РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Тест-системи.
Для досліджень були використані статево зрілі миші лінії BALB/C, щурі лінії Вістар та рандобредні (табл. 2.1). Тварин утримували в умовах віварію ІФДМУ на стандартному харчовому раціоні без обмеження у воді [129], що відповідає вимогам комісії з біоетики.
Таблиця 2.1
Розподіл екпериментальних тварин за групами
Модельна патологіяВиди тваринМишіЩуріГострий пострадіаційний синдром18052Пострадіаційне ураження серцево-судинної системи-25Гостра виразка шлунку-45Субхронічна виразка шлунку-90Термічний опік 28Етаноловий гепатит-60ТХМ гепатит-70Тетрацикліновий гепатит-70Парацетамоловий гепатит-70Ізоніазидовий гепатит-70Всього 180580
В експериментах використано ін'єкційну форму ліпофлавону у вигляді ліофілізованого порошку у флаконі ("Біолік", Україна); ін'єкційну форму ліпіну у вигляді ліофілізованого порошку у флаконі ("Біолік", Україна); a-токоферолу ацетат, 10 % олійний розчин (ICN Pharmaceuticals АО "Октябрь", Росія); силібор в таблетках, вкритих оболонкою по 0,04 г ("Здоров'я", Україна); тіотриазолін розчин для ін'єкцій 1% ("Галичфарм", Україна); кверцетин в гранулах по 2 г у пакетах ("Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", Україна); норадреналін розчин для ін'єкцій, (норепінефрин) "Sigma" (США) та ацетилхолін "Sigma" (США); розчин натрію хлориду 0,9% у флаконах ("Біофарма", Україна).
2.2 Модель гострого постпроменевого синдрому
Досліди проведені на 180 білих мишах лінії BALB/C обох статей масою 19-25 г та 52 білих щурах лінії Вістар, масою 220-250 г. Дозування ЛК при вивченні протирадіаційної ефективності було нами вибране наступним чином. На першому етапі ми досліджували дозу 100 мг/кг (3,5 мг/кг за кверцетином), щоб визначити активність кверцетину у ліпосомальній формі, а оскільки ліпосомальна композиція циркулює в крові після внутрішньовенного введення 2 год, а максимальна концентрація в печінці та селезінці зберігається 3-5 год, то дворазове введення було призначене для досягнення максимального радіопротективного ефекту. Доза ліпіну була обрана емпірично і прирівнювалось до його мінімального ефективного значення, згідно до інструкції до застосування препарату (5-10 мг/кг на добу при пізніх гестозах) [225]. На другому етапі ми порівнювали ефективність ЛК і ліпіну в дозах, що були еквівалентними за вмістом ФХЛ і дорівнювали середній дозі ліпіну, яку застосовують при важких формах гепатитів, згідно до інструкції для медичного застосування препарату (20 мг/кг).
Тварин опромінювали одноразово в середньолетальній дозі (6,2 Гр) на установці АГАТ-Р1 за наступних технічних умов: джерело - Со60, поле - 20х20 см, відстань джерело-шкіра - 75 см, експозиційна доза - 6,2 Гр, час опромінення - 442 сек. Проведено три групи експериментів.
1- опроміненим мишам, відповідно, контрольної (опромінені неліковані тварини) та дослідних груп (по 23 особини в кожній) досліджувані засіби ЛК і ліпін, які розчиняли у фізіологічному розчині натрію хлориду (згідно до інструкції із застосування), вводили за 5 діб до опромінення та протягом 30 діб після нього доочеревинно в дозах ЛК 100 мг/кг на добу ( 3,5мг/кг за кверцетином) і ліпіну 3,5 мг/кг в 2 прийоми, з інтервалом 5 годин. За тваринами спостерігали щоденно протягом 30 діб та вивчали показники виживання, середньої тривалості життя загиблих тварин, частоти розвитку характерних постпроменевих синдромів - кишкового та кістково-мозкового. Евтаназію тварин, що вижили, здійснювали через 30 діб після опромінення під ефірним наркозом.
2 - мишам, опроміненим за умов, описаних вище, контрольної групи (опромінені неліковані тварини) та дослідних груп (по 25 особин у кожній) відповідно ЛК та ліпін уводили внутрішньоочеревинно в дозі 20 мг/кг (двічі на добу, з інтервалом 5 год) протягом 30 діб. Розчини ЛК і ліпіну готували згідно до інструкцій для застосування препаратів із використанням ізотонічного розчину натрію хлориду. За тваринами спостерігали щоденно протягом 30 діб, евтаназію частини тварин проводили на 10 і 21 добу та вивчали показники клітинного складу периферійної крові та кісткового мозку, робили відбір тканин тонкої кишки для гістологічного та електронно-мікроскопічного дослідження. Евтаназію решти тварин здійснювали під легким ефірним наркозом через 30 діб, досліджували ті ж показники, що і у попередні терміни.
3-я група дослідів була проведена для вивчення антиоксидантної дії ліпосомальних препаратів. Досліди проводили на 52 білих щурах лінії Вістар масою 220-250 г. Тварин опромінювали за умов, описаних вище. Протягом 10 діб після опромінення двічі на добу вводили: ЛК і ліпін - внтурішньоочеревинно в дозі 20 мг/кг; кверцетин в гранулах - у шлунок - 5 мг/кг. На 11 добу після опромінення проводили евтаназію тварин під ефірним наркозом та відбирали кров для визначення вмісту первинних і вторинних продуктів ПОЛ (ДК та ТБК-АП), активності церулоплазміну, каталази і СОД. Отримані дані обробляли статистично на ПK за допомогою програми "Microsoft Excel" та "Statistica". Вірогідність отриманих результатів оцінювали, використовуючи критерій t Стьюдента.
2.3 Модель пострадіаційного пошкодження серцево-судинної системи
Досліди були проведені на 25 дорослих щурах лінії Wistar обох статей масою 250 - 300 г. Піддослідні тварини підлягали загальному, одноразовому зовнішньому ?-опроміненню з використанням джерела 60Со "ТГТ Рокус-М" (Росія). Потужність опромінення складала 0,833 Гр/хв., а доза - 6 Гр. Дослідження скоротливої активності судин проводили через 7-9 днів після опромінення.
Вивчення впливу ЛК на судинний тонус ізольованих кільцевих сегментів грудної аорти після опромінення проводили на 10 тваринах [425]. Всі тварини були поділені на 3 групи: 1 група - щурі опромінені в дозі 6 Гр, неліковані (контроль); 2 група - опромінені в дозі 6 Гр, що отримали внутрішньоочеревинно ЛК в кількості 1 мг/кг через 1 год після опромінення (дослід); 3 група - контроль - інтактні тварини.
Для