РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об'єкти спостереження
Клінічна частина дослідження виконана у формі клініко-фізіологічних
спостережень за 9 групами пацієнтів (489 чол.), типових для контингенту курорту
Трускавець.
Таблиця 2.1
Групи пацієнтів, що приймали участь в клініко-фізіологічних спостереженнях
одноразових і курсових гемодинамічних ефектів Нафтусі
Параметри дослідження
Чисельність
Одноразовий ефект
Курсовий ефект
Основна
Контрольна
1.
Центральна гемодинаміка, вегетативна і гуморальна регуляція
27
59
20
30
2.
Вісцеральний кровоплин (шлунковий, печінковий, нирковий)
111
30
30
3.
Постокклюзійні реакції
41
4.
Постокклюзійні реакції з визначенням ендотеліну
38
5.
Постокклюзійні реакції з нітрогліцерином
30
6.
Печінковий кровоплин
20
20
7.
Нирковий кровоплин
40
40
8.
Фізична працездатність (дорослі)
40
9.
Фізична працездатність (підлітки)
73
Першу групу склали 86 пацієнтів з середнім віком 45,3±1,6 року у жінок та
58,1±2,7 року у мужчин, які лікувалися в санаторіях "Кришталевий палац" і
"Каштан" з приводу профільних для курорту хронічних захворювань органів
травлення. Серцево-судинна патологія не діагностувалася. Предметом дослідження
були: центральна гемодинаміка, вегетативний гомеостаз, ліпідний і електролітний
обміни та вплив на них одноразових реакцій та курсу бальнеотерапії.
Друга група сформована із 111 хворих обох статей з хронічною урологічною та
гастроентерологічною патологією з метою з'ясування впливу одноразових
гемодинамічних ефектів води Нафтуся на вісцеральний кровоплин та їх зв’язку з
шлунковою секрецією та сечовиділенням.
Третя, четверта і п’ята групи сформовані із 109 пацієнтів, які лікувалися в
Трускавці з приводу ниркової патології з метою вивчення одноразових і курсових
ефектів Нафтусі на постокклюзійні реакції з вивченням ендотелійзалежних і
ендотелійнезалежних ефектів та їх вегетативно-гуморальні механізми регуляції.
До шостої групи віднесено 30 осіб з патологією гепато-біліарної системи для
вивчення печінкового кровоплину.
Сьому групу сформовано із 40 хворих на хронічний пієлонефрит та 35 осіб без
захворювань сечовидільної системи з метою дослідження впливу бальнеотерапії на
ниркову гемодинаміку.
Восьму групу створено із 40 дорослих пацієнтів для вивчення впливу курсового
прийому Нафтусі на фізичну працездатність.
В останню групу увійшло 73 дітей та підлітків обох статей віком 10-17 років,
котрі прибували в санаторій “Джерело” курорту Трускавець на планову
реабілітацію з теренів Маневицького, Камінь-Каширського та Любешівського
районів Волині, найбільш забруднених радіонуклідами. Згідно з картою розподілу
137Cs в грунтах України, складеною А.И. Оставненко [183], щільність
радіонукліду там складає 4-185 кБк/м2, за даними радіаційної служби [255] –
37-93 кБк/м2. Активність інкорпорованого 137Cs, за даними g-спектрометрії
("ЛВЛ" типу "Скринер-3М"), складала при поступленні в середньому 410±60 Бк на
весь організм або 11±2 Бк/кг, коливаючись від 1 кБк до рівня, нижчого від
порогу чутливості приладу (150 Бк). Такий стан є типовим для дитячого
контингенту курорту Трускавець, підлеглого реабілітації [295]. Оскільки
реабілітація проводилася в плановому порядку, переважна більшість школярів не
мали соматичної патології, лише у 1/3 діагностовано хронічні захворювання
(гастродуоденіт, холецистит). Предметом дослідження були: фізична
працездатність, вегетативний гомеостаз, функціональний стан кори наднирників,
ліпідний і вуглеводний обміни та вплив на них курсу бальнеотерапії.
2. 2. Дослідження центральної гемодинаміки
В наших дослідженнях ми використали неінвазивний метод ехокардіографії та
еходопплерокардіографії, який базується на принципі відлунення ультразвуку від
поверхні розділу середовищ з різними акустичними властивостям [171,300] і
тетраполярної інтегральної реографії.
В основі методу реографії лежать уявлення А.А. Кедрова [114] про зв'язок змін
об'єму ділянки тіла і його кровонаповнення з повним електричним опором -
імпедансом. Удосконалення вимірювальних електричних схем і методики реєстрації,
а також розрахунку реоплетизмограм привели до розвитку однієї із найвдаліших
модифікацій методу - тетраполярної імпедансної реоплетизмографії [73,74,417].
На теренах СРСР ця модифікація впроваджена завдяки роботам Ю.Т. Пушкаря и др.
[209]. Такий її недолік, як необхідність затримки дихання, було усунуто в
методиці інтегральної реографії, запропонованій М.И. Тищенко [259], хоча і
остання не була бездоганною. Нарешті, А.П. Голиков, В.А. Эстрин и Ю.Т. Пушкарь
[67] запропонували методику, яка поднує переваги тетраполярної та інтегральної
реографії, назвавши її "тетраполярний варіант інтегральної реографії".
Принцип даного варіанту реографії втілено в автоматизований комплекс реєстрації
і обробки реографічних сигналів "Georg V 1.0" (в-ва "Медтех", Харків),
використаний в нашому дослідженні. З метою виключення можливої технічної
помилки, ми здійснювали контрольний аналіз роздрукованих реограм.
У цих самих хворих паралельно досліджували гемодинаміку методом ехокардіографії
(сонограф фірми "Toshiba-140А", Японія). При цьому реєстрували наступні
параметри систолічної функції лівого шлуночка: кінцеводіастолічний розмір
(КДР), товщину задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСЛШД) та міжшлуночкової
перегородки (МШПЛШД) в діастолі, кінцевосистолічний розмір (КСР), товщину
задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСЛШС) та міжшлуночкової перегородки (ТМШПЛШС)
в систолі, час вигнання (ЕТ) крові, частоту ритму (ЧСС), систолічний (АТс) та
діастолічний (АТд) артеріальний тиск, на осн
- Київ+380960830922