РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА ПЕРЕДУМОВ ТА СТАНУ РОЗВИТКУ АГРОТУРИЗМУ
2.1. Особливості агрорекреаційного потенціалу регіону
Оскільки агротуризм виступає інтегрованою формою сільськогосподарської і
туристичної діяльності, то очевидно, що регіональні умови доцільно розглядати з
погляду їх впливу як на сільське господарство, так і на туризм.
Львівській та Івано-Франківській областям як складовим частинам Карпатського
регіону і об’єкту нашого дослідження властиві специфічні особливості ведення
сільського господарства. До останніх належать: 1) географічне розташування; 2)
природно-кліматичні умови; 3) демографічні особливості, пов’язані з більшою
часткою сільського населення та його міграцією; 4) наявність лісів; 5)
рекреаційний характер регіону,
6) недостатній розвиток соціальної інфраструктури, особливо в сільській
місцевості [89, c.36]. Ці ж особливості визначають і специфіку туристичної
діяльності.
Основною особливістю Львівської та Івано-Франківської областей є їх економічне
становище та географічне сусідство з країнами Європейського Союзу. Це позитивно
і негативно впливає як на сільське господарство, так і на розвиток агротуризму.
Позитивний вплив полягає в наступному:
дифузія прогресивного досвіду і тенденцій розвитку сільського господарства і
агротуризму;
залучення іноземних інвестицій, зокрема в рамках програм Євросоюзу щодо
розвитку прикордонного й транскордонного співробітництва;
кращі доступи до міжнарожних ринків, зокрема щодо залучення іноземних
туристів.
Hегативний вплив прикордоного розміщення проявляється у:
посиленні конкуренції як на ринку сільськогосподарської продукції, так і
туристичних послуг з боку зовнішніх суб’єктів;
зменшенні попиту на вітчизняні продовольчі товари та агротуристичні послуги з
огляду на їх низьку якість і конкурентоспроможність;
Відповідно до фізико-географічного районування територія регіону входить до
трьох великих зон: передгірських і гірських районів Карпат, Лісостепу та
Полісся. Узагальнююча оцінка землі, якщо середню її якість прийняти за 100
балів, складає: Полісся – 93; Лісостеп – 101; гірські і передгірські райони
Карпат - 83 бали [113, c.162-163]. Тобто земельні угіддя в регіоні за якістю
значно гірші порівняно з іншими регіонами України, що диктує необхідність
пошуку інших, крім сільського господарства, джерел доходів селян і розвитку
села.
Правовою базою забезпечення науково обґрунтованих рішень перспективного
розвитку Карпатського регіону може бути на сучасному етапі Рамкова концепція
про охорону та сталий розвиток Карпат [114], яку ратифіковано Законом України
від 07.04.04 № 1672-ІУ. В основу її покладено важливі положення щодо сталого
розвитку гірських регіонів, які базуються на міжнародних рішеннях.
До основних особливостей соціально-економічного характеру досліджуваного
регіону треба зарахувати наступне:
1.Значно вища густота населення. Якщо загалом в Україні на 1км2 припадає 78
чол. (табл. 2.1), то в Івано-Франківській області - 100, Львівській - 118 чол.
Значно нижчою густота населення є в гірських і передгірських районах, що
значною мірою пов’язано з природними умовами, а також з недостатнім розвитком
промисловості на базі місцевих природних ресурсів.
2.Значно вища частка сільського населення, особливо в Івано-Франківській
області, відповідно, й більша частка його зайнятості в сільському господарстві,
мисливстві, лісовому та рибному господарстві.
Таблиця 2.1
Соціально-економічні особливості досліджуваного регіону (2005 р.)
Показники
Україна
Івано-Франківська область
Львівська область
Густота населення, чол./км2
78
100
118
Частка сільського населення, %
32,1
57,4
39,9
Частка населення, зайнятого в сільському господарстві, мисливстві, лісовому та
рибному господарстві, %
19,4
26,0
23,6
Зайнятість населення у віці 15-70 років, %
57,7
51,6
55,8
Рівень зареєстрованого безробіття, %
3,1
4,1
3,4
Доходи населення в розрахунку на одну особу, грн.
6076,7
5038,5
5794,2
Витрати в розрахунку на одну особу за рік, грн.
6864,5
4595,7
6390,1
Середньомісячна заробітна плата найманих працівників, грн.
806
718
713
Частка земельного лісового фонду у площі території, %
16,3
45,0
31,6
Кількість населених пунктів на 1000 км2 території
50
57
89
Джерело: Розрахунки власні на підставі [47; 132; 133].
Це свідчить про певне аграрне перенаселення, результатом чого є низька
землезабезпеченість сільських жителів, що стало основною причиною посилення
соціальної напруги з приводу розподілу, використання і користування землею та
власності на неї.
3. Основною проблемою в регіоні є забезпечення повної зайнятості населення й
зниження рівня офіційного і неофіційного безробіття. Частково ця проблема
вирішується за рахунок міграції населення, яка тут є традиційно високою і
набула катострофічних соціальних наслідків.
Цілком очевидно, що, оскільки соціально-економічній структурі регіону властива
виробнича однобокість [154, c.39], проблема зайнятості може бути частково
вирішена за рахунок прикладання сил у сфері послуг, зокрема сільському
туризмі.
4. Значно нижчий рівень зайнятості позначився на доходах і витратах на одну
особу. Жителі регіону мають значно менші можливості для одержання доходу за
рахунок основного джерела – оплати праці, оскільки вона є нижчою проти
середньої в Україні на 11-12 відсотків. Очевидною є необхідність пошуку інших
джерел доходів, зокрема й за рахунок розвитку агротуризму. Це породжує також
недостатній рівень споживанням населення регіону (дод. А).
Особливість ведення агротуризму значною мірою залежить від особливостей ведення
сільського господарства й стану розвитку села. Цілком очевидно, що вони є
визначальними в прийнятті рішення про запо
- Київ+380960830922