РОЗДІЛ 2
СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
У другому розділі теоретично виявлено і проаналізовано впливи суспільно-економічних детермінацій, що обумовлюють реформування освітньої підготовки учителів, стимулюють визначення шляхів формування професійної індивідуальності студентів. В дослідженні обґрунтовано взаємовпливи і взаємозв'язки економічного розвитку суспільства з професійно-особистісним становленням особистості; розкрито інтегративну взаємодію соціальних та особистісних детермінацій та їх впливово-визначальні передумови у формуванні професійної індивідуальності; описано соціально-психологічну професійну орієнтацію майбутніх учителів
2.1. Економічні передумови становлення професійної зрілості майбутніх учителів
Головним вектором інтеграції молоді в економічні відносини є її вихід на ринок праці. В житті студентів відбувається складний процес подолання соціальних протиріч та особистісної позиції, що відбиваються на суперечностях між навчанням і професійною діяльністю. Цей процес передбачає суспільне визнання здібностей молодої людини, її індивідуальний стиль, прагнення застосувати на практиці свої знання, досвід й отримувати за свою працю матеріальну винагороду. Нові реалії ринково орієнтованої трансформації розширили можливості молоді щодо вибору сфер і видів діяльності, скоригували її вимоги щодо майбутнього професійного робочого середовища. Наявність високого освітнього та професійного рівня стає все більш важливим чинником конкурентоспроможності особистості на ринку праці України.
Успіх ринкового реформування значною мірою залежить від рівня сприймання та підтримки різними соціальними верствами, і в першу чергу молоддю, започаткованих перетворень, від залучення молодого покоління до нових суспільних структур, реальних можливостей щодо реалізації притаманного молодим великого потенціалу. Не новим для науковців є факт, що відповідно до темпу на напряму економічних трансформацій формується й суспільна свідомість молодої людини, набувають стійкості мотиваційні структури їх діяльності, стиль життя, форми поведінки, життєві плани, ціннісні орієнтації. За оцінкою соціологічних досліджень Українського інституту соціальних досліджень майже дві третини молодих громадян віком 18-28 років є прибічниками ринкових стосунків, в яких переваги набувають мотиви щодо змісту праці, професійної самореалізації в ній, гармонії у соціальному житті, проте з визначенням високого рівня матеріального забезпечення. Причому у своїх прагненнях до кращого молоді люди більше від старших надіються на самих себе, ніж на допомогу з боку інших: близько 30% опитаних молодих людей переконані, що їх доля залежить від них самих.
Проводячи наше дослідження у вищому навчальному закладі, у організації різних його етапів, ми покладалися на ті очевидні факти, що сучасна студентська молодь, у своїй свідомій більшості, віддає перевагу активній життєвій позиції, найбільшою мірою покладається на особисті знання, здібності та сили, спрямована на самореалізацію і кар'єрний ріст у майбутній професійній діяльності. Саме це засвідчує достатню зрілість сучасних студентів у сенсі самостійності, віри в особисті здібності, готовність до активної побудови свого життя і вершення змін в оточуючому. Сучасними науковими дослідженнями доведено, що студентський період відмінний активним усвідомленням особистості власного життєвого шляху. У цей період відбувається життєве усвідомлення і самовизначення особистості, розвивається рефлексія, випробуються різні соціальні ролі та види діяльності, закладається власна життєва позиція. Суттєвим на цьому етапі науковці визначають орієнтованість на майбутнє, визначення професійної внутрішньо узгодженої життєвої перспективи, що може складати основне психологічне новоутворення студентського віку. Тому, можна ще раз підкреслювати необхідність організації оптимальних умов професійного становлення особистості на етапі навчання у вузі.
Складність сучасної суспільної ситуації у тому, що і економічні, і екологічні, і соціально-психологічні проблеми потребують негайного вирішення одночасно, у руслі єдиної стратегії. Функціонального пріоритетного значення набуває соціальна роль молодої особистості, студента, цінність якої у потенційних можливостях вирішення зовнішніх криз, ефективної перебудови себе і оточуючого середовища, творінні нових стосунків та систем суспільного життєдіяльності. Зважаючи на описане вище, зазначимо, що формування ринкових відносин і демократизація суспільного життя зумовило зміну цільових установ професійної освіти як соціальної системи та елемента інфраструктури ринку праці: не забезпечення потреб держави у спеціалістах різних професій і рівнів кваліфікації, а задоволення різноманітних освітніх потреб особистості заради її розвитку і самореалізації, а також для забезпечення її конкурентоспроможності на ринку праці. Професійна освіта сьогодні розглядається як одна з основних цінностей, без яких неможливі як становлення особистості, так і подальший розвиток суспільства. Реформи в освіті повною мірою мають сприяти формуванню самостійного мислення, посиленню індивідуального підходу до розвитку творчих здібностей, докорінному покращенню професійної підготовки спеціалістів, здатних працювати у нових соціально-економічних умовах. Від цього багато в чому залежить, в якій мірі майбутні спеціалісти зможуть поєднувати сучасні знання, професіоналізм із соціальною активністю та високою моральністю.
Суспільно-економічні суперечності і сучасні потреби суспільства, що розвивається, виступають як вимоги до системи освіти і професійної підготовки фахівців, зокрема. Водночас, ці суперечності і потреби спонукають до створення інтегрованих умов гармонійного становлення і розвитку особистості як індивіда і члена суспільства; відтворення у молодої людини соціальної, національної і світової культури; формування ціннісної системи, яка базується на загальнолюдських і загальнокультурних цінностях. Щодо профе