Ви є тут

Оцінка вартості бізнесу суб’єктів господарювання (на прикладі металургійних та коксохімічних підприємств)

Автор: 
Курочкіна Ірина Геннадіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U005153
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ БІЗНЕСУ ТА РОЗПІЗНАВАННЯ СУБ’ЄКТІВ
ГОСПОДАРЮВАННЯ ЗА РІВНЕМ ВІДПОВІДНОСТІ РИНКОВІЙ ВАРТОСТІ ЇХ БІЗНЕСУ
2.1. Існуюча теорія оцінки вартості бізнесу суб’єктів господарювання
Розвиток системи страхування, фондового ринку, процесів приватизації, злиттів і
поглинань підприємств металургійної та коксохімічної промисловостей формує
потребу в новій послузі – оцінці вартості бізнесу суб’єктів господарювання цих
галузей.
На підставі аналізу наукових робіт вітчизняних учених [33, 55, 71, 171] можна
зробити висновок, що переважна більшість із них вважає, що у випадку коли в
країні не існує досить розвинутого фондового ринку, що характерно для сучасного
етапу розвитку України, оцінка бізнесу суб’єктів господарювання повинна
здійснюватись не на підставі його акцій, а за допомогою визначення вартості
його майна, яка розраховується аналітичним шляхом.
Як уже зазначалося, оцінка майна – це процес визначення вартості майна та
майнових прав на дату оцінки, і він є результатом практичної діяльності
суб'єкта оціночної діяльності [1]. Однак не можна вважати, що поняття «оцінка
майна чи майнових прав» є тотожним поняттю «оцінка бізнесу суб’єкта
господарювання». Оцінювати будь-який суб’єкт господарювання можна не лише на
підставі майна або майнового комплексу, а й на підставі його зобов’язань,
майбутніх прибутків чи планів, які почали здійснюватися. Окрім цього, оцінка
цілісного майнового комплексу не враховує такої важливої складової, як гудвіл,
бренд. Тому поняття «оцінка бізнесу суб’єкта господарювання» вважається ширшим,
ніж поняття «оцінка майна чи майнових прав».
Крім цього, досить часто в зарубіжній та вітчизняній літературі можна
зіштовхнутися з такими термінами, як «оцінка вартості бізнесу підприємства»,
«оцінка вартості бізнесу компаній», «оцінка вартості бізнесу організацій» і т.
ін. Автор вважає доцільним використовувати в дослідженні уніфіковане поняття –
«оцінка вартості бізнесу суб’єктів господарювання». Адже суб'єктами
господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють
господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність
господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть
відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна [51]. Поняття
«підприємство», «компанія», «фірма» та «організація» є основними різновидами
суб’єктів господарювання, які відрізняються між собою або формою власності, або
видом діяльності, або об’ємом продукції, що випускається, і т. ін.
Деякі вітчизняні автори [67, 160, 171, 192] ставлять знак рівняння між
поняттями «оцінка вартості бізнесу підприємства» та «оцінка вартості
підприємства». Термін «бізнес», незважаючи на своє широке поширення, не є
законодавчо визначеним. Хоча в законодавстві України цей термін вживається,
однак він використовується лише як допоміжний, що не має самостійного значення,
а швидше вказує на певну сферу в економіці, галузь або вид діяльності
(наприклад, Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності» [2], де розглядається поняття грального бізнесу як виду
підприємницької діяльності). В Національному стандарті № 1 [126] бізнес
визначається як «певна господарська діяльність, яка проводиться або планується
для проводження з використанням активів цілісного майнового комплексу».
Бізнес – слово іншомовного походження і основне його значення – підприємницька
діяльність, підприємництво, що, згідно з визначенням, наданим у ст. 1 Закону
України «Про підприємництво» [3], представляє собою діяльність, яка є
самостійною та систематичною, котра здійснюється на власний ризик та направлена
на отримання прибутку від виробництва продукції, виконання робіт або надання
послуг фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти
підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством.
Отже, бізнес є різновидом економічної діяльності, а значить, бізнес сам по собі
не може бути суб’єктом господарювання. Завдання визначення ринкової вартості
бізнесу надто не визначена, не конкретна, тому на практиці, як правило, це
завдання не ставиться. Однак бізнес може бути предметом угоди, адже власник
бізнесу має право продати його, закласти, застрахувати або заповісти комусь.
Бізнес як товар має наступні властивості [192]: капіталовкладення в цей товар
здійснюється з метою віддачі в майбутньому, забезпечування певним доходом
власника бізнесу, тобто є інвестиційними; бізнес є системою, але його
підсистеми та елементи можуть продаватись окремо, становлячись основою для
формування нової системи; потреба в даному товарі залежить від процесів, які
відбуваються як усередині самого товару, так і в зовнішньому середовищі
(фінансовий стан бізнесу, економічна та політична стабільність, соціальні
фактори і т. ін.); стан бізнесу тісно пов’язаний зі станом економіки та
суспільства, що тягне за собою участь держави в реєстрації, здійсненні угод
купівлі-продажу та оцінки даного товару; фінансово-збитковий бізнес може
позитивно оцінюватись ринком через імідж конкретного найменування на ринку.
Технологія проведення оцінки вартості окремих об’єктів бізнесу суб’єктів
господарювання співпадає з технологією проведення оцінки вартості суб’єктів
господарювання. Тому автор вважає: якщо розглядати бізнес як товар, а оцінку
вартості бізнесу – як оцінку цілісного майнового комплексу, з урахуванням
гудвілу, бренда, майбутніх прибутків і т. ін., тоді можна вважати, що процес
проведення оцінки вартості суб’єкта господарювання є тотожним процесу
проведення оцінки вартості бізнесу суб’єкт