Розділ 2
РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ
2.1. Авіаційний транспорт України як суб’єкт інноваційної діяльності
Важливе значення в соціально-економічному розвитку України має
транспортно-дорожній комплекс, що об’єднує залізничний, автомобільний,
авіаційний, морський та річковий транспорт, мережу автомобільних доріг
загального користування, міський електротранспорт, зокрема метрополітен, а
також галузь зв’язку й інформатизації, яка складається з мереж
телекомунікаційного та поштового зв’язку, Інтернет-мережі, систем
інформатизації [125].
Сучасному етапу розвитку економіки характерні динамічність і суперечливість
ринкових перетворень. Високі темпи розвитку науково-технічного прогресу значно
впливають на розвиток економічних процесів країни в цілому і, найбільшою мірою,
на транспортну галузь.
Транспорт являється однією з найважливіших галузей національної економіки,
ефективне функціонування якого є необхідною умовою стабілізації економіки,
розвитку зовнішньоторговельної діяльності, задоволення потреб населення і
суспільного виробництва у перевезеннях, захисту економічних інтересів України.
Інноваційний розвиток транспортної галузі країни в контексті нової моделі
розвитку, повинен забезпечити створення фундаментальної інноваційної бази для
утвердження України як високо розвинутої транспортної і транзитної держави з
конкурентоспроможними видами транспорту, здатними на рівноправну інтеграцію в
європейський та світовий транспортний процес як частину науково-технологічного,
економічного та соціального просторів.
Основні середньострокові напрями інноваційної діяльності на
транспортно-дорожньому комплексі на період 2003-2008рр., визначені та
затверджені рішенням Колегії Міністерства транспорту і зв'язку від 07.07.
2003р. (наказ та зв'язку від 10. 07. 2003р. № 513) у відповідності з вимогами
Закону України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”.
До цих напрямів віднесені наступні:
- оновлення рухомого складу всіх видів транспорту;
- розбудова визначених міжнародних транспортних коридорів;
- впровадження нових технологій, спрямованих на забезпечення
конкурентоспроможності на ринку транспортних послуг;
- створення та впровадження інформаційних систем нового покоління;
- впровадження заходів з підвищення рівня безпеки та охорони праці на
транспорті, поліпшенню екології;
- впровадження енергозберігаючих технологій;
- підвищення швидкості руху на залізничному транспорті;
- розбудова аеропортів та розвиток внутрішніх перевезень авіаційним
транспортом;
- вдосконалення нормативно-правової бази транспорту у сфері інноваційної
діяльності.
Швидке зростання обсягів авіаперевезень, яке створює надмірне перевантаження
повітряного простору і аеропортів, посилення вимог безпеки авіації, якості,
надійності та регулярності авіаперевезень, вимагає перегляду існуючих
технологій наземного обслуговування авіаперевізників, пасажирів та вантажів.
На сьогоднішній день загальний стан об’єктів аеропортової інфраструктури
характеризується значним фізичним і моральним зносом. Відсутність сучасних
аеровокзальних комплексів і аеродромних споруд не дозволяє в повній мірі
застосовувати новітні технології на рівні міжнародних стандартів щодо
забезпечення якісного і безпечного обслуговування пасажирів та
авіаперевізників.
На сьогодні більшість польотів зорієнтовано на Державний міжнародний аеропорт
„Бориспіль”, який поступово може перетворитись на аеропорт-хаб європейського
типу. Передбачається подальший розвиток цього аеропорту, в тому числі,
реалізація проекту з будівництва нового пасажирського терміналу з сучасним
обладнанням.
Разом з тим, опрацьовуються питання модернізації та реконструкції інших
українських аеропортів – Донецьк, Львів, Одеса, що дозволить їм також приймати
далекомагістральні літаки.
Згідно з прогнозами Міжнародної організації цивільної авіації у період з
1997-2020 рік загальний попит на повітряні перевезення, в середньому,
зростатиме на 4,5 відсотки, а кількість обслуговуваних повітряних суден – на
3,5 відсотки. З урахуванням такого попиту світовий парк повітряних суден
збільшиться майже вдвічі (з 10000 одиниць у 1998 році до 20000 одиниць у 2020
році) [184].
Таким чином, протягом 2010-2020 років аеропорти України мають обслуговувати
пасажирські перевезення, обсяг яких збільшиться в 2,7 рази. Зростання обсягу
вантажних перевезень на цей період передбачається у 4 рази [10].
В Україні налічується 34 діючих аеропортів, з яких Джанкой, Київ (Антонов),
Ліманське здійснюють вантажне перевезення, Ялта – вертодром. В 23 аеропортах є
пункти пропуску через державний кордон. 7 аеропортів є стратегічними.
Аеропортові технології, технічний стан споруд, будівель, систем та обладнання
не відповідає сучасним вимогам (більшість аеровокзалів та аеродромів були
збудовані в 60-х та 70-х роках минулого століття).
Оснащення стратегічних аеропортів України має відповідати вимогам
сертифікаційної придатності, що пред’являються до аеропортів стандартами та
міжнародною практикою ICAO, IATA та ЄКЦА.
Визначено, що головними напрямами державної політики стосовно стратегічних
аеропортів є:
- упорядкування відносин власності та господарювання, створення умов для
забезпечення єдиних засад для їх розвитку;
- закріплення земель стратегічних аеропортів за державою з оформленням актів
землекористування на аеропорти;
- виконання положень Державної комплексної програми розвитку авіаційного
транспорту до 2010 року, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від
27.01.200
- Київ+380960830922