РОЗДІЛ 2
УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ПРИВАБЛИВІСТЮ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Аналіз туристично-рекреаційного потенціалу Полтавської області
Розвиток тієї чи іншої сфери економіки має бути підкріплений наявністю
ресурсного потенціалу. Вагомий внесок у теорію дослідження територіальних
рекреаційних систем, методологію оцінки туристичного потенціалу та визначення
соціально-економічної ефективності його використання, формування та реалізації
туристичної політики зробили відомі українські вчені О. М. Адаменко, М. В.
Багров, О. Ф. Балацький, Л. Ф. Веденічев, С. А. Генсірук, Л. С. Гринів, М. І.
Долішній, В. К. Євдокименко, Я. І. Жупанський, О. В. Живицький, П. В. Жук, М.
Г. Ігнатенко, В. С. Кравців, М. П. Крачило, В. І. Карсекін, Н. Ю. Недашківська,
В. П. Руденко, О. І. Шаблій, а також іноземні науковці К. Каспар, Й.
Кріппендорф, Г. Опашовський, В. Фреєр, Р. Цюнд та ін.
На сьогодні регіональні програми розвитку економіки України та інших країн
світу набувають значного сенсу, бо вони є головним перспективним напрямом
прогресивного розвитку окремо взятої території. У практиці існують різні
підходи до розробки регіональних програм розвитку. Відповідно до об’єкта
дослідження в першу чергу нас цікавить рекреаційний підхід, що базується на
оцінці природно-ландшафтного комплексу, стану екології регіону, пам’ятників
історії, культури, сакрально-культових об’єктів і ін.
Тому, в першу чергу слід детально охарактеризувати та проаналізувати основні
ресурси даної сфери економіки в регіональному розрізі. Полтавський регіон має
сприятливі рекреаційно-туристичні ресурси не лише для відпочинку, а й для
лікування, що має особливе значення на сьогодні, за умови прогресивного
розвитку курортної індустрії, складовою часткою якої є SPA-курорти. За
прогнозами експертів, саме даний напрям є найпривабливішим для інвесторів,
особливо іноземних. Сприятлива екосистема та порівняно невисокий рівень
урбанізації, вигідне транспортно-географічне положення, розвинена транспортна
інфраструктура, наявність унікальних природних, історико-культурних об’єктів,
мережа підприємств оздоровлення, відпочинку, прийому є невід’ємними аспектами
розвитку рекреаційного комплексу та формування високоприбуткової сфери
діяльності, інвестиційно-привабливого комплексу. Особливо слід відмітити значне
збільшення обсягів туристичних потоків у 2002 та 2003 рр. – до 55,848 та 65,002
тисяч відповідно, що також позитивно характеризує можливість прогресивного
розвитку туристично-рекреаційного комплексу (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Обсяг туристичного потоку в Полтавському регіоні в 2001-2005 роках
Зрозумілою стає необхідність визначення залежності обсягу туристичного потоку,
що спостерігається в Полтавському регіоні, від різних видів туристичної
діяльності. Наприклад, на рис. 2.2. зображено розподіл відвідувачів за метою
відвідування у 2001 р., а на рис. 2.3. - в 2005 р.
Рис. 2.2. Розподіл туристів за метою відвідування за 2001 р.
Для того щоб здійснити повноцінний аналіз потенціалу туристично-рекреаційного
комплексу Полтавського регіону, необхідно провести розрахунки загальних
показників оцінки туристичної діяльності. Загальний рівень розвитку туризму та
рекреації в країні й окремому регіоні характеризується туристичними потоками,
які відображають стале прибуття в країну чи регіон туристів, а також їх вибуття
з країни за певний період часу. Туристичний потік характеризується такими
показниками: загальна кількість туристів і кількість туро-днів.
Вище вже було розглянуто динаміку обслугованих осіб, що вказує на зростання
обсягів туристичного потоку, починаючи із 2004 р., на 6 192 осіб.
У табл. 2.1 наведено значення показника кількість туро-днів, для розрахунку
використано загальноприйняту формулу (2.1):
_
ТД = Чтур * t , (2.1)
де ТД – кількість туро-днів;
Чтур. – чисельність туристів;
_
t – середня тривалість перебування одного туриста в даній країні (регіоні),
дні.
За середню тривалість перебування одного туриста в Полтавському регіоні
приймаємо 7 днів.
Таблиця 2.1
Розрахунок кількості туро-днів для показника
“Всього обслуговано туристів” Полтавського регіону за 2001–2005 рр.
Рік
Чисельність туристів (Чтур.), ос.
Кількість туро-днів
(ТД), дні
Динаміка ТД, по відношенню до попередніх років, дні
2001
49 472
346 304
2002
55 848
390 936
+44 632
2003
65 002
455 014
+64 078
2004
50 201
351 407
-103 607
2005
56 393
394 751
+43 344
Усього
276 916
1 938 412
+48 447
Таким чином, незважаючи на різке зменшення чисельності туристів у 2004 р.
порівняно з 2003 р. – на 14 801 особу, загальна чисельність туристів і
кількість туроднів зростає, отже, можемо зробити висновок про зростання
туристичних потоків в Полтавському регіоні (рис. 2.3).
Слід зауважити, що охоплення туристично-рекреаційною діяльністю населення
Полтавського регіону є особливо важливим показником для оцінки рівня розвитку
даного комплексу в регіоні. Використаємо показник інтенсивності туристичних
потоків: нетто- та брутто-інтенсивність.
Рис. 2.3. Динаміка показника чисельності туристів у Полтавському регіоні за
2001 - 2005 рр.
У табл. 2.2 відображено зміну показника нетто-інтенсивності розвитку туризму
Полтавського регіону за останні п’ять років. Обмежимося розрахунком лише цього
показника, адже саме він визначає, яка частка населення регіону здійснила хоча
б одну туристичну поїздку за рік.
Таблиця 2.2
Основні показники розвитку туризму Полтавського регіону за 2001-2005 рр.
Рік
Чисельність населення, що користувалося туристичними послугами (Чтур), ос.
Загальна чисельність населення регіону (Чнас), ос.
Коефіцієнт нетто-інтенсивно
- Київ+380960830922