РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО ТА ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Оцінка зовнішніх факторів, які впливають на формування потенціалу персоналу підприємств металургії
Дослідження показали, що в теорії управління персоналом надзвичайно важливе значення людського потенціалу давно визнано, проте зазначимо, що в практичній діяльності це не завжди знаходило адекватне вираження. Так, у Радянському Союзі як фактор виробництва людський потенціал не розглядався взагалі, на перше місце висувалися труд, земля, капітал. Тому протягом десятиліть перед вітчизняними підприємствами не стояло завдання розробки стратегії формування, розвитку та використання персоналу.
Статистичні дані, які наведені Всесвітнім банком та базуються на основі досліджень у більш ніж 160 країнах світу, показують, що значні економічні досягнення на двадцять відсотків складаються з природного капіталу, на шістнадцять відсотків - із реального фізичного капіталу, інші ж шістдесят чотири відсотки пов'язані з людським капіталом [50, с.69; 80, 351]. Чим вище резерви людського потенціалу, тим швидше удосконалюється і продуктивніше використовується і матеріальний фактор підприємства.
Перш ніж робоча сила буде використовуватися, вона повинна бути сформована в кількісному та якісному відношенні. Вихідною базою для визначення кількісних характеристик людських ресурсів слугує чисельність населення. По загальній чисельності населення Україна займає друге місце серед країн СНД, поступаючись тільки Росії, що свідчить про високий потенціал формування людських ресурсів.
В умовах інтегрування України у світовий економічний простір важливим завданням є визначення факторів, що впливають на формування потенціалу людських ресурсів. На формування потенціалу людських ресурсів впливає низка факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх. Більшою мірою його величина залежить від двох основних чинників: демографічної ситуації (загальна чисельність населення, його структура, тривалість життя, рівень народжуваності та смертності) та якості людського капіталу (рівень життя, освіта, здоров'я, культура тощо).
Демографічні фактори впливають в основному на кількісну складову потенціалу людських ресурсів. Однак, як відмічає ряд дослідників [52, с.62; 72, с.8-19], їх вплив не зводиться до чисто кількісних тенденцій. Цей вплив виявляється у формуванні демографічної якості населення через його генофонд, стан здоров'я, тривалість активного періоду.
Досліджуючи динаміку чисельності України у 1995-2005 рр. (рис.2.1), зазначимо, що загальна чисельність населення України з кожним роком поступово зменшується. Головним фактором зменшення чисельності населення є його природне скорочення. Так, за 1995-2005 рр. загальна чисельність скоротилася на 4367,6 тис.чол., або 8,5%. Середньорічне скорочення населення становило 436,76 тис.чол.
Рис. 2.1. Динаміка чисельності населення України в 1995-2005 рр.
Аналізуючи дані табл. 2.1, зазначимо, що протягом 1995-2005 рр. в Україні спостерігаються такі тенденції:
- зменшення загальної кількості народжених у 2005 р. порівняно з 1995 р. на 66,8 тис.осіб, або 13,6%. Загальна кількість народжених за період
Таблиця 2.1
Динаміка чисельності населення України у 1995-2005 рр. [140, с.170]
(тис.осіб)
РікКількість народжених Кількість померлихПриродний прирістМіграція населення між Україною та іншими державами (приріст, або скорочення населенняВсього населення на кінець року1995492,9792,6-299,7-131,651297,11996467,2776,7-309,5-169,250818,41997442,6754,2-311,6-136,050370,81998419,2719,9-300,7-152,049918,11999389,2739,2-350,0-138,349429,82000385,1758,1-373,0-133,648923,22001376,4745,9-369,5-152,248457,12002390,7754,9-364,2-33,848003,52003408,6765,4-356,8-24,247622,52004427,3761,3-334,0-7,647280,82005426,1782,0-355,94,646929,5
зменшилася на 116,5 тис.осіб (або 23,6%) з 492,9 тис.осіб у 1995 до 376,4 тис.осіб у 2001 р. З 2002 року відбувається незначне збільшення загальної кількості народжених. Так, у 2005 році кількість народжених збільшилася на 49,7 тис.осіб (або 13,2%) порівняно з 2001 р.;
- незначне зменшення смертності (від 9,7% у 1998 році до 1,3% у 2005 році) порівняно з 1995 роком, коли смертність була найбільшою;
- перевищення загальною кількістю померлих загальної кількості народжуваних. Це перевищення коливається від 1,6 разу у 1995 р. до 2,0 разів у 2000 та 2001 роках;
- поступове зменшення чисельності населення країни відбувалося як за рахунок від'ємного природного приросту, так і від'ємного сальдо міграції. Зауважимо, що природний приріст практично не покращився, що і на теперішній час забезпечує зменшення чисельності населення країни;
- з 2002 р. сальдо міграції порівняно з попереднім роком зменшилося
на 118,4 тис.осіб і становило 33,8 тис.осіб. У 2005 р. зафіксовано позитивний показник сальдо міграції - 4,6 тис.осіб.
Таким чином, можна говорити про те, що чисельність людських ресурсів в Україні постійно скорочується. Незважаючи на те, що скорочення загальної чисельності населення в наступному році порівняно з попереднім роком не дуже велике, приблизно становить один відсоток, у довгостроковій перспективі можна очікувати серйозного впливу цього фактора на структуру та обсяг національного ринку. Отже, збереження наявних людських ресурсів при скороченні населення стає одним із головних загальнодержавних завдань.
Негативна демографічна ситуація, що склалася в останні роки в нашій країні, а також відсутність сприятливих соціальних умов призвели і до скорочення постійного населення в працездатному віці як в Україні, так і в Запорізькій області. Значна частка померлих припадає саме на населення в працездатному віці. Порівняно з 2000 роком збільшився коефіцієнт смертності населення в працездатному віці. Основними причинами смерті залишаються хвороби системи кр