РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали дослідження
Для вирішення поставлених у роботі завдань проведено рандомізоване контрольоване (у частині груп нерандомізоване контрольоване) дослідження 8 819 індивідуальних карт вагітних, історій пологів та історій розвитку новонародженого на базі інфекційного акушерського відділення пологового будинку №4 Києва та фізіологічного відділення перинатального центру Ужгорода. У частині груп дослідження у зв'язку з незначною частотою досліджуваних патологій у популяції в цілому, а тим більше у вагітних жінок використовувалися тотальний метод спостереження.
Початковим етапом дослідження був ретроспективний набір матеріалу 3 1998 з 2003 року, відколи акушерське відділення пологового будинку №4, почало діяти як базове інфекційне акушерське відділення для жителів Києва.
Проведено комплексне обстеження 1058 жінок, які хворіли або хворіють вірусними гепатитами та їх новонароджених на базі інфекційного акушерського відділення і 100 жінок та їх новонароджених на базі фізіологічного відділення перинатального центру Ужгороду.
За час проведення дослідження частота передчасних пологів у пологовому будинку №4 коливалася від 4,9% до 7,9%, при 1,9% - 2,9% у фізіологічному відділенні пологового будинку Ужгороду. Кількість пологів завершених оперативно абдомінальним шляхом була більшою у жінок з фізіологічного відділення - 12%-18%, при 6,3% - 11,5% у жінок з інфекційного акушерського відділення. Перинатальна смертність зареєстрована меншою у роділь у перинатальному центрі - 7,4-9%о, при 10,6-19,1%о у пологовому будинку №4. Рання неонатальна смертність коливалася від 3,7 до 3,9 %о у фізіологічному відділенні та від 1,7 до 10,3 у інфекційному акушерському відділенні.
Досліджувані жінки та діти були розподілені на групи:
1158 жінок та їх новонародженіОсновну групу (ОГ) - склали 113 жінок з ВГГрупу порівняння (ГП), склали 945 жінок, які хворіли або хворіють на ВГОГІ склали 42 жінки з ХГС у стадії біохі-мічної активності та 7 вагітних з вперше виявленою репліка-тивною активністю (4 з ГВ та 3 з ГС), які отримували базову терапію ВГ у комп-лексі з протефлазидомОГІІ - 64 жінок з ХГС з різними ступенями ри-зику виникнен-ня акушерських ускладнень і от-римували базо-ву терапію ВГ згідно клініч-них протоколівКонтрольну групу (КГ) - склали 100 жінок без обтяженого соматичного діагно-зу, що народжували у фізіологічному від-діленні
Рис. 2.1 Розподіл жінок досліджуваних груп
У свою чергу, представниці групи порівняння разом зі своїми новонародженими були розподілені на наступні підгрупи (рис. 2.2) :
Відібрані шляхом рандоміза-ції 100 жінок, що перехворі-
ли ГГВ до вагітності та їх ново-народжені100 жінок з поєднанням
ВГ/сифіліс та їх ново-народжені63 жінок з коінфекцією HCV/ВІЛ та їх діти у РНП500 жінок ре-конвалесцентів ГА, з яких до основного дос-лідження шля-хом рандомі-зації долучені 100 випадків разом з ана-лізом стану їх дітей
ГП50 жінок, що хворіли гострим ГА протя-гом вагіт-ності, ра-зом зі свої-ми дітьми у РНП43 жінки, у яких протя-гом вагіт-ності спо-стерігалася вперше ви-явлена реп-лікативна активність ГВ, та їх новонарод-жені20 жінок, у яких протя-гом вагіт-ності була вперше ви-явлена реп-лікативна активність ГС, та їх новонарод-жені у РНП69 жінок, що були носіями поверхневого антигену ге-патиту В, без попереднього гострого ге-патиту В та їх діти у РНП
Ри. 2.2 Розподіл представниць групи порівняння
Значна кількість обстежених та груп порівняння обумовлена бажанням охопити жінок, що хворіли або хворіють найбільш поширеними гепатитами на сучасному етапі та нозологіями, що найчастіше є супутніми на сьогодні до гепатитів і дозволяє комплексно оцінити вплив ВГ на гестаційний процес та розробити систему надання акушерської допомоги у представниць даної групи. Саме такий підхід, на нашу думку, дозволить системі бути максимально корисною саме для практичного лікаря, а не тільки для наукової громадськості.
При поєднанні ХГС та ВІЛ-інфекції у всіх випадках встановлений ХГС у стадії мінімальної активності та ВІЛ-інфекції у стадії генералізованої лімфаденопатії. Необхідність та актуальність дослідженні коінфекції HCV/ВІЛ засвідчують наступні статистичні дані з пологового будинку № 4 - у 1998 році з ВІЛ інфекцією на стаціонарному лікуванні перебувало 11 вагітних, з яких 4 народило, при загальній кількості пологів 388; у 1999 році вже було 22 ВІЛ інфіковані, з яких народило 14 на 514 пологів; у 2000 - 39, з яких 25 народило при 598 пологах; у 2001 - 73, з яких народило 44 при 617 пологах; у 2002 році - 111 жінок, з яких 67 народило при 533 пологах; 2003 рік - 156, з них 101 пологи при 676 пологах; 2004 рік - 262 жінки, народило 152 при 567 пологах; 2005 рік - 349, з яких 194 народили при 556 пологах.
Важливо підкреслити, що всі групи жінок були однорідними за віком, соціальним станом, в певній мірі за спеціальністю (домогосподині, або працювали за фахом, що не пов'язаний з фізичними перевантаженнями та контактом з тератогенними речовинами), проживали у межах одного часового поясу та умовах помірно-континентального клімату.
Для проведення дослідження науково-виробничою компанією "Екофарм" було надано 65 флаконів протефлазиду та 9 флаконів, спеціально приготованих у виробничих умовах, для плацебо-контрольованого дослідження. У однієї вагітної спостерігалася надмірна чутливість до компонентів препарату, що проявилася у висипаннях на шкірі. П'ятнадцять жінок по різним причинам з дослідження вибули.
Дослідження, що полягало у визначенні впливу протефлазиду на перебіг ВГ в умовах вагітності, носило характер "подвійного сліпого" (використаний плацебо-контроль, а також прихованість ек