РОЗДІЛ 2
аналіз системи управління дебіторської заборгованості аграрних підприємств
2.1. Оцінка стану розрахункових відносин в аграрному секторі економіки України
Сучасне і повне виконання платіжних зобов'язань є елементарною умовою
функціонування підприємств. Проте при переході до ринкових відносин
господарювання в Україні спостерігалася тенденція неплатежів, тобто нездатність
підприємств виконувати своєчасно і у повному обсязі свої платіжні зобов'язання,
які виникають між підприємствами і організаціями за матеріальні цінності і
послуги, між підприємствами та фінансовими органами і банками, а також з
населенням. Для визначення неплатежів застосовуються показники балансу про
прострочені позики, оперативні данні банку про затримки виплат заробітної
плати, платежів до бюджету, оплати рахунків-фактур постачальників тощо.
В колишній системі господарських відносин поняття неплатежу
(неплатоспроможності, банкрутства), прийнятого в ринкових країнах, фактично
було відсутнє. Це було пов'язано з принципово іншими джерелами формування
оборотних активів підприємств, які в умовах планової економіки були
представлені в основному бюджетними коштами і кредитами Держбанку дуже
близькими за своєю природою до бюджетного фінансування.
При переході до ринкових відносин в Україні централізована система була
зламана, ціни лібералізовані, у той час як для подібного переходу не були
створені необхідні умови. Підприємства продовжували працювати, виробляти і
поставляти продукцію за інерцією, не звертаючи серйозної уваги на
платоспроможність покупців. В результаті виникла проблема неплатежів, наслідки
яких відомі всім. Це, по-перше, коли підприємства не можуть вчасно оплатити за
сировину, матеріали, товари, обладнання. По-друге, підприємствам не вигідно
отримувати на розрахунковий рахунок кошти від своїх боржників (дебіторів): їх
забирає держбюджет і постачальники енергоносіїв. Квота коштів на невідкладні
потреби дуже мала, для того, щоб її вистачало для оплати сировини, створення
товарних запасів тощо. В результаті і дебіторська, і кредиторська
заборгованість зростають. Підприємства, самостійно, вирішуючи проблеми
неплатежів, здійснюють оплату один за одного, переходять на прямий товарообмін.
Аналіз господарської практики свідчить, що здійснюючи оплату один за одного,
підприємства, найчастіше, не оформлюють належним чином правовідносини, що
виникають. В результаті виникають багаточисленні конфлікти з контролюючими
органами, насамперед, з податковими адміністраціями [120, с. 96].
За даними Міністерства фінансів України за 2006 р. дебіторська заборгованість
збільшилась на 64,6 млрд. грн., або на 20,2% (за 2005 р. – на 7,8 млрд. грн.),
кредиторська – на 61,3 млрд. грн., або на 15,3% (за 2005 р. – на 6,8
млрд. грн.).
Питома вага простроченої заборгованості залишається значною. Станом на 1 січня
2007 р. частка простроченої дебіторської заборгованості в сумі поточної
заборгованості України склала 5,2%, причому довгострокової в загальній сумі
дебіторської заборгованості - 2,7% (додаток Д).
Дебіторська заборгованість підприємств сільського господарства, мисливства та
пов’язаних з ним послуг за 2006 р. найбільше становила у Київській області та в
АРК. У Чернівецькій області та у м. Києві відсутня довгострокова
заборгованість, хоча частка простроченої залишається значною, що складає у
структурі поточної 14,0% і 16,9% відповідно.
Для оцінки платіжної системи дуже важливо простежувати стан дебіторської та
кредиторської заборгованості. При цьому визначається частка окремих статей, які
характеризують заборгованість в загальній сумі заборгованості (додаток Е).
У структурі дебіторської заборгованості на початок 2007 року найменша частка
простроченої заборгованості за векселями, а в кредиторській заборгованості – за
розрахунками із страхування та з оплати праці, але в загальній структурі вони
займають незначну частку.
Ці тенденції свідчать про те, що на фоні загальної економічної діяльності одним
із основних проблемних аспектів є відволікання фінансових ресурсів підприємств
через збільшення обсягів дебіторської заборгованості. Динаміка дебіторської
заборгованості відображена в додатку Ж.
Основною причиною, що зумовлює зростання дебіторської заборгованості є
відсутність належної фінансової дисципліни.
Як висновок маємо перевищення одного виду боргу над іншим і можна стверджувати
про неплатоспроможність підприємств. Це зумовлює необхідність активного та
комплексного застосування процедур відновлення платоспроможності підприємств.
Помісячний аналіз дебіторської заборгованості за 2005 р. (порівнюючи дані на
початок і на кінець року) свідчить, що дебіторська заборгованість між
підприємствами України зросла на 2,4% (табл. 2.1).
Найбільша сума заборгованості 321072,0 млн. грн. зафіксована на 1 жовтня, це
відбулося внаслідок зростання дебіторської заборгованості за розрахунками з
бюджетом, із внутрішніх розрахунків та іншої поточної заборгованості. Найменша
сума дебіторської заборгованості зафіксована на 1 лютого - 292206,9 млн. грн.,
що в розрізі її статтей, пояснюється зменшенням заборгованості за товари,
роботи, послуги.
Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги протягом року зросла на
0,5%, причому найбільші її суми - в другій половині року, а найменші – станом
на 1 лютого 2005 р. Вагоме зростання заборгованості простежується за
розрахунками з векселями, найбільша її сума становила на кінець року, та з
бюджетом (на 22,8% та 11,8% відповідно). При цьому скоротилася дебіторська
заборгованість із внутрішніх розрахунків підприємств на 18,2%.
Таблиця 2.1
Динаміка дебіторсько
- Київ+380960830922