РОЗДІЛ 2
ДІАГНОСТИКА ВИРОБНИЦТВА ТА ОЦІНКА МЕТОДИЧНИХ
ПІДХОДІВ ДО ЙОГО ПРОГНОЗУВАННЯ
2.1. Ідентифікація загальних тенденцій споживання
Економічна криза, що розпочалась разом з розпадом СРСР спричинила розвиток кризових явищ і в інших сферах суспільного життя людини. Не стали винятком і демографічні процеси. На тлі падіння життєвого рівня населення, зниження соціального захисту, екологічних катаклізмів, розвалу системи охорони здоров'я відбулось значне скорочення тривалості життя населення України. З іншого боку негативні тенденції почали проявлятись і в процесах відновлення населення. В 1994 році смертність населення України вперше перевищила народжуваність [143], ці тенденції спостерігаються і до цього часу. Зниження народжуваності в першу чергу пояснюється зниженням життєвого рівня населення, соціальної захищеності, катастрофічно низьким рівнем задоволення первинних потреб тощо. А це впливає не тільки на народжуваність, а й на здоров'я нації. З іншої сторони, сьогодні формуються проблеми, що уже проявляються і ще гостріше виявлять себе в майбутньому (зниження частки працюючих в загальній чисельності тощо).
Чи не найгостріше стоїть проблема забезпечення населення продуктами харчування в достатній кількості, належної якості. Інформація, що характеризує споживання населенням продуктів харчування ґрунтується на двох основних статистичних програмах: балансах споживання основних продуктів харчування та вибіркових дослідженнях бюджетів домогосподарств. Аналіз статистичних даних свідчить про різке зниження, з початку 90-х років минулого століття, споживання молочних та м'ясних продуктів, яєць, риби, цукру, фруктів та овочів (тобто найважливіших продуктів харчування).
На ринку спостерігається парадоксальна ситуація, коли є достатня кількість продукції, але населення не в змозі її придбати через ціну, або не бажає купувати через її низьку якість. Наповнення ринку товарами досягається на фоні низького рівня споживання продуктів харчування, простежується продовольча недоступність окремих видів товарів для населення [118 с.71-72].
Більш детально обсяги споживання основних продуктів харчування представлено в додатку А. Аналізуючи їх можна відмітити, що раціон пересічного українця за калорійністю є на 15-50% нижчим, ніж в економічно розвинених країнах світу. Варто зважити, що основу раціону більшості населення складають: картопля, хлібопродукти, макаронні вироби, спостерігаються прояви парадоксу "Гіфена". Якщо з розрахунків виключити ці продукти, то рівень споживання продуктів харчування становитиме 50% до рівня розвинутих країн.
Для визначення рівня задоволення потреб населення України у продуктах харчування розраховуються два види норм харчування: раціональні норми харчування та мінімальні норми продовольчого споживання. Досягнення рівня першого виду норм свідчить про достатній рівень задоволення потреб споживачів продуктами харчування. Українським НДІ харчування розроблені норми оптимального харчування, які передбачають добову калорійність їжі на рівні - 2928 ккал. Проте, слід відмітити, що вони розроблялись в період соціально-економічної кризи, наслідком чого став занижений їх рівень відповідно до норм, що діяли в Радянському Союзі та норм споживання, які встановленні в країнах західної Європи.
Мінімальні норми продовольчого споживання визначають мінімально-необхідні обсяги споживання продуктів харчування. Вони вказують мінімально-допустимі значення обсягів споживання, зменшення яких свідчить про порушення продовольчої безпеки держави. Ці норми розраховуються у відповідності до Закону України "Про прожитковий мінімум" [59] і затверджені Постановою Кабінету Міністрів.
Аналізуючи дані додатку А1, помітно, що по більшості продуктових позицій обсяги споживання є недостатніми. Вони менші у порівнянні зі споживанням аналогічних продуктів у країнах Заходу та відповідними раціональними нормами. При порівнянні з мінімально необхідними обсягами споживання достатній рівень характерний лише для декількох позицій - картопля, хлібобулочні вироби, тоді, як по більшості позицій: м'ясо та м'ясопродукти, риба та рибопродукти, молокопродукти - їх рівень є нижчим від необхідного. У порівнянні з раціональними нормами харчування нестача жирів становить - 45-50%, білка 25-30%, вітамінів 30-40%. Стосовно норм мінімального продовольчого споживання, фактичний рівень споживання населенням продовольчих товарів є також недостатнім. Обсяги споживання основних продуктів харчування представлено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Споживання основних продуктів харчування населенням України
(на одну особу за рік; кг)
Вид продукції19901995200020032004200520062006 до 1990, %М'ясо і м'ясопродукти, (у перерахунку на м'ясо; включаючи сало і субпродукти в натурі)6839333539394261,8Молоко і молочні продукти (у перерахунку на молоко)37324419922622622623563,0Яйця, шт.27217116621422023825192,3Риба і рибопродукти17,53,68,412,012,314,414,180,6Цукор5032373638384080,0Олія11,68,29,411,313,013,513,6117,2Картопля131124135138141136134102,3Овочі та баштанні10297102114115120127124,5Плоди, ягоди та виноград (без переробки на вино)4733293334373574,5Хлібні продукти (хліб, макаронні вироби у перерахунку на борошно; борошно, крупи, бобові)14112812512512612412085,1Калорійність (ккал/добу) 359726962661279829102916293581,6
Спостерігається тенденція до витіснення з раціону дорогих продуктів більш дешевими. Такий стан забезпечення населення продуктами харчування не сприяє задоволенню потреб та досягненню збалансованого розвитку організму, нестача в організмі необхідних макро- та мікроелементів порушує його нормальний розвиток, що негативно позначається на здоров'ї населення.
Визначальним фактором рівня життя, показником соціального становища, лімітуючим чинником, який визначає рівень задоволення потреб споживача є доходи. Досліджуючи їх рі
- Київ+380960830922