Формування механізмів управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств

РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ АГРАРНИХ
ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Маркетингове позиціювання аграрних підприємств за умов впливу глобальних
чинників
Передумовою здобуття конкурентних позицій є маркетингова орієнтація
підприємств. Оптимальне поєднання виробничих ресурсів може забезпечити високу
якість та рівень цін, нижчий у порівнянні з конкурентами, що сприяє досягненню
сталих конкурентних переваг. Динамічність ринкового середовища вимагає від
аграрних формувань розробки ефективних стратегій позиціювання.
Важливим резервом комерційної політики в агропромисловому комплексі є
вдосконалення цінового механізму. Ціноутворення передбачає формування ціни як
кількісного виразу цінності продукту в уяві споживачів. Якщо ціна нижча, ніж
споживачі бажають платити, то продавець утрачає потенційні прибутки. Оскільки
продукт може оцінюватись окремими споживачами більшою мірою, ніж іншими,
продавець може реалізовувати окремі продукти за різними цінами для принципово
відмінних груп споживачів (вітчизняних та зарубіжних).
Децентралізовані переговори між індивідуумами та фірмами широко
використовуються в прямому маркетингу, коли ринкові трансакції здійснюються без
залучення посередників. Обидві сторони контракту можуть бути географічно
віддалені. Серед недоліків такого методу відзначається неповна інформація
сільськогосподарських виробників про ринкові альтернативи. На початковій стадії
реформування набули поширення бартерні угоди, що було перешкодою для
становлення ринкових відносин. Однак в останні роки питому частку таких
операцій зведено до мінімуму (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Питома частка продукції, реалізованої сільськогосподарськими підприємствами за
бартерними угодами, у відсотках [172, 173, 175]
Регіони
Роки
2006 р. до 2004 р. (в.п.)
2004
2005
2006
Автономна Республіка Крим
2,4
0,9
0,3
-2,1
області: Вінницька
0,1
0,1
Волинська
1,8
1,2
0,9
-0,9
Дніпропетровська
0,4
0,2
0,2
-0,2
Донецька
0,6
0,3
0,1
-0,5
Житомирська
0,9
0,4
0,2
-0,7
Закарпатська
0,2
0,1
-0,2
Запорізька
0,9
0,5
0,4
-0,5
Івано-Франківська
Київська
0,9
0,5
0,6
-0,3
Кіровоградська
0,4
0,3
0,2
-0,2
Луганська
1,3
0,6
0,5
-0,8
Львівська
0,3
0,1
0,1
-0,2
Миколаївська
1,9
1,4
1,2
-0,7
Одеська
2,3
1,7
1,2
-1,1
Полтавська
1,2
0,7
0,7
-0,5
Рівненська
0,9
1,0
1,2
0,3
Сумська
0,3
0,4
0,2
-0,1
Тернопільська
1,1
1,1
1,0
-0,1
Харківська
0,5
0,2
0,1
-0,4
Херсонська
1,5
0,5
0,3
-1,2
Хмельницька
1,2
0,6
0,4
-0,8
Черкаська
0,7
0,4
0,1
-0,6
Чернівецька
0,5
0,1
-0,5
Чернігівська
1,3
0,6
0,3
-1,0
У процесі руху продукції сільського господарства від виробника до кінцевого
споживача відбуваються зміни у вартості продовольства, які координуються за
допомогою цінового механізму. Через комунікативні цінові сигнали глобальне
конкурентне середовище впливає на поведінку суб’єктів системи продовольчих
ринків [272].
Процеси інтеграції агропромислового комплексу України в світову економіку та
перспективи вступу до Світової організації торгівлі визначають необхідність
відображення в аграрній комерційній політиці інтересів вітчизняних
товаровиробників. Це вимагає застосування досконалих регуляторних механізмів,
спроможних нівелювати вплив коливання обсягів пропозиції на рівень цін.
Процес росту цін за відсутності насичення ринку в 1997-2000 рр. відображено на
наступному рисунку. Надлишкова пропозиція в 2001 та 2004 роках супроводжувалася
зниженням цін, а дефіцит продукції сільського господарства в 2003 р. –
підвищенням цін (рис. 2.1). Це свідчить про необхідність удосконалення
регуляторних механізмів.
Рис. 2.1. Темпи приросту (зниження) цін реалізації та обсягів валової
продукції, виробленої сільськогосподарськими підприємствами України
(до попереднього року, відсотків) [29, 189, 224]
Ціна є важливим елементом маркетингового комплексу. Безпосередній вплив цін на
прибутки підприємств пов’язаний із механізмом формування виручки від
реалізації, а опосередкована дія поєднується з попитом та обсягами реалізованої
продукції. Високий рівень цін може відображати престижність товару. Зниження
обсягів експорту з України багатьох сільськогосподарських продуктів та
посилення залежності від імпорту визначає актуальність проблеми вдосконалення
системи маркетингу. Зокрема, необхідно вдосконалити цінову політику в аграрній
сфері.
Необхідність нарощування експортного потенціалу України вимагає вирішення
проблеми ціноутворення стосовно сільськогосподарської продукції й
продовольства, призначених для вітчизняних та глобальних споживачів.
Неадекватні позиції аграрних виробників у порівнянні з іншими суб’єктами
системи аграрного підприємництва призводять до переважаючої ринкової сили
останніх у процесі торгів. Селяни все ще не можуть позбавитися психології
виробничої орієнтації, в той час як посередники посилюють свої стратегічні
маркетингові позиції.
Рівень цін на сільськогосподарську продукцію впливає на доходи виробників,
витрати споживачів на придбання продовольчих товарів, доходи посередників, суми
експортних надходжень від реалізації продовольства на світовому ринку.
Ефективність цінового механізму визначає перспективи економічного розвитку та
росту, тому урядовим органам необхідно проводити комплексну політику і
здійснювати програми, пов’язані з впливом на кон’юнктуру вітчизняного та
світового ринків [262].
Важливим етапом формування цінової політики є усвідомлення чинників, які
впливають на ефективність виробничої та збутової діяльності. Серед факторів при
виборі стратег