Ви є тут

Реформування форм господарювання в аграрному секторі економіки.

Автор: 
Стасів Олег Федорович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U000725
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
В УМОВАХ БАГАТОУКЛАДНОСТІ
2.1. Аграрний ресурсний потенціал Львівської області
Результати виробництва в сільському господарстві залежать, у першу чергу, від
наявності і використання земельних угідь. За територією (21,8 тис. км2), що
становить 3,6% від території України, Львівська область займає 17 місце в
державі. З півночі на південь область простягається на 240 км, із заходу на
схід – на 200 км. На заході протяжністю у 250 км її межі збігаються з
україно-польським державним кордоном. Відстань від Львова до столиці України –
Києва 575 км [151].
Земельні ресурси особистих селянських господарств і сільськогосподарських
підприємств Львівської області не відзначаються високою родючістю – грошова
оцінка земель нижча від середньої по країні. Водночас вона вища, ніж у сусідніх
країнах – Польщі, Словаччині, Угорщині. Однак це не перешкоджає їм досягати
високих показників урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності
тварин.
Площа сільськогосподарських угідь складає 1270,2 тис. га, ріллі – 799,1 тис.
га. Область належить до малоземельних регіонів, тому раціональне використання
сільськогосподарських угідь є особливо важливим. За роки перебудови відбувся їх
докорінний перерозподіл між категоріями господарств, що викликано розвитком
різноукладності (табл. 2.1).
Розрахунки показують, що в розподілі землі в області відбулися кардинальні
зміни. У 1990 р. у сільськогосподарських підприємствах було зосереджено 88,8%
всіх сільськогосподарських угідь, у господарствах населення – 11,2%. У 2004 р.
це співвідношення склало: сільськогосподарські підприємства – 36,3%, фермерські
господарства – 4,3%, господарства населення – 59,4% сільськогосподарських
угідь.
Таблиця 2.1
Наявність сільськогосподарських угідь і їх розподіл в умовах
різноукладності у Львівській області*
Категорії
господарств
1990 р.
1995 р.
2000 р.
2005 р.
2005 р. до
1990 р., %
тис. га
тис. га
тис. га
тис. га
Усі категорії:
1283,1
100
1275,8
100
1274,7
100
1269,7
100
98,9
у т.ч.: с.-г. підприємства (без фермерських)
1139,3
88,8
851,1
66,7
579,8
45,5
418,0
32,9
36,7
фермерські господарства
12,6
1,0
52,1
4,1
54,1
4,2
429,3
господарства населення
143,8
11,2
412,1
32,3
642,8
50,4
797,6
62,8
554,6
* Розраховано за матеріалами Головного управління статистики у Львівській
області [145].
В області вже давно немає вільних земель як для розміщення нових промислових та
інших об’єктів, так і для розвитку сільськогосподарського виробництва, тому
індустріальний розвиток регіону може відбуватися тільки за рахунок
перерозподілу земель між сільським господарством і промисловістю. Характерною
особливістю є постійне зростання площ індустріальних ландшафтів і скорочення
площ, що використовуються в сільському господарстві.
Приватна власність на землю вимагає об’єктивної оцінки сільськогосподарських
угідь за їх якістю та місцезнаходженням для визначення ціни землі, розміру
орендної плати, земельного податку. Маючи реальну ціну землі, можна
прогнозувати витрати виробництва та конкурентоспроможність виробленої на ній
продукції на аграрних ринках регіону, держави, Європи та ін. Реальна оцінка
землі дає змогу зберегти економічну рівновагу та відтворення родючості землі,
сприяє залученню вітчизняних та зарубіжних інвестицій, мотивації праці через
доходи від власності та застави, стабілізації виробництва, підвищенню
конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції в регіоні, створенню
регульованого ринку земельних ресурсів.
За якістю сільськогосподарських угідь Львівщина поступається переважній
більшості областей України. Найбагатша за якістю рілля розташована у Черкаській
області (1 га – 11652 грн. з урахуванням індексації на 01.01.2002 р.),
найбідніша – у Житомирській – 6024 грн. У Львівській області грошова оцінка 1
га ріллі складає 7792 грн. Плата за оренду земельних часток також
диференційована, найвища плата за 1 га на рік у Херсонській (133,5 грн.),
Полтавській і Чернівецькій (по 130 грн.), найменша в Рівненській (66,1 грн.),
Житомирській (69,2 грн.) і Волинській (85,2 грн.) областях. У Львівській
області вона складає 91,1 грн.
В області постійно погіршуються показники якості землі, відбуваються руйнівні
процеси, які не дають можливості забезпечити необхідний рівень відтворення
аграрного виробництва. Це пов’язано з різким зменшенням внесення мінеральних і
органічних добрив, вапнування кислих ґрунтів, скороченням обсягів робіт із
захисту рослин.
До особливостей Львівської області слід віднести і менший, ніж у середньому в
Україні, розмір сільськогосподарських підприємств. Це пояснюється нижчим рівнем
землезабезпечення порівняно з іншими регіонами.
У цілому в Україні площа сільськогосподарських угідь в розрахунку на одного
жителя становить 0,87 га, у Кіровоградській області найбільше – 1,79 га, у
Львівській – 0,48 га, найменше у Закарпатській – 0,36 га. Якщо взяти для
розрахунку площі ріллі, то на одного жителя України її припадає 0,66 га,
найбільше в Херсонській – 1,50 га, найменше у Закарпатській – 0,16 га та
Львівській областях – 0,30 га [3, c. 25-26].
Сільськогосподарське виробництво в області представлене в основному дрібними
виробниками, меншою мірою середніми, великих підприємств майже немає (табл.
2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл сільськогосподарських виробників за розміром сільськогосподарських
угідь у 2005 році*
Показник
Всього підприємств
одиниць
% до загальної кількості
державні
недержавні
одиниць
% до загальної кількості
одиниць
% до загальної кількості
Всього: у т.ч. з площею с.-г. угідь, га