За останні 20 років у США спостерігається зростання кількості не лише традиційних програм підготовки фахівців, але й програм інноваційного типу, які пропонують навчання з використанням технологій дистанційного навчання. Так, у 1995 році кількість таких програм становила лише 14% від загальної кількості діючих програм підготовки соціальних працівників; на початку 2004 року - 23% [607].
Школи соціальної роботи в США є підрозділами університетів, де відбувається підготовка соціальних працівників із ступенем бакалавра, магістра і доктора. У провідних університетах країни - таких, як Католицький - у Вашингтоні; Фордхем, Хантер, Колумбійський - у Нью-Йорку; Бостонський, Каліфорнійський і багатьох інших - здійснюють підготовку спеціалістів для соціальної сфери. Окремі університети пропонують лише програму бакалавра, магістра або доктора. Діють також університети, акредитовані для видачі сертифікатів усіх трьох рівнів [557].
Для здобуття першого ступеня у фаховій підготовці соціальних працівників (диплом бакалавра) потрібно успішно пройти 4-річний курс навчання у коледжі або школі соціальної роботи, яка здійснює підготовку за програмою, акредитованою Радою з освіти соціальних працівників. Для вступу на навчання майбутній студент повинен успішно пройти співбесіду і тестування базових знань [436].
У США в навчальну програму підготовки бакалаврів рекомендується включати 6 професійних базових тем: 1) поведінка людини і соціальне оточення; 2) політика і служби соціального забезпечення; 3) теорія і практика соціальної роботи; 4) цінності та етика; 5) дослідницька робота; 6) польовий практикум. Зміст кожної з цих тем наповнюється навчальними курсами гуманітарних дисциплін, провідне місце серед яких відводиться соціальним та біологічним наукам (соціології, біології, фізіології, психології, філософії, політології, економіці, антропології, історії та ін.). Під час вивчення цих курсів студенти оволодівають знаннями як про окремих людей, так і про їх сім'ї, групи, громади, суспільство в цілому; їх вчать знаходити взаємозв'язки між біологічними, соціальними, психологічними та культурними системами суспільства, їх взаємовплив [571].
Кожний навчальний план включає також інформацію про політику держави і служби соціального забезпечення в масштабах країни. Студенти вивчають структуру будови і функціонування різних соціальних служб, історію інституцій соціального забезпечення і закладів соціальної роботи, які здійснюють професійну діяльність. Курси з практики соціальної роботи включають різні методи і моделі впливу. У зміст цих курсів