РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГУ ДЛЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ У РИНКОВИХ
УМОВАХ
2.1. Матеріально-технічна база аграрних підприємств: стан розвитку, адаптація
до ринкових умов
У результаті політики лібералізації цін, зниження еквівалентності обміну,
монополізму ресурсозберігаючих і переробних галузей промисловості,
матеріально-технічна база аграрних підприємств за роки реформування стала дуже
підірваною, що знижує рівень доходності аграрних підприємств. У результаті
вичерпались джерела не тільки для модернізації матеріально-технічної бази
сільського господарства, але й для відновлення виробничого потенціалу.
Проблеми економіки і організації матеріально-технічного забезпечення та
обслуговування сільського господарства розроблялися в наукових працях багатьох
вчених-аграріїв: Я.К. Білоуського [6, с.3], Т.В. Галепи [17, с.77], І.С.
Деревця [32, с.12], В.А. Кравчук [64, с.6], Г.А. Лісовського [91, с.8], М.Г.
Лобаса [92-94], М.Й. Малика [103, с.342], Л.О. Мармуль [112, с.12], Г.М.
Підлісецького [159, с.48], Л.В. Погорілого [124, с.9], П.Т. Саблука [149, с.3],
О.Г. Шпикуляк [192, с.22]та інших вчених і практиків. У більшості наукових
праць вказаних авторів розглядаються питання організації окремих ланок ринкової
системи матеріально-технічного забезпечення. Крім того, багато уваги ними
приділено дослідженню стану матеріально-технічного забезпечення агарних
підприємств, організації машинновикористання та технічного обслуговування
машинно-тракторного парку в аграрних підприємствах та розробці шляхів
вдосконалення матеріально-технічного забезпечення аграрних підприємств.
В умовах реформування агропромислового виробництва та послаблення
матеріально-технічної бази аграрних підприємств, дослідження, направлені на
удосконалення організації матеріально-технічного забезпечення аграрних
підприємств у ринкових умовах , є актуальними.
Ринкові умови на практиці поставили аграрні підприємства Запорізької області у
важкі умови. Однією з головних причин цього є диспаритет цін. Дослідження
становища сільськогосподарських підприємств області показало, що ціновий баланс
між сільськими і промисловими виробниками залишається актуальним.
Використовуючи своє монопольне положення, підприємства по виробництва і збуту
сільськогосподарської техніки, добрив, паливно-мастильних матеріалів,
електроенергії, а також по заготівлі, зберіганню, переробці і реалізації
сільськогосподарської продукції істотно підвищили ціни на свої товари та
послуги. Це виявилось основною причиною диспаритету цін між сільським
господарством і іншими галузями та сферами АПК. Динаміка зміни цін на
реалізовану і придбану продукцію сільськогосподарськими підприємствами наведена
в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Індекс цін на реалізовану і придбану продукцію аграрними підприємствами
Запорізької області (до попереднього року; відсотків)
Показники
2002 р.
2003 р.
2004р.
2005р.
2006р.
Абсолютне відхилення (+,-) 2006 р. до 2000 р.
Продукція сільського господарства
94,5
113,8
106,9
97,3
101,4
6,9
у тому числі
продукція
рослинництва
98,9
122,0
99,4
88,8
107,7
8,8
продукція
тваринництва
84,0
100,9
138,5
126,5
85,7
1,7
Придбана промислова продукція і послуги
119,4
167,75
149,25
110,1
133,25
13,85
у тому числі:
промислова продукція
128,6
170,2
146,1
107,5
131,3
2,7
послуги
110,2
165,3
152,4
112,6
135,2
25
Індекс паритету цін
0,79
0,67
0,72
0,88
0,76
-0,03
Інформаційне джерело: статистичний збірник „Сільське господарство Запорізької
області за 1990 -2006 роки” за редакцією В.П. Головешка вип. № 08-5/322 від
30.08.2007 р., м. Запоріжжя
У Запорізькій області ціни на реалізовану продукцію за період з 2002 року по
2006 рік збільшились на 6,9 %. Співвідношення росту цін на матеріально-технічні
ресурси, які споживаються селом, і на реалізовану продукцію в 2006 році в
порівнянні з 2002 рокам склали 1:0,76. Це означає, що ціни на промислову
продукцію росли майже в 2 рази швидше, ніж на продукцію сільського
господарства.
Загальна тенденція в зміні співвідношення цін на продукцію сільського
господарства і матеріально-технічні ресурси, що поступають в галузь з
промисловості, розглядаються в динаміці індексу паритету цін, який являє собою
співвідношення індексу цін реалізації сільськогосподарської продукції до
індексу цін на продукцію і послуги промисловості, що придбані селом. Індекс
паритету цін скоротився за 2002-2006 роки на 3,8 %.
Диспаритет цін супроводжується великим ростом затрат на придбання і
використання матеріально-технічних ресурсів, що з одного боку відбивається на
подорожчанні сільськогосподарської продукції, з другого – штучно знижує
ефективність застосування технічних засобів. У 2006 році в порівнянні з 2003
роком для придбання зернозбирального комбайну необхідно продати пшениці на 61,3
%більше, відповідно, трактора на 52,7 % , вантажного автомобіля – в 2,14 рази
більше, що видно з наступних даних (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2
Кількість пшениці, що еквівалентна по ціні одиниці промислової продукції, т
Техніка
2003
2004
2005
2006
2006 в % до 2003
Комбайн зернозбиральний:
СК 5М-НИВА
345,3
383,0
486,3
556,8
161,3
Трактор ДТ-75
297,3
235,7
440,0
454,0
152,7
Вантажний автомобіль
210,6
300,9
364,2
450,7
214
Інформаційне джерело: власні дослідження
Найбільше зростання цін на продукцію сільського господарства і промислову
продукцію відбулося 2003 році (на 13,8 %), а з 2004 року почалося уповільнення
росту цін.
При зростанні на реалізовану сільськогосподарську продукцію окремі види
продукції дорожчали неоднаково. У рослинництві
- Київ+380960830922