РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Вибір напрямку досліджень
Відповідно до мети і завдань даної роботи вибрано наступні напрямки досліджень:
- визначити і провести аналіз лабораторних показників, що характеризують функціональну повноцінність нового гемотрансфузійного середовища - кріоконсервованих при помірно низькій температурі (-20 °С) еритроцитів, які зберігалися після розморожування в лактатно-сахарозо-фосфатному ресуспендуючому розчині протягом 7 діб при +4 °С, а також нових складних плазмозамінників поліфункціональної дії: лактопротеїну, лактосорбалу, лактопротеїну з сорбітолом, реосорбілакту, сорбілакту;
- виконати клінічні і лабораторні обстеження хворих з різною патологією з метою вивчення ефективності використаних для їх лікування інфузійно-трансфузійних програм із застосуванням як кріоконсервованих при -20 °С еритроцитів, так і нових плазмозамінників: лактопротеїну, лактосорбалу, лактопротеїну з сорбітолом, реосорбілакту, сорбілакту.
2.2. Загальна характеристика хворих, в лікуванні яких застосовували програми інфузійно-трансфузійної терапії з використанням поліфункціональних плазмозамінників та кріоконсервованих при -20 °С еритроцитів
До обстежуваних груп хворих були включені пацієнти з хірургічною патологією, гематологічними та онкологічними захворюваннями, особи, які отримали важку поєднану травму, люди, уражені термічними опіками, хворі із захворюваннями нирок і печінки. В результаті клінічних спостережень і лабораторних досліджень у даного контингенту хворих була констатована необхідність проведення лікувальних заходів, скерованих на корекцію гемодинамічних показників, проявів інтоксикації, анемічного синдрому, диспротеїнемії, показників кислотно-основного стану, водно-електролітного і енергетичного балансу, порушень моторно-евакуаторної функції кишківника, тобто хворі з розладами гомеостазу, які потребували інфузійно-трансфузійного лікування.
В залежності від патологічного процесу і ступеня порушень окремих ланок гомеостазу в лікуванні вищевказаної категорії хворих застосовували опрацьовані нами програми інфузійно-трансфузійної терапії з використанням як нового гемотрансфузійного середовища - розморожених відмитих і ресуспендованих в лактатно-сахарозо-фосфатному розчині еритроцитів, кріоконсервованих при -20 °С, так і нових плазмозамінних розчинів поліфункціональної дії - лактопротеїну, лактосорбалу, лактопротеїну зі сорбітолом, реосорбілакту і сорбілакту, розроблених в ІПКТМ АМНУ.
2.2.1. Загальна характеристика хворих, в лікуванні яких застосовували кріоконсервовані при -20 °С еритроцити. Переливання розморожених відмитих і ресуспендованих в лактатно-сахарозо-фосфатному розчині еритроцитів, кріоконсервованих при -20 °С проведено у 131 хворих віком від 15 до 63 років, серед них 76 чоловіків і 55 жінок, які знаходилися на лікуванні в гематологічному, хірургічному, нефрологічному відділеннях 5 міської клінічної лікарні м. Львова, а також у відділеннях гемотрансфузійних ускладнень і гемодіалізу, спеціалізованої хірургічної допомоги хворим на гемофілію ІПКТМАМНУ м. Львова з 1990 до 2003 рр.
Розподіл хворих за патологією представлений на рисунку 2.1.
Рис. 2.1. Розподіл хворих, в лікуванні яких застосовували переливання кріоконсервованих еритроцитів за патологією
У всіх хворих, які знаходилися під спостереженням, незалежно від патологічного процесу, було виявлено наявність вираженого анемічного синдрому різної етіології: внаслідок депресивних станів кровотворення, які розвинулися на грунті гематологічних захворювань, при гемолітичному кризі у випадках пониження рівня гемоглобіну нижче 70 г/л, при крововтратах, які перевищували 15-20% об'єму циркулюючої крові. Для ефективного лікування даного контингенту хворих виникла потреба в призначенні замісної гемотрансфузійної терапії. Гемотрансфузійним середовищем було обрано розморожені відмиті і ресуспендовані в лактатно-сахарозо-фосфатному розчині еритроцити, кріоконсервовані при -20 °С.
2.2.2. Характеристика хворих, яким проводили інфузійно-трансфузійну терапію плазмозамінними розчинами: лактопротеїном, лактосорбалом, лактопротеїном з сорбітолом, реосорбілактом, сорбілактом. Інфузії нових плазмозамінних розчинів проведено 807 хворим віком від 14 до 71 років, серед них 426 чоловікам і 381 жінкам, які знаходилися на лікуванні в хірургічному, гематологічному, нефрологічному, урологічному, реанімаційному, гастроентерологічному, терапевтичному відділеннях 5 міської клінічної лікарні м. Львова, в центрі термічної травми та пластичної хірургії, у відділеннях комбінованої і поєднаної травми та травматології 8 комунальної міської лікарні, в гастроентерологічному відділенні 4 комунальної міської клінічної лікарні м. Львова, в клініці термічних уражень 6 відділу Військово-медичної академії імені Кірова (м. Санкт-Петербург), в клініці військово-польової хірургії відділення раневої інфекції Військово-медичної академії імені Кірова (м. Санкт-Петербург), в 1-му і 2-му кардіохірургічних, кардіореанімаційному і нефрологічному відділеннях обласної клінічної лікарні м. Львова, в клініках Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру з 1990 по 2003 рр.
Діагноз захворювання у хворих встановлювали на основі результатів клінічних обстежень, лабораторних і спеціальних методів досліджень відповідно до повноти діагностики. Розподіл хворих за патологією представлено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих, в лікуванні яких застосовували переливання нових плазмозамінних розчинів, за патологією
Групи хворихКількість хворих, яким переливали
нові плазмозамінні розчиниЛактопро-теїнЛактосор-балЛактопро-теїн зі сорбітоломРеосорбі-лактСорбі-лактЗ хірургічними захворюваннями12710375142160З гематологічними захворюваннями-27422415Із захворюваннями печінки2826--- Продовж. табл. 2.1
Групи хворихКількість хворих, яким переливал