РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ТА МЕНТАЛЬНА
РЕАЛІЗАЦІЯ ОНІМІЧНИХ РОЗРЯДІВ
2.1. Ментальне буття власних назв
Популярність і навіть певна модність ідей когнітивної лінгвістики серед мовознавців призвели й до актуалізації деяких термінів цього напряму науки про мову. Поряд з концептом (1.2) у лінгвістичних працях все частіше проблискує термін фрейм [146]. Помітна частина неофітів когнітології називає фреймом те, що раніше іменувалося ЛСГ, тобто лексико-семантична група, тематична група чи, ширше, семантичне поле. Так, І.В.Андрусяк, розглядаючи англійські неологізми, що стосуються медицини, кваліфікує їх як належні до загального фрейму (він же - сектор) медицина, що поділяється на 11 макрофреймів (вони ж - макрокатегорії), у складі яких виділяються фрейми, наприклад, фрейм "метод народження" у макрофреймі "народження дитини", та субфрейми, наприклад, субфрейм "речовина" у макрофреймі "живий організм" [7, с. 9-10]. Якщо заступити цю новітню термінологію традиційною, то "когнітивність" може щезнути. В іншій роботі лексема дощ (рос. дождь) відноситься до фрейму "атмосферні явища" чи "погода" [91, с. 67, 79], хоч тут же зустрічаємо й прийнятніше формулювання "образ чи фрейм, тобто некатегоризована чи категоризована думка", "мисленнєві образи (фрейми)" [91, с. 73, 77]. Загалом влучно висловилась Н.Кузьміна, парадоксально зіставивши когнітивістику та синергетику: "Сьогодні будь-яка лінгвістична публікація неодмінно містить одне з двох магічних слів: синергетика або когнітивістика, що стають своєрідним маркером приналежності до сучасної наукової парадигми й паролем обраного лінгвістичного товариства. [...] Нерідко в конкретних дослідженнях вони виявляються цілком взаємозамінними, і справа лише в спеціальній термінології: когніція, концепт, категоризація, концептуалізація, ментальна репрезентація, фрейм, стереотип - або нелінійність, відкритість, динамізм, біфуркація, атрактор etc" [196, с. 187].
Англ. лексема frame означає "каркас, кістяк", а ще "структура, система" й "рама, рамка" [435, т. 1, с. 550]. Як термін у когнітологію цю лексему запровадив Марвін Мінський в 1975 р. [449, с. 390]. Тепер цей термін обріс значною кількістю різнотлумачень. В.Дем'янков говорить про чотири його значення, пояснюючи їх досить нечітко, але зачіпає й ряд інших ужитків терміна [446, 187-191]. Визначальну вагомість фреймів для світосприйняття добре сформулювали Дж.Фоконньє й М.Тернер: "Фрейми структурують наше концептуальне й соціальне життя" [392, p. 133]. Струнку теорію фреймів запропонував Чарльз Філлмор, який розуміє фрейми як поняттєві основи, поняттєві структури, "засоби організації досвіду й інструменти пізнання" [337, с. 65]. Докладно розглянувши календарний фрейм (назви днів тижня, частин доби тощо), вчений висновує, що цю та подібні групи слів (назви спорідненості, операції з грішми: купувати, продавати, платити, витрачати, коштувати тощо) "утримує разом те, що вони мотивуються, визначаються і взаємно структуруються особливими уніфікованими конструкціями знання чи пов'язаними схематизаціями досвіду, для яких можна використати загальний термін фрейм" [337, с. 54]. Так, календарний фрейм включає таку конструкцію знань: 1) розуміння природного циклу, породжуваного щоденним обертанням Землі навколо своєї осі; 2) знання стандартних способів обрахунку того, коли один добовий цикл заступається іншим; 3) знайомство з більшим календарним циклом з семи днів; 4) знання прийнятої практики пов'язування частин тижневого циклу з роботою та дозвіллям.
Більшість фреймів існує незалежно від мови, хоч деякі фрейми дійсно "створені мовою". Проте вони всі, власне, не є частиною мови, однак мова без них обійтися не може. В цьому різниця між семантикою фреймів та концепцією лексичних полів Йоста Тріра. За Тріром семантика кожного члена лексичного поля зумовлена семантикою його сусідів по полю, а за теорією фреймів - ні, зумовлюючись згаданими поняттєвими основами. Можливі фрейми, кожен з яких обслуговує одну-єдину семантичну опозицію (вгору - вниз, живий - мертвий) чи навіть має тільки одного лексичного представника. Наприклад, лексеми, що означають рух за допомогою ніг: англ. jump "скакати, стрибати", skip "скакати, перескакувати", spring "підскакувати, вискакувати", leap "стрибати, перестрибувати" тощо відповідають окремим фреймам - окремим схемам руху за допомогою ніг. Ч.Філлмор уважає, що опис семантично пов'язаних лексичних груп не можна побудувати тільки "в термінах моделі відношень між словами, що існують виключно в "системі мови". [...] У семантиці фреймів вважається необхідним описувати концептуальні основи лінгвістично кодованої поняттєвої системи незалежно від таких уявних внутрішньомовних структур" [337, с. 56]. Лексична група об'єднується спільним фреймом тільки тоді, коли за нею стоїть "особлива організація знання, що складає необхідну попередню умову нашої здатності до розуміння тісно пов'язаних між собою слів". Сама по собі "наявність спільного семантичного змісту не гарантує входження в єдиний фрейм інтерпретації" [337, с. 61]. Власне, різниця між польовим підходом Й.Тріра (у нас він продовжується і розвивається в концепціях лексичних систем, семантичних полів, лексико-семантичних груп та ін.) та підходом фреймовим "визначається тим, де концентрується пошук структури - в мовній системі чи за її межами" [337, с. 62]. Тут доречно додати, що взагалі "мовні знаки набувають значення тому, що в них відбивається досвід людини, який є підґрунтям пізнання, когніції світу" [29, с. 154].
Б.Рігер у тому ж дусі визначає фрейми як "базові дані для конструювання [...] структури фрагментів традиційних знань про світ, що походять з загальних знань та досвіду вірогідно компетентного індивідуума про те, що вважається звичайним, нормальним, очікуваним, знайомим, стереотипним чи, коротше кажучи, традиційним у знаннях про світ та (або) використання мови в конкретних "фреймових" умовах". Як приклади конкретних фреймових умов Б.Рігер наводить фрейми "супермаркет" (з посиланням на Е.Черняка, 1975) та "ресторан" (з
- Київ+380960830922