Ви є тут

Інформаційний сервіс у системі управління торговельним підприємством

Автор: 
Спіцина Надія Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U003074
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ ПРОЦЕСІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРВІСУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ТОРГОВЕЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

2.1. Вибір показників інформаційного сервісу та методів їх оцінки

Обсяг продукції інформаційно-технологічної галузі в Україні нарощується бурхливими темпами - приблизно по 50% щорічно. Кількість зайнятих у сфері інформаційних технологій вже досягла 50 тис. Чотири роки тому, у 2006 році, їх було вдвічі менше. Швидко зростає заробітна плата (сума зарплати у 2000 дол. США є звичайною) та надходження до бюджетів і соціальних фондів. Фахівці інформаційної служби виробляють валову додану вартість у 5-7 разів вище, ніж у середньому по Україні. Інформаційні технології - малоенергомісткий вид економічної діяльності (енерговитрати в собівартості складають лише 2-3%) [27, 69].
Останнім десятиріччям з'явилися принципово нові послуги із застосуванням інформаційних технологій, що створюють конкурентні переваги для бізнесу. Як приклади таких послуг можна привести системи електронних платежів, on-line торгівлю, Інтернет-банкінг. Впровадження будь-якої інформа-ційної послуги не може викликати позитивних змін саме по собі. Зміна менеджменту й оптимізація процесів діяльності організації є обов'язковою умовою підвищення ефективності діяльності підприємства при використанні інформаційних технологій для надання інформаційних послуг керівникам ?39?.
Перш за все розглянемо темпи росту забезпеченості підприємств різних форм власності засобами обчислювальної техніки [132] (табл. 2.1). На основі наведених даних можна зробити висновки, що з кожним роком кількість персональних комп'ютерів на підприємствах стрімко збільшується. Так як Донецька область займає провідні позиції щодо виробництва, реалізації товарів та надання послуг, доцільно на її прикладі дослідити темпи зростання використання комп'ютерної техніки, що є характерною ознакою сучасності [129, 130, 131].
Таблиця 2.1
Забезпеченість організацій України персональними комп'ютерами
за 1999-2006 роки
Показники19992000200120022003200420052006Всього ПК, тис163,2476,1691,2763,3888,21124,61420,21761,6У тому числі ПК, тис156,6472,4689,0761,4886,31123,21419,21760,8
Обсяг продажу обчислювальної техніки в Донецькій області за 2006 р. склав 141,4 млн. грн., що в 1,6 рази більше, ніж у 2005 р. Порівняльний аналіз продажу комп'ютерів через торгову мережу підприємств Донецької області, який наведений на рисунку 3.5, свідчить, що обсяг продажу з 2001 року збільшився у 2006 році в 23,1 рази.

Рис. 2.1. Продаж ПК для підприємств Донецької області в 2006р.
Протягом останнього часу коло користувачів обчислювальною технікою розширилося. Станом на 1 січня 2007 р. кількість суб'єктів господарської діяльності, які мали на балансі ПК, становило 10,7 тис., що на 59,3% більше, ніж на 1 січня 2006р. та у 5 разів більше, ніж на початок 2001 р. (рис. 2.2).
За 2006 р. парк обчислювальної техніки у власності підприємств та організацій збільшився на 32,5 тис. одиниць та становив на кінець звітного року 153,9 тис. одиниць. У порівнянні з 2001 роком кількість ПК зросла на 84,8 тис. одиниць. Це відбулося за рахунок збільшення парку персональних комп'ютерів, які в структурі наявного парку обчислювальної техніки займають абсолютну перевагу - 99,9%.
Оскільки великі та середні стаціонарні ПК складають у структурі наявного комп'ютерного парку лише 0,1% і їх кількість з року в рік постійно знижується, подальший аналіз стосується тільки якісного стану ПК.

Рис. 2.2. Наявність обчислювальної техніки на підприємствах Донецької області за 2001- 2006 рр. (тис. од.)

Серед міст області найбільший парк обчислювальної техніки має обласний центр, в якому функціонує значна кількість великих та середніх підприємств різних галузей економіки. Тут 4,9 тис. підприємств володіють 43,6% загальної кількості обчислювальних машин.
За видами економічної діяльності структура парку обчислювальної техніки виглядає таким чином: 125,1 тис. одиниць, або 81,3%, наявних ПК зосереджено в 6 сферах економічної діяльності: у обробній промисловості - 34,9 тис. (22,7%); у державному управлінні - 27,4 тис. (17,8%); у освіті - 17,7 тис. (11,5%); фінансовій діяльності - 14,6 тис. (9,5%); по 15,3 тис. одиниць персональної обчислювальної техніки (по 9,9% загальної кількості) зосереджено на підприємствах, які здійснюють операції з нерухомістю, займаються оптовою та роздрібною торгівлею, торгівлею транспортними засобами, послугами з ремонту (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Забезпеченість підприємств ПК за окремими видами діяльності за 2006 рік

Питома вага обчислювальної техніки на підприємствах транспорту та зв'язку в загальній кількості ПК становила 4,2%.
У структурі наявного парку персональних комп'ютерів 52,8% (81,2 тис. машин) складають ЕОМ випуску 80-90 років, 46,2% (71 тис.) машин сучасного рівня та 1% (1,6 тис.) найсучасніших ПК з 64-бітовою архітектурою.
Персональні комп'ютери за декілька років експлуатації встигають морально застаріти і потребують модернізації. Обмеженість фінансових ресурсів більшості підприємств та організацій уповільнює швидке оновлення наявного парку обчислювальної техніки.
Жодна технологія не може гарантувати стовідсоткового захисту інформації. Однак високопродуктивні ПК відіграють важливу роль у побудові захищеної інфраструктури підприємства.
Придбані до 2001 року ПК, можуть піддавати ризику важливу ділову інформацію, оскільки: для ПК під управлінням старих операційних систем, таких як Microsoft Windows 95/98 чи Windows NT, можуть не випускатися пакети відновлення системи безпеки, що створює вразливі місця в системі безпеки; старі ПК можуть повільно виконувати фонові додатки, знижуючи продуктивність кінцевих користувачів.
Сучасні високопродуктивні ПК мають достатні можливості для фонового виконання програм, що забезпечують захист даних, без впливу на роботу основних додатків. Вони забезпечують можливост