Концептуалізація сакральної сфери в українській мові.

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Розгортання семантичного простору слова-імені концепту як вияв динаміки концептуалізації окремих сфер дійсності в мові
1.1. Концепт як ментальна одиниця в когнітивній лінгвістиці
1.2. Методика концептуального аналізу.
1.3. Використання терміна простір у лінгвістиці та поняття семантичного простору слова
1.4. Семантичний простір слова-імені концепту як його мовний репрезентант.
1.5. Сакральне і людина. Душа як одне із ключових понять сакрального
1.6. Дослідження динаміки розвитку сакральної сфери атомарним шляхом: макроконцепт ДУША як компонент сакральності
1.7. Душа як об'єкт вивчення різних наук
Висновки до
розділу
РОЗДІЛ 2. Парадигматичний вимір семантичного простору імені концепту як спосіб його вербалізації
2.1. Етимологічне значення слова як його первинне значення
2.2. Розгортання семантичної структури лексеми душа в Книзі Буття
2.3. Відбиття семантичної структури лексеми душа у фольклорі як
джерелі фіксації дописемного періоду розвитку мови.
2.4. Розгортання семантичної структури слова в процесі історичного
розвитку мови.
2.4.1. Розвиток семантичної структури слова душа в українській мові (на матеріалі лексикографічних праць).
2.4.2. Розвиток семантичної структури слова душа в українській мові (на матеріалі текстів художньої літератури).
2.4.2.1. Функціонування семантичної структури лексеми душа в староукраїнській мові.
2.4.2.2. Функціонування семантичної структури лексеми
душа в новій українській мові.
2.5. Структура макроконцепту ДУША та його відношення до інших концептів сакральної і несакральної сфер за фактами парадигматичного виміру.
2.5.1. Парадигматичні відношення душа і дух як засіб вираження стосунків концептів ДУША і ДУХ.
2.5.2. Парадигматичні відношення душа і серце як засіб вираження стосунків концептів ДУША і СЕРЦЕ.
2.5.3. Парадигматичні відношення душа і психіка як засіб вираження стосунків однойменних концептів.
2.5.4. Парадигматичні відношення душа і совість як засіб вираження стосунків концептів ДУША і СОВІСТЬ.
2.5.5. Парадигматичні відношення душа і присяга як засіб вираження стосунків однойменних концептів.
2.5.6. Парадигматичні відношення душа і людина як засіб вираження стосунків концептів ДУША і ЛЮДИНА.
2.5.7. Парадигматичні відношення душа - життя як засіб вираження стосунків однойменних концептів.
Висновки до
розділу
РОЗДІЛ 3. Словотвірний вимір семантичного простору імені концепту як спосіб його вербалізації
3.1. Похідні як засіб виявлення активності та важливості слова в мові.
3.2. Змінність набору похідних у процесі розвитку мови.
3.2.1. Похідні від лексеми душа в українській лексикографії.
3.2.2. Похідні від лексеми душа в українському фольклорі та творах українських письменників.
3.2.2.1. Похідні від лексеми душа у фольклорі
3.2.2.2. Похідні від лексеми душа в староукраїнській мові
3.2.2.3. Похідні від лексеми душа в новій українській мові.
3.3. Співвідношення загальномовного та оказіонального в словотвірному гнізді з вершиною душа.
3.4. Структура макроконцепту ДУША та його відношення до інших концептів сакральної і несакральної сфер за фактами словотвірного виміру.
Висновки до
розділу
РОЗДІЛ 4. Синтагматичний вимір семантичного простору імені концепту як спосіб його вербалізації.
4.1. Функціонування лексеми душа в складі вільних словосполук.
4.2. Лексема душа в складі фразеологізованих сполучень слів.
4.3. Означення до слова-імені концепту як концептовиражальний засіб
4.4. Слово-ім'я концепту в складі порівняння.
4.4.1. Душа як суб'єкт порівняння
4.4.2. Душа як об'єкт порівняння
4.5. Образно-метафоричне вживання імені концепту.
4.6. Слово-ім'я концепту як символ
4.7. Структура макроконцепту ДУША та його відношення до інших концептів сакральної і несакральної сфер за фактами синтагматичного виміру.
Висновки до
розділу
РОЗДІЛ 5. Напрями розгортання семантичного простору слова як відображення основних світоглядних позицій мовців
5.1. Суспільна детермінованість актуалізації фрагментів простору та виокремлення концептуальних ознак.
5.1.1. Вплив релігійних вірувань на розвиток семантичного простору слова-імені концепту
5.1.2. Ставлення суспільства до релігії і розвиток та функціонування сакральних концептів.
5.2. Індивідуальне та загальномовне у вираженні концепту
5.3.Проблема верифікації зафіксованої мовою інформації
5.3.1. Психолінгвістичний експеримент як шлях верифікації результатів дослідження
5.3.2. Використання екстралінгвістичних відомостей у вивченні сакральної сфери
5.4. Аналіз динаміки концептуалізації окремих сфер дійсності та
прогнозування розвитку мовознавчих досліджень
Висновки до
розділу
ВИСНОВКИ.
СПИСОК