РОЗДІЛ 2
ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЛАНІВ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Аналіз стану й фінансове забезпечення реалізації інвестиційних проектів розвитку підприємства
Ефективний розвиток промислових підприємств багато в чому обумовлюється вибором і фінансовим забезпеченням програм розвитку, тобто інвестиційними ресурсами.
Припинення спаду виробництва й обсягів продажів продукції підприємств можливо при значному зростанні капіталовкладень, а також із вживанням спеціальних заходів державної підтримки зі збільшення випуску конкурентоспроможної продукції. У цей час має місце негативна тенденція зростання імпорту машин і устаткування, що негативно позначається на стані власного виробничого комплексу. Сформована ситуація вимагає вживання державних заходів із захисту вітчизняних виробників продукції. Вирішальною умовою розвитку і стійкого стану підприємств є ефективність вкладення капіталу в інвестиційний проект. Необхідно, щоб господарський суб'єкт, орієнтований на одержання інвестицій під проект, розраховував у перспективі на необхідну в країні його продукцію і на прибуток від її реалізації.
Значно знизилися інноваційна діяльність, обсяги впровадження прогресивних технологічних процесів, виробництва нових видів продукції. Обсяги науково-технічних розробок, виконаних і прийнятих замовником, у 2005 р. склали (за собівартістю) 2406,9 млн. грн., що становить 29,3% від рівня 1990 р. Джерелами фінансування науково-технічних розробок є: держбюджет (33,2%), кошти замовників на території України (32,6 %), кошти іноземних держав (24,3%), кошти Держінфонду, позабюджетних фондів і фондів науково-технічного розвитку мають незначну питому вагу (3,1%) у структурі джерел [140, с. 361]. Знижується частка підприємств, що впроваджують технологічні інновації в 2000 р. - 14,8%; 2003 р. - 11,5, 2004 р. - 10, 2005 р. - 8,8 % усіх промислових підприємств. Із всіх промислових підприємств у 2005 р. впроваджували інновації: механізацію і автоматизацію виробничих процесів - 37,2%, нові технологічні процеси - 49,4%. Знизився технологічний рівень виробництва. Частка продукції машинобудування, освоєної вперше в Україні в 1990 р. становила 6,7%, у 2005 р. скоротилася до 4,2%. Питома вага створених зразків нових типів техніки з технічним рівнем вище наявних вітчизняних і зарубіжних аналогів знизилася в 1997 р. до 1,7%, у 1999 р. - зросла до 2,6%. Однак порівняно з 1990 р. кількість створених зразків зменшилася більш ніж у 2,2 раза. У 2,4 раза знизилася кількість нових видів продукції машинобудування, уперше освоєного і прийнятого до серійного випуску.
Такий стан у відновленні продукції став результатом зниження інвестицій, у результаті чого фінансування НДР і НДДКР, фундаментальних наукових і прикладних досліджень перебуває на найнижчому рівні.
Аналіз стану фінансового забезпечення розвитку промислових підприємств показує, що вихід із кризи й підйом економіки країни вимагає прийняття адекватних рішень, спрямованих на прискорення інвестиційних процесів. Закріплення економічної стабілізації та відновлення промислового виробництва вимагають активної стратегічної політики, обґрунтованого довгострокового стратегічного курсу, спрямованого на створення, нарощування й ефективність використання наукового й технічного потенціалу підприємств відповідно до національних потреб. Вихід із кризи можливий лише на шляхах поновлення й активізації відтворювальних процесів, мобілізації та ефективного використання інвестиційних ресурсів.
Обґрунтованість інвестиційних планів визначається насамперед ступенем забезпеченості ресурсами, необхідними для їх здійснення. Тому особливу увагу на стадії обґрунтування капіталовкладень потрібно приділяти аналізу потенційних джерел фінансування, вибору їх відповідно умовам надання й повернення та пошуку оптимального варіанта. Це завдання зараз значно ускладнено, що пояснюється, насамперед, дефіцитом власних фінансових ресурсів більшості промислових підприємств України й недосконалістю механізму залучення позикового капіталу. Ринкові умови господарювання визначають появу великої кількості потенційно можливих напрямків інвестування капіталу підприємств і потребу у великому обсязі фінансових коштів. Реформування системи господарювання, розвиток форм власності й організаційних форм підприємств визначили появу широкого набору джерел і способів фінансування проектів. Разом із тим вибір і застосування окремих джерел вимагає всебічного обґрунтування наслідків їх використання.
Характер походження фінансових коштів, умови їх залучення, максимальний термін використання впливають на ефективність інвестиційних процесів і визначають специфічні особливості інвестиційного обґрунтування. Виникає необхідність у вивченні особливостей використання окремих груп джерел фінансування і їх впливу на результат здійснення проектів.
Відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність" фінансування капіталовкладень можливо за рахунок:
власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійних лих, грошові нагромадження й заощадження громадян, юридичних осіб тощо);
позикових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські й бюджетні кредити);
притягнутих фінансових коштів інвестора (кошти, отримані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);
бюджетних інвестиційних асигнувань;
безкоштовних і благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.
Види джерел фінансування інвестиційної діяльності промислового підприємства відповідно до діючого законодавства подані на рис. 2.1.
У цей час в Україні спостерігається тенденція децентралізації інвестиційного процесу. Джерела інвестицій в основний капітал у 2005 р. розподілилися в такий спосіб: централізовані (бюджетні) - 9,7% загального обсягу, кошти комунальних і колективних підприємств і організацій - 57,4, кредити банків - 14,8, інозем