РОЗДІЛ 2
Структура та оцінка маркетингового комплексу підприємств поліграфічної
промисловості
2.1. Поліграфічний ринок України та його оператори
Поліграфічна галузь у світі - одна з найпривабливіших для здійснення
інвестицій, а в Україні - друга за інвестиційним рейтингом після харчової
промисловості. За річним обігом галузь займає четверте місце в світі та
знаходиться у десятці лідерів за прибутковістю.
Основними видами друку є офсетний, флексодрук та трафаретний. Глибокий та
високий види друку застосовуються рідко. В Україні поліграфічна промисловість
та видавнича справа налічує 6 683 підприємств, це понад 12 % від загальної
кількості промислових підприємств [26]; 2 000 з них працюють в столиці. Не так
давно Київ був єдиним поліграфічним центром країни, сьогодні регіональні
друкарні відбили у столичних конкурентів близько 60% регіональних замовників.
Зростання обсягів виробництва в Києві відбувається за рахунок залучення
клієнтів, які раніше розміщували свої замовлення за кордоном. Структуру
поліграфічного ринку за видами продукції наведено на рис. 2.1 [1 Параметри
дослідження: метод дослідження – кабінетні дослідження; вибірка – поліграфічні
підприємства з офсетним видом друку; географія – 80% - Київ, 20% - міста з
кількістю населення 700 тис.+; кількість опитаних – 87 компаній.]
Рис. 2.1 Структура виробництва поліграфічної продукції
В табл. 2.1 показано основні показники розвитку промислової продукції України
взагалі порівняно з динамікою поліграфічної галузі.
Таблиця 2.1
Місце поліграфічної галузі у у загальному обсязі промислової продукції [24-26]
Роки
Показники
2002
2003
2004
2005
приріст до попереднього року, ± %
2003
2004
2005
Загальний обсяг реалізованої пром.продукції, млн. грн.
229 634
289 117
400 757
468 563
26
39
17
Обсяг продукції поліграфічної промисловості та видавничої справи, млн. грн
5 159,7
5 878,0
7 525,5
8 431,0
14
28
12
Як видно з таблиці, динаміка обсягу продукції поліграфічної промисловості
демонструє ті ж тенденції, що і промисловість країни взагалі, але трохи
уповільненими темпами. Сплеск приросту у 2004р. ймовірно пов’язаний з
президентською передвиборчою компанією та наступними політичними подіями.
Оператори ринку очікують аналогічні тенденції напередодні парламентських
виборів 2006 р.
За індексами обсягів виробництва промислової продукції у порівняльних цінах
поліграфічна галузь також демонструє стійке зростання: 125,9 у 2004р., 112,7 у
2005р.; знаходячись за цим показником на рівні харчової промисловості та
поступившись лише виробництву будівельних матеріалів та виробів з деревини
[26].
Основні тенденції ринку друкарських послуг: зростання виробництва за всіма
видами продукції, концентрація капіталу, інвестування у нові поліграфічні
виробництва, реорганізація підприємств. Ринок має значний потенціал, особливо в
рекламному секторі. Пропорційною зростанню ринку є поява нових середніх і малих
виробництв, що демпінгують за ціною, часто не забезпечуючи належної якості
друку та сервісу. Малі та середні друкарні тяжіють до універсальності, великі -
до спеціалізації та високого рівня менеджменту. Великі та середні друкарні
контролюють більше 60% ринку та обслуговують найвигідніших замовників.
Надзвичайно привабливий, ще повністю неосвоєний сегмент ринку друкарських
послуг - рекламна поліграфія.
Законодавство. З метою сприяння розвитку та підтримки поліграфічної галузі з
другого півріччя 2001 року Верховною Радою було введено в дію Закон України
“Про внесення змін та доповнень в деякі закони України щодо питань
оподаткування в частині, яка стосується видавничої справи”, який запровадив
нульові митні ставки на ввезення картону та певних товарів, що використовуються
у поліграфічній галузі (фарби, лаки тощо) замість існуючої -10%. Також
імпортерів таких товарів було звільнено від сплати ПДВ (20%) до моменту
реалізації. Ця відстрочка дозволила звільнити обігові кошти, а відсутність мита
– зменшити вартість сировини та матеріалів для поліграфічної галузі. Від
оподаткування звільнився прибуток від продажу видавничої продукції.
Як результат, зросли обсяги імпорту сировини, українські виробники картонної
упаковки змогли підвищити обсяги випуску продукції на 15-25%. Термін дії
нульової ставки на ввезення картону закінчився 01 січня 2003 року.
З січня по березень 2003 року виявилися негативні наслідки ситуації: позиції
українських виробників послабилися як на внутрішньому, так і на російському
ринку. Ціни на сировину та матеріали різко зросли. Як наслідок, ціни на готову
продукцію зросли у середньому на 7%. Багато друкарень працювало зі збитками,
прагнучи втримати замовників, зберегти ціни.
Єдиний в країні виробник пакувального макулатурного картону – ВАТ “Київський
картонно-паперовий комбінат” (м. Обухів) відміну та запровадження митних
обмежень не відчув через стійке зростання попиту на продукцію комбінату
внаслідок монопольного положення на ринку. Імпорт целюлозного картону взагалі
не суперечить вітчизняним інтересам, бо він в Україні не виробляється. Виникає
суттєве питання: навіщо запроваджувати мито на продукцію, яка в країні не
виробляється?
Головні наслідки відміни пільг – загострення конкуренції на внутрішньому ринку,
перевищення пропозиції над попитом (через скорочення експорту в Росію),
перерозподіл ринку на користь великих виробництв-лідерів, вихід з ринку
невеликих підприємств з застарілим обладнанням. Обмеження імпорту навряд чи
дозволить збільшити кількість та покращити якість вітчизняного картону і
паперу, для цього необхідн