РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН, ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ МИКОЛАЇВЩИНИ
2.1 Аналіз формування кадрового потенціалу аграрних підприємств
Кадровий потенціал підприємств аграрного сектору регіону формується за рахунок сільського населення. Його зміни безпосередньо відбиваються на чисельності та структурі учасників виробничо-господарської діяльності. При цьому аналіз сучасного стану демографічних процесів на селі, з одного боку, віддзеркалює результативність минулої соціально-економічної політики держави щодо сільського господарства, а з другого - показує соціальне середовище, яке формуватиме кадровий потенціал сільськогосподарських підприємств в майбутньому.
Звідси випливає логічна потреба дослідження різнопланових демографічних процесів сільської місцевості регіону як єдиного джерела формування кадрового потенціалу підприємств сільського господарства. В умовах сучасних економічних та соціально-політичних перетворень в Україні соціально-демографічні характеристики сільського населення зазнали значних кількісних та якісних змін. Їх вагомість зумовлена тим, що населення аграрної сфери займає третину загальної чисельності населення держави, значно перевищуючи аналогічні показники в розвинутих країнах.
Соціально-економічний розвиток аграрних підприємств та їх окремих галузей в значній мірі визначається якісними характеристиками та ефективністю використання кадрового потенціалу. Останній формується з наявного складу працюючих, які мають конкретні професію, вік, стать, освіту, кваліфікацію тощо. Сукупність цих людей повинна забезпечувати висхідний рух аграрного сектору Миколаївської області.
Сучасний механізм формування та ефективного використання кадрового потенціалу зумовлюється змінами, які відбуваються на макроекономічному і мікроекономічному рівнях, у зовнішньому та внутрішньому середовищах конкретних сільськогосподарських підприємств. Кожне з них проводить при цьому власну кадрову політику. Їх призначення полягає в створенні відповідального і високопродуктивного колективу, здатного своєчасно реагувати на вимоги ринку, враховуючи стратегію розвитку аграрного підприємства і регіону в цілому.
У формуванні кадрового потенціалу прямо чи побічно приймає участь все населення, яке мешкає на території Миколаївської області. Станом на 1 січня 2007 р. на Миколаївщині проживало 1211,9 тис. осіб, що становило 2,6% від загальної чисельності наявного населення України. За кількістю жителів область посідала 18 місце серед регіонів країни. На кожний кв. км території Миколаївської області припадало 49 осіб. За густотою населення область займала 23 місце серед регіонів України. Найбільша щільність населення має місце у м. Києві (3333 особи), найменша - у Чернігівській області (37 осіб).
Слід зазначити, що Миколаївська область має найменшу чисельність сільського населення в Причорномор'ї як у абсолютних, так і відносних вимірах (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл наявного населення Причорномор'я та України на 01.01.07р.*
Кількість населення, осібЧастка в загальній кількості населення, %все населенняміськесільськеміськогосільськогоУкраїна4664604631777367148687968,131,9Миколаївська область121185481538139647367,332,7Херсонська область111707168201943505261,138,9Одеська область2395467158534781012066,233,8АР Крим1977134124480673232863,037,0 * За даним Державного комітету статистики України
Відповідно до статистичних даних Головного управління статистики у Миколаївській області сільське населення становило 396,5 тис. осіб, що складає 32,7% від його загальнообласного значення. За співвідношенням сільського і міського населення, з моменту створення та існування до кінця 60-х років Миколаївську область вважали традиційно аграрним регіоном.
Станом на 15 січня 1959 р. в сільській місцевості мешкало 611,2 тис. осіб, або 60,4% всього населення області. Однак процеси депопуляції на селі та міграційний відтік населення призвели до того, що область із аграрної трансформувалась у промислову. І вже станом на 1 січня 2007 р. чисельність сільського населення скоротилась на 214,7 тис. чол., а його частка становить 32,7%, зменшившись на 27,7 відсоткових пунктів.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАМ України Е. М Лібанова стверджує, що сучасна довготривала демографічна криза призведе до скорочення населення України із сучасного рівня 47,3 млн. осіб до 34,8 млн. осіб у 2015 р.. На перспективу прогнозується, що модель стабілізації чисельності населення в Україні малоймовірна. Тому слід розробляти довгострокову соціально-демографічну політику держави з урахуванням зазначеної тенденції, особливу увагу приділяючи якісним характеристикам населення - рівню освіти, здоров'я, якості життя тощо.
Територіально виробництво сільськогосподарської продукції розміщується в сільських населених пунктах, де концентруються структурні підрозділи аграрних підприємств, та територіях, що прилягають до них. У 2006 р. в Миколаївській області нараховувалось 889 сільських населених пунктів (додаток Б), що на 14 населених пунктів менше, ніж у 2001 р., внаслідок зняття з обліку незаселених поселень. Серед них, у 7 населених пунктах (0,8% від загальної кількості) зовсім не було населення, проте вони ще не зняті з обліку.
За період дослідження кількість населених пунктів з чисельністю населення більше 500 осіб стала меншою на 22 одиниці або на 7,5%. В той же час, кількість малих сіл з чисельністю до 100 жителів зросла на 15 одиниць. Абсолютна більшість з них розташована у районах: Казанківському - 55,7% від загальної чисельності сільських населених пунктів району, Доманівському - 39,3%, Новобузькому - 35,0%, Єланецькому - 34,3%, Братському - 33,3%, Березнегуватському - 31%. Отже, в Миколаївській області одночасно із депопуляцією населення відбувається подрібнення сіл.
Процес скорочення чисельності сільського населення відбувається на фоні досить чітко