РОЗДІЛ 2
ЕФЕКТИВНIСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПТАХОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ
2.1. Соціальна ефективність птахопродуктового підкомплексу
Соціальна ефективність птахопродуктового підкомплексу виражається насамперед ступенем виконання ним основного функціонального призначення - задоволення потреб населення у пташиних яйцях та м'ясі. Причому соціальні цілі розвитку цього комплексу повинні досягатися при мінімальному витрачанні живої праці, матеріально-технічних, фінансових та інших ресурсів.
Основним методом дослідження соціальної ефективності птахопродуктового підкомплексу є порівняння фактичних показників споживання його продукції з нормативними показниками. Норми споживання продуктів харчування розробляються науково-дослідними закладами з гігієни харчування. Розроблені Київським науково-дослідним інститутом гігієни харчування раціональні норми становлять: м'яса птиці з розрахунку на одну особу - 16,7 кг на рік, пташиних яєць - 290 штук. На час соціально-економічної кризи розроблено мінімальні норми споживання - м'яса птиці - 10,4 кг, яєць - 240 штук.
Інформаційною базою для вивчення тенденцій у споживанні продуктів харчування є матеріали обстеження домогосподарств, яке проводиться Держкомстатом за новою програмою з 1999 р. Вони дозволяють дослідити як показники середньодушового споживання, так і показники споживання в різних типах домогосподарств, в першу чергу в різних доходних групах.
Протягом 2001-2005 рр. середньодушове споживання яєць у Львівській області зросло з 15 до 18 штук на місяць, тобто на 33,3% (табл. 2.1). Характерно, що в міських поселеннях цей показник зріс з 15 до 22 штук, а в сільській місцевості залишився незмінним. Зважаючи на те, що місячна норма споживання яєць становить 24,2 штук, то ні в міських, ні в сільських сім'ях вона не досягнута. На основі цих показників можна зробити висновок про недостатнє виконання функціонального призначення птахопродуктовим підкомплексом в частині забезпечення населення яйцями (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Споживання пташиних яєць та м'яса і м'ясопродуктів у домогосподарствах (в середньому за місяць з розрахунку на одну особу)*
Показники2001 р.2003 р.2004 р.2005 р.2005р. до 2001р.,%Яйця, штукВсі домогосподарства15171820133,3у тому числі проживають:у міських поселеннях15192022146,7в сільській місцевості15151516106,7М'ясо і м'ясопродукти, кгВсі домогосподарства2,33,13,53,6156,5у тому числі проживають:у міських поселеннях2,63,83,84,2161,5в сільській місцевості1,82,23,02,7150,0 *Розраховано на основі джерела 132, с. 301-333.
Вітчизняна статистика не дозволяє досліджувати забезпечення населення м'ясом птиці. Матеріали обстеження домогосподарств містять інформацію про споживання м'яса та м'ясопродуктів без виділення їх окремих видів. Не складається окремий баланс м'яса птиці. Приблизну оцінку обсягу споживання пташиного м'яса можемо зробити на основі даних про його виробництво. В 2006 р. у всіх категоріях господарств Львівської області було вироблено 32,0 тис. т пташиного м'яса в живій вазі, тобто по 12,3 кг з розрахунку на одного жителя. Враховуючи вихід забійної маси від різних видів птиці, можна розрахувати, що середньодушове споживання м'яса птиці за рахунок власного виробництва не перевищує 8,5 кг, що значно менше від норми. Загалом норма споживання м'яса і м'ясопродуктів усіх видів становить 6,7 кг на одну особу за місяць, а фактичний показник у 2005 р. становив 3,6 кг, у тому числі в міських поселеннях - 4,2 кг, в сільській місцевості - 2,7 кг.
Крім даних обстеження домогосподарств, рівень споживання населенням продуктів харчування визначають на основі матеріалів балансів окремих їх видів, зокрема балансів яєць та м'яса і м'ясопродуктів. Вони дозволяють проводити аналіз річних показників середньодушового їх споживання. Зауважимо, що ці дані інколи значно відрізняються від даних обстеження домогосподарств.
В 2000 р. середньостатистичний житель Львівської області споживав 175 штук яєць. В 2006 р. цей показник зріс до 229 штук, тобто на 30,9%. В цілому по країні він збільшився на 49,7% (додаток А). Обласний показник в 2006 р. був гіршим від середнього по Україні на 21 штуку. Найвищим серед областей він був у Донецькій області (273 штуки), а найнижчим - у Волинській (210 штук).
Протягом 2000-2006 рр. середньодушове споживання м'яса та м'ясопродуктів у Львівській області зросло з 32,1 до 38,5 кг, тобто на 19,9% (додаток Б). Однак цей показник був нижчим від середнього по всій країні на 3,8 кг. Значним було відставання від найкращого серед областей показника - 11,4 кг - в Донецькій області.
Міські та сільські домогосподарства мають принципово різні засади свого продовольчого забезпечення. Якщо в перших харчовий раціон формується, в основному, за рахунок придбання продовольчих товарів на ринку, то у других - насамперед за рахунок виробництва та переробки продукції в особистому селянському господарстві.
В 2005 р. питома вага грошових доходів у структурі сукупних ресурсів у міських домогосподарствах становила 89,6%, а в сільських домогосподарствах - 76,7%. В тому ж році сукупні витрати міського домогосподарства Львівської області на продукти харчування становили 757,75 грн., з них грошові витрати - 693,41 грн., тобто питома вага грошових витрат на забезпечення харчового раціону становила 91,5%. На 8,5% харчовий раціон міських жителів формувався за рахунок самозабезпечення продовольством.
В сільських домогосподарствах це співвідношення дещо інше. В 2005 р. середньостатистичне домогосподарство витратило на придбання продовольчих товарів 779,61 грн. Грошові ж витрати на придбання продовольчих товарів становили 440,39 грн. Таким чином, харчовий раціон сільських сімей на 56,5% формується за рахунок придбання продовольчих товарів на ринку і на 43,5% - за рахунок виробництва продовольства в особистих селянських господарствах.
Таблиця 2.2
Питома вага спожитих пташиних яєць та м'яса і м'ясо