Розділ 2
аналітичні дослідження СТАНУ РОЗВИТКУ змішаних перевезень вантажів та їх
тарифоутворення
2.1. Змішані перевезення вантажів як система транспортування
Розширення зовнішньоекономічних зв’язків визначає підвищений попит на
удосконалення організації перевезень вантажів, впровадження нових прогресивних
технологій перевізного процесу на основі логістичних принципів організації
перевезень.
Період з 70-х років ХХ ст. характеризується істотним зростанням ефективності
перевезень. Основну роль у цьому зіграло впровадження контейнерів та інших
прогресивних засобів, що призвело до створення сучасних систем змішаних
перевезень вантажів (ЗПВ) [136,с.21].
Змішані перевезення у широкому розумінні визначають як перевезення щонайменше
двома видами транспорту на основі єдиного договору змішаного перевезення (пункт
1.2). Звідси видно, що змішані перевезення не являють собою цілком нову
концепцію, їх використовують протягом тривалого часу. Однак дана концепція
набула особливого значення у зв’язку з широким впровадженням контейнеризації,
хоча й під різними назвами, такими як мультимодальні, інтермодальні та
комбіновані перевезення.
Однак слід підкреслити, що контейнерні перевезення не ідентичні змішаним і
навпаки. Контейнер можуть перевозити за одним або декількома договорами
окремими видами транспорту – в цьому випадку мова йде про роздільне
перевезення, або за договором змішаного перевезення. У свою чергу в змішаному
сполученні можуть перевозити як контейнери, так і традиційний генеральний
вантаж (conventional break-balk cargo) [136, с. 22].
Однак фактично концепція змішаних перевезень, а також Конвенція ООН про
міжнародні змішані перевезення вантажів 1980 року створюють організаційні, а
відповідно, і правові рамки для оптимального використання контейнерної
транспортної системи.
Основна мета системи – полегшення перевезення вантажів під безперервним
контролем і відповідальністю єдиного оператора, позбавляючи відправників від
необхідності звертатися до перевізників окремих видів транспорту безпосередньо
або через посередників, і підвищення загальної ефективності, забезпечуючи
оптимальну комбінацію видів транспорту в рамках процесу конкретного
перевезення.
Таким чином, на відміну від традиційного перевезення змішане сполучення
враховує перш за все вимоги вантажу, а не виду транспорту, і забезпечує
інтегрований транспортний процес між відправником та одержувачем. Це є
важливішим аспектом концепції.
Що стосується вимог вантажу, то важливим є те, що вантажі доставляють за
призначенням вчасно і у доброму стані за можливо найменшою ціною. Поки
виконуються ці умови, практично не має значення, яким видом транспорту їх
перевозять.
Виконання вимог вантажу реально завдяки фізичній концепції контейнеризації,
тобто спроможності всіх видів транспорту перевозити контейнери у сполученні з
відносно простими перевалочними операціями, що робить можливою оптимальну
комбінацію видів транспорту з використанням переваг кожного виду в інтересах
конкретного вантажу.
Змішані перевезення контейнерів можна вважати реакцією на вимоги до транспорту,
що змінюються. Зараз транспорт є не ізольованим процесом пересування вантажів
від одного пункту до іншого, а став невід’ємною частиною всіх процесів
виробництва і збуту в контексті логістичного управління. Іншими словами,
відбулася відмова від традиційних способів ізольованої оптимізації транспортних
субсистем та їх заміна інтегрованим підходом до розв’язання проблем,
направленим на оптимізацію всієї системи. Логістичний підхід став невід’ємним
засобом скорочення витрат (на перевезення, зберігання, упаковку тощо), а також
збереження якості вантажів, що впливає на ефективність та
конкурентоспроможність відповідних компаній.
Основним нормативним актом у галузі змішаних перевезень вантажів, що
регламентує комерційно-правові взаємовідносини перевізників та вантажовласників
при міжнародних змішаних перевезеннях, є Нью-Йоркська Конвенція ООН про змішані
перевезення вантажів, прийнята у травні 1980 року. Головна її мета – сприяти
розвитку регіональних та ефективних схем змішаних перевезень, що відповідають
потребам відповідних видів торгівлі. Конвенція підписана повноважними
представниками 77 держав-членів ЮНКТАД, у числі яких був СРСР [141, с. 93].
Україна досі не приєдналася до цієї Конвенції.
Підписанням Нью-Йоркської Конвенції була створена нормативно-правова база, що
регламентує змішані перевезення вантажів у міжнародному сполученні за одним
наскрізним документом.
Відповідно до Конвенції ООН про міжнародні змішані перевезення, перевізником,
що оголошує себе відповідним за доставку вантажу, виступає оператор змішаного
перевезення вантажів (ОЗПВ). ОЗПВ – це будь-яка особа, яка від власного імені,
або через іншу діючу від його імені особу, укладає договір змішаного
перевезення і виступає як сторона договору (а не як агент) або від імені
відправника вантажу, або від імені перевізників, які беруть участь в операціях
змішаного перевезення, і бере на себе відповідальність за виконання договору
[61].
Тобто ОЗПВ діє як принципал, а не як агент; видає документ перевезення, який є
свідоцтвом укладання договору перевезення вантажу „від дверей до дверей”,
прийняття вантажу та взяття ним на себе зобов’язання про його доставку у
відповідності до умов договору перевезення; укладає свої власні договори із
субпідрядниками – постачальниками послуг конкретних видів транспорту [96, с.
21].
ОЗПВ виступає в якості перевізника за договором. Він укладає угоди з фактичними
перевізниками і розраховується з
- Київ+380960830922