РОЗДІЛ II
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ У
СТУДЕНТСЬКОМУ КОЛЕКТИВІ ТА ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
2.1. Діагностика особистісних якостей і міжособистісних стосунків у
студентському колективі
Як ми вже зазначали, проблемі колективу і формуванню особистості в колективі
присвячена значна кількість наукових досліджень. Багато вчених велику увагу
приділяли і міжособистісним стосункам, що виникають у колективі (Н.П.Анікєєва,
М.П.Бондаренко, В.В.Бойко, О.О.Горшкова, Г.В.Калмиков, Г.А.Каплан,
М.Д.Касьяненко, М.С.Коган, І.С.Коган, О.М.Коропецька, Л.І.Котляр, О.О.Леонтьєв,
А.С.Макаренко, Ж.А.Меньшикова, Г.В.Мокроносов, А.Т.Москаленко, М.М.Обозов,
В.І.Паніотто, О.В.Петровський, Л.І.Подшивайлова, Н.М.Савельєва,
В.О.Сухомлинський та ін.).
В основі будь-якої взаємодії між людьми лежить особистісний процес, який
містить в собі: аналітичну обробку інформації, яка виходить від співучасників
спілкування; вироблення єдиної стратегії взаємодії; сприйняття іншої людини,
відчуття іншого “Я”, як свого “Я”; здатність співвідносити розуміння намірів
іншої людини зі своїми власними інтересами, цілями, ідеалами, переконаннями;
усвідомлення себе як суб’єкта спілкування з іншим; відчуття своєї самоцінності
і самосвідомості, достатнє, щоб бути автономним при спілкуванні; виховання і
самовиховання [18; 203].
Психологічний комфорт, безпека у навчально-виховному процесі у його учасників
створює умови для більшої самореалізації, саморозкриття творчих можливостей.
Навчання і розвиток студентів буде більш ефективним, якщо навчання викликатиме
у них позитивні емоції. Зацікавленість людини у навчанні виникає і
підтримується за умови, якщо їй супроводжує успіх, вона відчуває увагу до своєї
особистості, у неї відсутній страх і оцінюється вона за своїми індивідуальними
можливостями.
Для діагностики особистісних якостей майбутніх вчителів і міжособистісних
стосунків, що склалися у студентському колективі, нами було використано низку
методик, як-от:
1) анкетування з метою встановлення того, що студенти розуміють під поняттям
“колектив” і чи вважають вони колективом свою групу;
2) методика КОС-1 для визначення комунікативних та організаторських схильностей
студентів;
3) методика визначення реальної атмосфери, що склалася у студентській групі;
4) методика з’ясування психологічного клімату групи на емоційному рівні для
відображення взаємовідносин, що склалися в колективі;
5) методика “Індекс Сішора” для визначення рівня згуртованості колективу групи;
6) методика соціометрії для діагностики міжособистісних взаємозв’язків, що
наявні у студентській групі.
Крім того, були використані довготривалі спостереження для визначення
міжособистісних стосунків, методика незалежних характеристик, опитування,
бесіди, анкетування, аналіз щоденників педагогічної практики, самоаналізу
професійної діяльності майбутніх учителів, а також на основі спостережень за
діями колективу групи під час проведення колективних творчих справ та рольових
ігор студентам було запропоновано оцінити як свій рівень професійної
усталеності, так і кожного з членів своєї академічної групи.
На початку дослідження ми провели анкетування зі студентами 3 курсів факультету
початкового навчання і фізико-математичного факультету Південноукраїнського
державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського (Додаток А.1.) для
того, щоб з’ясувати, що вони розуміють під поняттям “колектив”.
Треба відзначити, що слову “колектив” студенти надають ідентичні визначення:
“гармонійна група людей, у яких є спільні інтереси, цілі, і яких щось
об’єднує”; “група людей, у яких спільні інтереси, які підтримують один одного в
тяжкі часи”; “група людей, які об’єднані єдиною метою, згуртованість,
розуміння, підтримка” і т. ін.
Відповідаючи на запитання “Чи вважаєте ви свою групу колективом?” думки
розподілилися. Так, 65 % респондентів відповіли на це запитання позитивно, що,
на наш погляд, свідчить про значущість для них міжособистісних стосунків, які
складаються в студентській групі. Можна припустити, що ці студенти відчувають
себе в колективі комфортно і мають можливість максимально розкрити свої
здібності і схильності.
21 % респондентів на це запитання дали негативні відповіді. На нашу думку, це
свідчить про низький соціальний статус цих студентів у групі і завищену оцінку
поняття “колектив”. Студентський колектив для них не є значущим, що може
вказувати на наявність схильностей до авторитарного стилю керівництва, або на
те, що існує коло людей поза групою, яке є значущим для цих респондентів.
14 % респондентів вважають свою групу колективом, але не зовсім сформованим. Це
можна розуміти так, що міжособистісні стосунки, що склалися в колективі, в
цілому задовольняють даних студентів, але вони прагнуть до встановлення більш
дружних стосунків, співпраці, під час якої вони матимуть більш реальні
можливості повністю реалізовувати свої комунікативні й організаторські
схильності.
Відповіді на запитання “Які, на ваш погляд, склалися міжособистісні стосунки у
вашій групі?” підтверджують результати попереднього запитання. Так, 51 %
респондентів вважають, що в групі склалися “доброзичливі, дружні стосунки”; 14
% – стосунки в студентському колективі визначають як “байдужі”, 7 % – “не
дружними”.
На запитання “Що б ви хотіли змінити у взаємовідносинах з вашою групою?” 85 %
студентів відповіли “Нічого”. На нашу думку, в це число ввійшли студенти, яких
цілком задовольняють ті міжособистісні стосунки, що склалися, а також ті
студенти, для яких думка колективу не є значущою, тому ми отримали такий дуже
високий відсоток відповідей на це запитання
- Київ+380960830922